Вид вибухозахистуелектрообладнання
- сукупністьзаходів, яківстановленінормативними документами. Цівидивибухозахистувизначені в стандартах на вибухозахищенеелектрообладнання. Вибухозахищенеелектрообладнаннямаєтакіумовніпозначення видіввибухозахисту: Вибухонепроникнаоболонка -d ГОСТ 22782.6 Заповненняабопродуванняоболонкизахисним газом з надлишковимтиском -р ГОСТ 22782.4 Іскробезпечнеелектричне коло -і ГОСТ 22782.5 Кварцевезаповненняоболонки -q ГОСТ 22782.2 Маслянезаповненняоболонки -о ГОСТ 22782.1 Захист виду "е" -е ГОСТ 22782.7 Спеціальний вид вибухозахисту -s ГОСТ 22782.3 Захист виду "m" -m Захист виду "n" -n
5.Визначенітакірівнівибухозахистуелектрообладнання: - електрообладнання (електротехнічнийпристрій) підвищеної надійностіпротивибуху - вибухозахищенеелектрообладнання, у якомувибухозахистзабезпечуєтьсятільки у визначеному режимійогороботи. Знак рівня - 2; - вибухозахищенеелектрообладнання (електротехнічний пристрій) - вибухозахищенеелектрообладнання, у якому вибухозахистзабезпечується як при нормальному режимі роботи, так і при ймовірнихпошкодженнях, яківизначаються умовамиексплуатації, крімпошкодженьзасобів вибухозахисту. Знак рівня - 1; - особливо вибухозахищенеелектрообладнання (електротехнічний пристрій) - вибухозахищенеелектрообладнання, у якомущодо вибухозахищеногоелектрообладнання (електротехнічного пристрою) вжитододатковихзаходіввибухозахисту, які передбачені стандартами на видивибухозахисту. Знак рівня - 0.
6.КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ СУМІШЕЙ ЗА РОЗМІРОМ БЕМЩ
Вибір і встановлення електрообладнання (машин, апаратів, пристроїв), електропроводки та кабельних ліній проводиться у відповідність до вимог ПУЕ на основі класифікації вибухонебезпечних зон і вибухонебезпечних сумішей. ГОСТ 12.1.011-78 ССБП «Смесивзрывоопасные. Классификация и методы испытаний» поділяють всі вибухонебезпечні суміші на категорії: I - метан у підземних гірничих роботах (рудничний метан); II - гази і пара, за виключенням метану у підземних гірничих роботах (промислові гари та пара). В залежності від значення БЕМЩ вибухонебезпечні суміші згідно ГОСТу 12.1.011-78 поділяються на категорії:
Вибухонебезпечні суміші газів і парів в залежності від температури самозаймання поділяються на групи (температурні класи)
2. Температурні класи електрообладнання групи II
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ СУМІШЕЙ
Вибір і встановлення електрообладнання (машин, апаратів, пристроїв), електропроводки та кабельних ліній проводиться у відповідність до вимог ПУЕ на основі класифікації вибухонебезпечних зон і вибухонебезпечних сумішей. ГОСТ 12.1.011-78 ССБП «Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний» поділяють всі вибухонебезпечні суміші на категорії: I - метан у підземних гірничих роботах (рудничний метан); II - гази і пара, за виключенням метану у підземних гірничих роботах (промислові гари та пара). В залежності від значення БЕМЩ вибухонебезпечні суміші згідно ГОСТу 12.1.011-78 поділяються на категорії:
1.Вибухозахищене електрообладнання має такі умовні позначення видів вибухозахисту:
3-4. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ І ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРИМІЩЕНЬ
Згідно ПУЕ в пожежонебезпечних зонах використовують електрообладнання закритого типу, яке має захисну оболонку. Апаратура управління і захисту, світильники використовують в пиленепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних і зовнішніх установках необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання, що виготовляють згідно стандарту ГОСТ 12.2.020-76 «Электрооборудование взрывозащищенное». Все електрообладнання за рівнем вибухозахисту поділяється на 3 класи: 2 - підвищеної надійності проти вибуху, вибухозахист забезпечений лише при нормальному режимі роботи; 1 - вибухобезпечне, вибухозахист забезпечений при нормальній роботі і при визначених наперед похкодженнях, крім елементів вибухозахисту; 0 - особого вибухозахисту, передбачено додаткові засоби вибухозахисту
1. Блискавкозахист. Негативна дія блискавки
Блискавкоза́хист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Заходи з блискавкозахисту поділяються на зовнішню та внутрішню систему заходів. Зовнішня система заходів захищає об'єкт від прямих ударів блискавки (ПУБ). Внутрішня система заходів захищає чутливе електрообладнання об'єкта від вторинних проявів блискавки. Зовнішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом установлення на об'єкті, що захищається, (або ізольовано від нього на певній відстані) блискавковідводів, які складаються з блискавкоприймачів (природних або штучних: стрижневих, тросових, сітчастих), струмовідвідних спусків, які з'єднують блискавкоприймач із землею та заземлювачів. Внутрішня система заходів з блискавкозахисту здійснюється шляхом встановлення спеціальних пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП), а також шляхом екранування чутливого електрообладнання. НЕБЕЗПЕКА ВПЛИВУ БЛИСКАВКИ Вплив блискавки прийнято подiляти на двi основнi групи: первиннi, що викликанi прямими попаданнями блискавки, i вториннi, iндукованi близькими її розрядами або занесенi в об'єкт поздовженими металевими комунiкацiями. Небезпека прямого попадання i вторинних проявiв блискавки для примiщень i споруд, а також людей i тварин, що знаходяться в них визначаїться, з одного боку, параметрами розряду блискавки, з другого - технологiчними i конструктивними характеристиками об'єкта (наявнiсть вибухо- або пожежонебезпечних зон, вогнестiйкiстю будiвельних конструкцiй, видом пiдходячих до будинкiв i споруд комунiкацiй, iх розтошуванням всерединi об'єкта i т.п.).
