Студопедия — Галузі Скіфського права.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Галузі Скіфського права.






 

Як і у багатьох інших держав раннього розвитку основним джерелом права у скіфів був звичай, перетворений відповідно з інтересами правлячої верхівки на звичаєве право. Норми скіфського права були спрямовані на захист приватної влас­ності на худобу, рабів, вози з наметом, які служили пересувним житлом, речі побутового вжитку. Розкопки поховань свідчать, що об’єктами приватної власності у скіфів також були зброя, знаряддя виробництва, прикраси.

Скіфська культура протягом усієї історії залишалася, безписемною, тому і фіксація норм звичаєвого права не могла бути здійснена. Поряд із звичаєм досить рано з'являється й інше джерело права – правила, встановлені царською владою.

 

Зазвичай найважливіші до­говори у скіфів скріплювалися клятвою. Геродот таким чином описує процедуру клятвопринесення: «У великий глиняний ківш наливають вина та примішують до нього кров тих, що укладають договір, зробивши укол шилом, або невеликий надріз ножем на тілі, потім занурюють у чашу меч, стріли сокиру та дротик. Після здійснення цього обряду вони довго моляться, а потім п’ють суміш, як ті, що домовляються, так і найдостойніші з присутніх». Правова регламентація зачіпала й данницькі відносини. На практиці відмова від сплати данини вважалася достатнім приводом для початку воєнних дій, які супроводжувалися розграбуванням майна, зокрема, худоби, захопленням полонених з наступним перетворенням їх на рабів.

За системою норм сімейного права яке ґрунтувалася на принципах патріархату: родовід вівся за чоловічою лінією. В родині чільне місце посідав чоловік – голова сім’ї. За твердженнями Гіппократа та Страбона у скіфському суспільстві практикувалася полігамія у формі полігінії. Старша жінка посідала серед інших привілейоване становище. Окрім того, Страбон відзначає у деяких скіфських племен спільність жінок. Геродот, навпаки, заперечує поширеність у скіфів полігінії та фіксує в них моногамний шлюб. можливо це залежало від соціального статусу чоловіка. По смерті чоловіка вдова нарівні з май­ном успадковувалася старшим братом померлого. Нерівність у сім’ї визначалася не лише пригніченим становищем жінки, але й тим, що старші сини у випадку одружен­ня одержували частку майна та право на виділ ще за життя глави дому, а молодший з синів ставав спадко­ємцем батьківського господарства.

Як я помітив, у звичаєвому праві скіфів досить рано оформлюються поняття про злочин під яким розумілося, насамперед, завдання шкоди окремій особі. Серед найнебезпечніших злочинів джерела називають злочини проти царя – замах на його здоров’я або життя, зокрема, за допомогою чаклування, непокора царському наказу. Тяжким зло­чином вважалася також неправдива клятва богами царського вогнища.

Скіфи дуже поважали свої звичаї і свою релігію, як приклад можу навести, те що за пору­шення звичаїв і відступ від віри в скіфських богів тягли за собою смертну кару винного.

 

Відомі злочини проти власності (крадіжка, пограбування тощо). До тяжких злочинів відносилося завдання особі тілесних ушкоджень, образа, зокрема, образа дією. В одній з новел Лукіана говориться: „А у нас, скіфів, якщо кого вдарить хтось з рівних або, напавши, повалить на землю чи розірве одежу, то старшини накладають за це велике покарання, навіть якщо образу буде завдано при небагатьох свідках”.

Система покарань у скіфів була нескладною. Смертна кара мала, зазвичай, кваліфікований характер. З нарративних джерел відомі такі її різновиди, як страта через відрубання голови або спалення живцем. Страта через спалення відбувалася наступним чином: наповнивши віз хмизом та запрягши до нього биків, злочинців зв’язували по руках та ногах, затикали роти і у такому вигляді клали їх серед хмизу, потім підпалювали його, лякали биків та гнали їх.

Існували й калічницькі покарання. До злочинців також могло застосовуватися вигнання. Діти осіб, що скоїли злочини проти царя, каралися за принципом об’єктивного зобов’язання – без наявності об’єктивної сторони злочину. При цьому «…усіх синів він (цар) … вбиває, але дочок не чіпає».

Геродот наводить також свідчення й про наявність майнових покарань, які застосовувалися як у якості основних, так і як додаткові. Так, «гадателі» за жеребом поділяли між собою майно особи, страченої за звинуваченням у порушенні клятви.

Дехто з авторів вважає, що у скіфів протягом тривалого часу зберігався інститут кровної помсти. Але ця точка зору ґрунтується лише на не цілком певному свідченні Геродота. Але в останні десятиріччя припущення щодо того, що у цьому уривку з твору «батька історії» відображено інститут кровної помсти, піддано прискіпливому розбору та заслуженій критиці.

Цілком ймовірно, що справи про злочини, що не зачіпали основ царської влади і взагалі інтересів держави, розглядалися у формі здійснення змагального проце­су, який рухався ініціативою зацікавлених сторін. У якості доказів часто бралися до уваги свідчення ворожбитів («гадателів»), які здійснювали гадання за допомогою вербових лозин або липової кори. Як оповідає Геродот, ворожбити таким чином визначали «… що такий-то й такий-то з жителів, яких вони називають на ім’я, неправдиво поклявся божествами царського вогнища», що вважалося у скіфів найстрашнішою присягою. Чоловік, на якого вказували «гадателі», мав одразу ж бути схоплений та приведений до царя. «Коли він з’явиться, ворожбити викривають його в тому, що він, за свідченням гадання, виявляється клятвопорушником перед божествами царського вогнища і що внаслідок цього хворіє цар». В разі коли звинувачуваний заперечував свою вину, царями запрошувалися нові ворожбити у подвійній кількості і, якщо вони на підставі своїх гадань підтверджували обвинувачення, звинувачений страчувався. Якщо ж другі «гадателі» виправдовували його, то каралася на смерть перша група ворожбитів.

