Тема 5: организация лечебно-эвакуационного обеспечения населения при чрезвычайных ситуациях.

 

Законодавчою основою для аудиту стану бухгалтерського обліку й фінансової звітності є:

- Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» в ред.. від 14.09.2006г

- Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» від 16.07.99 г. № 9966ІV;

Господарський кодекс України.;

- Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активу, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій»;

- національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- Міжнародні стандарти аудита;

- Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємств;

- інші закони, які регулюють окремі галузі й види діяльності, а також внутрішньогосподарські документи.

Систему бухгалтерського обліку на підприємстві вважається надійної, якщо вона формує повну й достовірну інформацію про зроблені господарські операції й фінансових результатах діяльності. Ефективність системи бухгалтерського обліку в значній мірі визначається правильним визначенням облікової політики на підприємстві.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності» облікова політика – це сукупність принципів, методів, процедур, які використовуються підприємством для складання й надання фінансової звітності.

Метою аудита облікової політики є перевірка дотримання методики ведення бухгалтерського обліку, затвердженої наказом, і відповідність обраної облікової політики чинному законодавству України.

Основними завданнями аудита облікової політики підприємства є:

- перевірка наявності й утримування наказу про облікову політику на підприємстві;

- визначення відповідності обраної облікової політики чинному законодавству України й П(З)БУ;

- установлення правильності відображення об'єктів обліку відповідно до принципів і методами, які визначені в обліковій політиці;

- перевірка наявності затвердженого на підприємстві робочого плану рахунків, посадових інструкцій;

- перевірка обраної форми ведення бухгалтерського обліку, а також порядку проведення інвентаризації майна й зобов'язань;

- установлення концепцій, покладених в основу організації й методики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- визначення спрямованості облікової політики підприємства з погляду системи керування;

- перевірка відповідності концепцій облікової політики цілям, характеру й умовам діяльності підприємства;

- перевірка наявності змін в обліковій політиці протягом фінансового року;

- перевірка послідовності застосування облікової політики;

- перевірка дотримання обраної облікової політики на підприємстві.

При перевірці дотримання методики ведення обліку, затвердженої в наказі про облікову політику аудиторові необхідно:

- досліджувати відповідність рахунків, які відображають господарські операції, затвердженому плану рахунків на підприємстві;

- перевірити правильність дооцінки (уцінки) необоротних активів;

- перевірити правильність нарахування амортизації необоротних активів і відповідність обраного методу нарахування амортизації методу, зазначеному в наказі про облікову політику;

- перевірка відповідності застосування методу списання запасів на підприємстві;

- установлення відповідності методів нарахування резерву сумнівних боргів;

- установлення періодичності проведення інвентаризації на підприємстві і т.д.

Перевіряючи стан бухгалтерського обліку на підприємстві, необхідно звернути увагу на те, що оцінка в обліку має дуже істотне значення. Тому при перевірці фінансової звітності аудиторові необхідно звернути увагу на правильність оцінки основних коштів, нематеріальних активів, незавершеного проведення, запасів і т.п.

Щодо правильності оцінки деяких статей фінансової звітності (основні кошти, товарно-матеріальні цінності, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість), те її доцільніше встановлювати одночасно з перевіркою правильності інвентаризації.

Аудит фінансової звітності проводиться у відповідній послідовності. Кожний аудитор самостійно вибирає послідовність своїх дій виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору, але обов'язковою процедурою будь-якої аудиторської перевірки є аналіз системи внутрішнього контролю на підприємстві.

Основне завдання аудитора під час перевірки фінансової звітності укладається в контролі дотримання власниками основних вимог до неї – реальності, ясності, своєчасності і єдності методичних звітних показників.

Метою аудита фінансової звітності є встановлення реальності й вірогідності показників фінансової звітності, а також своєчасності і єдності методичних звітних показників.

При аудитові фінансової звітності необхідно здійснити наступні процедури:

- вивчити систему внутрішнього контролю на підприємстві;

- ознайомитися із принципами, прийманнями й методами бухгалтерського фінансового обліку й способами їх застосування;

- простежити, яким образом клієнт збирає інформацію для включення її у фінансовий звіт;

- упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;

- визначити, яка існує взаємозв'язок між сальдо рахунків, і який вплив на результати мають відхилення.

При перевірці фінансової звітності аудиторові особлива увага необхідно звернути на виявлення безнадійної дебіторської заборгованості, що супроводжується перевіркою контролю строків позовної давності, а також виявити несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити й позики, не погашені в строк; заборгованість перед бюджетом; за товари, роботи й послуги, не оплачені в строк і т.п.). При цьому кожна стаття балансу повинна підтверджуватися результатами інвентаризації й актами звірення, довідками й т.п.

Таким чином, аудит стану бухгалтерського обліку й фінансової звітності передбачає встановлення правильності оформлення господарських операцій і відповідність їх чинному законодавству, а також сприяє виявленню недоліків, визначенню перспектив розвитку проведення в умовах ринкової конкуренції.

 

Тема 5: организация лечебно-эвакуационного обеспечения населения при чрезвычайных ситуациях.

Условия, определяющие систему лечебно-эвакуационного обеспечения.

Сущность системы лечебно-эвакуационного обеспечения:

• Основные требования и принципиальная схема лечебно-эвакуационного обеспечения;
• Этапы медицинской эвакуации;
• Виды и объемы медицинской помощи.

Особенности медицинской сортировки пораженных (больных) в условиях чрезвычайных ситуаций.

Особенности медицинской эвакуации пораженных (больных) в условиях чрезвычайных ситуаций:

Особенности организации оказания медицинской помощи детям в чрезвычайных ситуациях.

Медицинская экспертиза и реабилитация участников ликвидации чрезвычайных ситуаций. Основные понятия медицинской экспертизы и реабилитации участников ликвидации последствий ЧС.