1. Блискавкозахист. Основнi поняття. Надiйнiсть зон захисту. Грозова активнiсть регiонiв та iн. 5. Особи, відповідальні за безпеку виконання робіт.
- стержневий блискавкозахист має форму класичної будови захисту. На найвищій точці будови встановлюється стрижневий блискавкоприймач. Розрахунок і проектування стрижневий блискавкозахисту відбувається шляхом визначення кута захисту; - тросовий блискавкозахист являє собою не що інше як стрижнева блискавкозахист встановлена на протилежних сторонах одного і того ж будівлі і з'єднана між собою тросом. Розрахунок і проектування тросової блискавкозахисту також відбувається шляхом визначення кута захисту; - сітка «Фарадея» відрізняється від двох попередніх систем тим, що на покрівлі будинку встановлюється не стрижневий блискавкоприймач, а по покрівлі розкладається горизонтальний молнієприйомник у вигляді сітки, з певним кроком осередку і з урахуванням захоплення кожного окремого виступу на покрівлі. Найчастіше при монтажі систем блискавкозахисту застосовується комбінований підхід, і з використанням кілька видів блискавкозахисту одночасно. Цей підхід оптимізує витрати і дає високий ступінь захисту. Область застосування пасивної блискавкозахисту - всі будівлі і споруди, де живуть і працюють люди, виробничі споруди, пам'ятники архітектури, звіроферми т.д. Зона захисту блискавковідводу будь-якої конструкції являє собою частину простору, у якому будинки і спорудження не менше, ніж на 99% захищені від прямих ударів блискавок. їх розраховують за емпіричними формулами, що є в спеціальних посібниках. Наприклад, для одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h = 60 м – це конус з утворюючою у вигляді ломаної лінії. Підстава конуса на поверхні землі
Відповідальними за безпеку робіт, що виконуються в електроустановках, є: – працівник, який видає наряд, розпорядження; – працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця; – працівник, який готує робоче місце, допуск; – працівник, який допускає до роботи (далі – допускач); – керівник робіт; – працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (далі – наглядач); – члени бригади.
Періодичність навчання та перевірка знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці (далі - перевірка знань) з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки проводиться в такі терміни: - первинне навчання та перевірка знань усіх працівників - до початку виконання роботи; - для працівників, які безпосередньо організовують та проводять роботи з оперативного обслуговування діючих електроустановок чи виконують у них налагоджувальні, електромонтажні, ремонтні, профілактичні випробування або експлуатують електроустановки у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах - один раз на рік; - для адміністративно-технічних працівників (спеціаліст з ОП - IV, вчителі фізики, хімії, інформатики, трудового навчання - III група), які не належать до попередньої групи, а також для працівників з охорони праці, допущених до інспектування електроустановок - один раз на три роки. Забороняється допуск до роботи працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки, охорони праці, а також у разі закінчення терміну дії попередніх періодичних перевірок знань. Для проведення перевірки знань електротехнічного та електротехнологічного персоналу керівник повинен своїм наказом призначити комісію з перевірки знань.