Вагомим доказом вважалися ордалії у формі судового поєдинку. За оповіддю Геродота, в разі, коли родичі «посваряться» через виникнення між ними цивільно-правової суперечки або через образу, вони мають битися «перед лицем царя». Переможець вважався правим. Вважалося, що таким чином боги виявили свою волю. Коли один зі скіфів перемагав іншого, він, зазвичай, відрубував голову противника та обробляв її згідно зі звичаєм: «…відпилявши усю частину черепа до брів, скіф очищає його і потім, якщо він бідний, то лише ззовні обтягає його сирою воловою шкірою та користується ним у такому вигляді, а якщо багатий, то обтягає череп шкірою, покриває усередині позолотою і у такому вигляді вживає замість чаші». За тогочасним звичаєм, «коли з’являться гості, яким скіф хоче приділити увагу, то він приносить такі черепи та розповідає, що це були його родичі, але вступили з ним у боротьбу і він отримав гору над ними. Це оповідається як геройський подвиг».

Найбільш поширеними видами покарання були смертна кара, відрубання правої руки, вигнання. Довгий час у скіфів зберігалася кровна помста(за деякими джерелами). Можна гадати, що оправи про злочини, які не зачіпали основ царської влади і взагалі інтересів держави, розглядалися у порядку здійснення змагального процесу. Проте з найбільш небезпечних злочинів здійснювався слідчий процес

Проаналізувавши все можна сказати, що право виявлялося, насамперед, через норми звичаєвого права. Є також достатні підстави вважати, що вже в той період скіфське право досягло достатньо значного, як для ранньодержавного утворення, рівня розвитку та виконувало, принаймні частково, свої найголовніші функції: регулятивну, охоронну, орієнтаційну, оціночну, виховну.

 

 

ВИСНОВОК

Проаналізуваши все вище сказане можна дійти висновку:

Завдяки сукупності різноманітних факторів (Географічного, природного, історичного тощо) на українських землях мала місце існувати Скіфія - держава утворена ірано мовними кочовими племенами в період 7-3 ст. до н. е. Вона мала доволі чіткій кордон, верховенство влади, і класову розбіжність. Це ранне державне утворення на території України накладе відбиток на її історичнй розвиток у подальшому.

У 3 ст. до н. е. Скіфи були витіснені іншими кочовими народами, що мали назву Сармати.

Можна сказати про доволі розвинену систему права як для ранньої рабовласницької монархії. Шкода, що скіфи не мали алфавіту. Наші знання про них повинні значною мірою спиратися на другорядні джерела. Первісна інформація про них обмежена висновками, які можна зробити при розкопках їх могил, а за основними історичними фактами нам доводиться звертатися до нечисленних випадковим згадками про них у писемних історичних документах їх більш цивілізованих сучасників, чи то китайці, ассірійці, юдеї, чи греки, а також до більш докладним, нехай і безладним, повідомленнями, складеним грецькими істориками античнос.

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

 

1)Скифы. Научно-популярный очерк / Б.Н. Граков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.

2)Хрестоматія зісторії держави і права України: У 2-х т. / за ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре. Т

3)Самойлович В. П. Українське народне житло. К., 1972;

 

 

4)Історія держави і права України - Ч.1: Навчальний посібник / Іванов В. М. - К.: МАУП, 2002;

 

5)Історія української РСР (Київ 1977р.)

6)Давня історія України: У 2 кн.: кн. 1: навч. посіб. / кері-вник авт. кол. П.П. Толочко: гол. ред. С.В. Головко. – К.: Либідь, 1994.

7)Райе Тамара Т. Скифы. Строители степных пирамид / пер. с англ. Л.А. Поповой. – М: ЗАО Центрполиграф, 2004;

Інтернет джерела:

8) Сайт: Історія.юа (http://istoriya-ua.ucoz.ru/publ/davnja_ukrajina/davnja_ukrajina/pokhodzhennja_ta_rozselennja_skifiv/6-1-0-23);

9)Сайт: Аналіз.інфо (http://annales.info/skif/skifkrim/1.html);

10) Сайт: Вікіпедія(http://uk.wikipedia.org/wiki/Пізні_скіфи)

11) Сайт: Вікіпедія (http://uk.wikipedia.org/wiki/Скіфи)

12) Сайт: Історія.ру (http://www.uhistory.ru/history/primitive-time/16-scythians.html)

13) Сайт: Підручник.вс (http://pidruchniki.ws/15530605/istoriya/formuvannya_derzhavotvorchih_traditsiy_teritoriyi_ukrayini_kimmeriytsi_skifi_sarmati_antichni_mista-derzhavi_)

*А також свій власний конспект з історії Україні







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 695. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Определение трудоемкости работ и затрат машинного времени На основании ведомости объемов работ по объекту и норм времени ГЭСН составляется ведомость подсчёта трудоёмкости, затрат машинного времени, потребности в конструкциях, изделиях и материалах (табл...

Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор, если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия