РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ ТЕПЛОВИТРАТ НА ОПАЛЕННЯ БУДИНКУ

Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q _буд, кВт · год/м² або кВт · год/м³, визначається за формулою

q _буд = Q _рік / F_h або q _буд = Q _рік / V_h , (Η.1)

де Q _рік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт · год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з Н.2;

F_h, V_h - опалювана площа або об'єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.

Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Q _ріквизначаються за формулою

Q _рік = [ Q _k - (Q _{вн п} + Q _s) · ν · ς] · β _h, (Η.2)

де Q_k - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт · год, визнача­ються за формулою

Q_k = χ₁· K _буд · D_d · F_Σ ,(Н.3)

де χ₁ = 0,024 - розмірний коефіцієнт;

K _буд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м² · К), визна­чається за формулою

K _буд = k _Σпр + k _інф (Н.4)

де k _Σпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м² · К), що визначається за формулою

k _Σпр = ξ (F _нп / R _{Σпр нп} + F _сп/ R _{Σпр сп}+ F _д/ R _{Σпр д} + F _пк / R _{Σпр пк} + F _ц / R _{Σпр ц}) / F _Σ , (Н.5)

де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;

F _нп, F _сп, F _д, F _пк, F _ц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольнго перекриттів, м²;

R _{Σпр нп} , R _{Σпр сп} , R _{Σпр д} , R _{Σпр пк}, R _{Σпр ц} - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних пере криттів), цокольних перекриттів, м² ·°С/Вт; підлог по грунту - з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

F _Σ - внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м²;

k _інф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м² · К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою

k _інф = χ₂ · с · n _об · υ_v · V_h · γ_З · η; / F _Σ, (Н.6)

де χ₂ = 0,278 - розмірний коефіцієнт;

с - питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг · К);

п_об - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків - згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

υ;_ν - коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається υ_ν = 0,85;

V_h - те саме, що у формулі (Н.1), м³;

γ _З - середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою

γ _З = 353 / [273+0,5·(t _в + t _{оп з})], (Η.7)

де t _в - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею Г2, °С;

t _{оп з} - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01;

η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 - для дво­стулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;

F _Σ - те саме, що у формулі (Н.3);

D_d - кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається D_d = 3750 °С · діб, для II температурної зони приймається D_d = 3250 °С · діб, для III тем­пературної зони приймається D_d = 2750 °С · діб, для IV температурної зони приймається D_d = 2250 °С · діб;

Q _{вн п} - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП 2.04.05;

Q_s - теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт · год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північ - захід (ПнЗ), північ - схід (ПнС), південь - схід (ПдС) і південь - захід (ПдЗ), визначаються за формулою

Q_s = ζ_в ε_в (F _Пн І_Пн + F_C I_C + F _Пд I _Пд + F_З I_З)+ ζ_{з л} ε_{з л} F _{сп л} І _г, (Η. 8)

де ζ_в , ζ_{з л} - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею Н.1;

ε_в, ε_{з л} - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло-прозорих конструкцій або за таблицею Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;

F _Пн, F_C, F _Пд, F_З,- площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м²;

F _{сп л}- площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

І_Пн, I_C, I _Пд, I_З), - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт · год/м² (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС), величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією);

І _г - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню, за умов хмарності, кВт · год/м².

 

Таблиця H.1 - Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ς_в и ς_{з л} і відносного проникнення сонячної радіації, ε_в і ε_{з л}, відповідно вікон і зенітних ліхтарів

 

 

 

Заповнення світлового прорізу	Коефіцієнтиζв і ζз л ;εв і εз л
при дерев'яних або ПВХ плетіннях	при алюмінієвих плетіннях
ζв і ζз л	εв і εз л	ζв і ζз л	εв і εз л
Подвійне скління з селективним і -покриттям на внутрішньому склі: - однокамерні склопакети в одинарних плетіннях - подвійне скління в спарених плетіннях - подвійне скління в роздільних плетіннях	0,80 0,75 0,65	0,54 0,65 0,60	0,80 0,700,60	0,54 0,65 0,60
Потрійне скління із звичайного скла в окремо спарених плетіннях	0,50	0,70	0,50	0,70
Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях	0,60	0,63	0,60	0,63
Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях	0,60	0,58	0,60	0,58
Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі та в одинарному плетінні	0,8	0,48	0,8	0,48

ν; - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати ν; = 0,8;

ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

β _h - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків β _h = 1,13, для будинків баштового типу β _h = 1,11.

Η.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного опалюваного цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових кліток і ліфтових шахт включається до площі поверху.

В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових кліток, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Для підземних автостоянок опалюваний об'єм обмежується перекриттям над автостоянкою.

Η.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30° до обрію; 0,8 м - при 45° - 60°; при 60° і більше площа вимірюється до плінтусу.

Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.

Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з урахуванням віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з ураху­ванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.

Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається, як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається, як площа внутрішньої поверхні стелі.