Тема: Організаційні заходи безпечного виконання робіт в електроустановках 1. Технічні заходи безпечного виконання робіт в електроустановках. Послідовність виконання технічних заходів Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати у зазначеній послідовності такі технічні заходи: 1 провести необхідні вимкнення і вжити заходів щодо запобігання помилковому або самочинному вмиканню комутаційної апаратури; 2 вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. За необхідності струмовідні частини слід огороджувати; 3 приєднати до "землі" переносні заземлення; 4 перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на які слід встановити заземлення. Якщо переносні заземлення планується ставити поблизу струмовідних частин, що не входять в зону робочого місця, то їх огородження слід встановити до перевірки відсутності напруги та заземлення; 5 встановити заземлення (увімкнути заземлювальні ножі, приєднати до вимкненихструмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги та вивісити плакати "Заземлено" на приводах вимикальних комутаційних апаратів; 6 огородити, у разі необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишились під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджують до або після їх заземлення.
Перелік основних заходів . Роботи в електроустановках стосовно їх організації поділяються на такі, що виконуються: за нарядом-допуском (далі нарядом), за розпорядженням та в порядку поточної експлуатації.. Організаційними заходами, якими досягається безпека робіт в електроустановках, є:
До організаційних заходів відносяться: — оформлення роботи по наряду-допуску, розпорядженню або за — допуск до роботи; — нагляд під час роботи; — оформлення перерви під час роботи; — переводи на інше робоче місце. Наряд-допуск — це завдання на безпечне виконання роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є: особа, що видала наряд; котра дає розпорядження; особа, що допускає до роботи; керівник роботи; виконавець роботи; спостережник; член бригади. Всі роботи, котрі виконуються в електроустановках без наряду, ВИКОНУЮТЬСЯ: — за розпорядженням осіб, уповноважених на це, з оформленням — в порядку поточної експлуатації з подальшим записом Розпорядження — це завдання на виконання роботи, що визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї зміни. За розпорядженням можуть виконуватись: — позапланові роботи, викликані виробничою необхідністю, — роботи без зняття напруги на віддалі від струмоведучих частин, — роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до Поточна експлуатація — це проведення оперативним персоналом самостійно на закріпленій за ним ділянці протягом однієї зміни робіт за спеціальним переліком. До організаційних заходів в цьому випадку відноситься складання, відповідальним за електрогосподарство, переліку робіт стосовно конкретних умов.
Наряд на виконання робіт у електроустановках виписується у двох примірниках, один з яких має знаходитися у виконавця робіт, а другий – у папці нарядів оперативного персоналу. В оперативному журналі відмічається час початку та закінчення робіт із зазначенням номера наряду. Строк дії наряду не повинен перевищувати п’яти календарних діб. Якщо робота розрахована на кілька днів, допуск бригади до роботи виконується кожен день і оформляється у спеціальній графі наряду. Перехід бригади на інше робоче місце також оформляється в наряді. Зміни у складі ремонтної бригади можуть вноситися тільки відповідним керівником або особою, яка видає наряд. Закінчення роботи із зазначенням дати і часу оформляється у кінці наряду підписом керівника, а за його відсутності – підписом виконавця робіт. Наряд закривається оперативним персоналом після огляду ремонтованого електрообладнання, перевірки відсутності на робочому місці людей, сторонніх предметів, інструментів і чистоти робочого місця. Заземлення мають бути зняті, тимчасові огорожі та плакати ¾ вилучені, а постійні огорожі ¾ встановлені на місце. Закриті наряди повинні зберігатися протягом одного місяця для контрольної перевірки. Нагляд під час роботи веде виконавець робіт (або спостерігач), який повинен знаходитися невідлучно з бригадою. За необхідності відлучення виконавець робіт повинен вивести з приміщення усіх робітників і замкнути за собою двері. Виконавець робіт (або спостерігач) має право відлучитися тільки в тому випадку, якщо його за час відсутності може замінити відповідальний керівник, що видав наряд або особа з числа оперативного персоналу даної електроустановки. На час своєї відсутності виконавець робіт передає наряд особі, яка його заміняє.
Основною задачею експлуатації електрогосподарства є організація такого обслуговування електричних кіл і електрообладнання, при якому були б відсутніми виробничі простої через несправність електрообладнання, забезпечувалося належна якість електроенергії і збереження цілісності електрообладнання протягом максимально довгого періоду експлуатації, при мінімальних витратах електричної енергії і експлуатаційних матеріалів. Одна з найважливіших умов правильної експлуатації - своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і періодичних профілактичних випробувань обладнання і мереж. В залежності від масштабів і характеру виробництва розрізняють три основні форми управління електрогосподарства: 1. Єдиний електроцех підприємства, до складу якого входять спеціалізовані дільниці, групи, бригади по експлуатації окремих видів електрообладнання, кіл і підстанцій, бригади по ремонту електричних машин і т. і. Електроцех очолює начальник, підлеглий головному енергетику підприємства. 2. Головний електрик підприємства, який очолює управління електрогосподарством і підлеглий головному енергетику, У підпорядкуванні головного електрика знаходяться служби експлуатації кіл і обладнання, електроремонтний цех, електротехнічна лабораторія, електроцех ТЕЦ і т. п. За такої форми управління в великих цехах є служби експлуатації електрогосподарства цеха, підлеглі начальнику цеха і такі, які очолюється його помічником по експлуатації електрообладнання чи старшими електриками. 3. Єдиний енергоцех підприємства, який очолює головний енергетик, до складу якого входять служби електрогосподарства, теплопостачання і санітарно-технічних пристроїв. Головний енергетик має замісників, які очолюють кожну з служб експлуатації. В цехах є енергодільниці, підлеглі начальнику цеха. Діюча електроустановка - електроустановка або її ділянка, що прийнята в експлуатацію у встановленому порядку і перебуває під робочою чи наведеною напругою або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів. Класифікація електроустановок Правил улаштування електроустановок (ПУЕ-87) електроустановки з погляду безпеки розподіляються на: - електроустановки напругою вище 1000 В з глухозаземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю); - електроустановки напругою вище 1000 В з ізольованою нейтраллю; - електроустановки напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю; - електроустановки напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю. При експлуатації на безпеку електроустановок істотно впливають вологість і температура повітря в приміщенні, від яких залежить стан ізоляції електроустаткування, а також електричний опір тіла людини. · особа, відповідальна за електрогосподарство на підприємстві, в т.ч. малому Згідно з п. 5.1.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1143/13017 (далі - ПТЕЕС) особу, відповідальну за електрогосподарство, призначають із числа спеціалістів, кваліфікація яких відповідає вимогам Правил та які пройшли навчання з технічної експлуатації електроустановок, Правил пожежної безпеки та охорони праці. Після успішної перевірки знань та присвоєння цим особам групи IV з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою до 1000 В та групи V з електробезпеки для обслуговування електроустановок напругою понад 1000 В ці особи наказом керівника підприємства допускаються до виконання своїх обов'язків. Згідно з п. 5.1.4. ПТЕЕС споживачі, у яких в електрогосподарстві є тільки ввідно-розподільний пристрій, освітлювальні установки, прилади побутового призначення напругою до 220 В, особу, відповідальну за електрогосподарство, можуть не призначати. Відповідальність за технічно грамотне та безпечне користування електроустановкою за письмовою згодою територіального підрозділу Держенергонагляду покладається на керівника споживача. Ця особа повинна пройти навчання в спеціалізованому навчальному закладі за 8-годинною програмою. Надалі вона проходить інструктаж в енергопостачальній організації з питань технічної та безпечної експлуатації електроустановок в обсязі, що відповідає групі II з електробезпеки, про що робиться запис у журналі інструктажу споживачів і в договорі про користування електроенергією. 6. Виконання робіт в електроустановках. Види робіт. Виконання робіт в електроустановках
1. Роботи в порядку поточної експлуатації. Перелік робіт. 3.15.1. В порядку поточної експлуатації можуть виконуватись: – роботи без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою, зазначені в пункті 3.14.3 (1,2,3) цих Правил; – роботи зі зняттям напруги в електроустановках напругою до 1000 В, вказані в пункті 3.14.8 цих Правил. 3.15.2. Обслуговування установок зовнішнього і внутрішнього освітлення, а також електроприймачів, підключених до групових ліній з захисними апаратами на номінальні струми до 20 А, на території підприємства, в службових та житлових приміщеннях, складах, майстернях тощо може проводитись спеціально закріпленими працівниками в порядку поточної експлуатації з повідомленням про місце, початок і закінчення робіт оперативним або адміністративно-технічним працівникам. 3.15.3. Організаційними заходами, які забезпечують безпеку робіт в порядку поточної експлуатації, є: – визначення необхідності і можливості безпечного виконання робіт в порядку поточної експлуатації; – складання і затвердження переліку робіт, що виконуються в порядку поточної експлуатації, визначених в пунктах 3.14.3 (1,2,3) і 3.14.8 цих Правил, та додаткових робіт стосовно до місцевих умов із затвердженням цього переліку керівником; – призначення виконавців (виконавця) робіт з групою з електробезпеки відповідно до характеру робіт, що виконуються. 3.15.4. Види робіт, зазначені в переліку згідно з пунктом 3.14.3 цих Правил, є постійно дозволеними роботами, для виконання яких не вимагається оформлення будь-яких додаткових розпоряджень.
4.До електротехнічного персоналу належать особи, які обслуговують і експлуатують електроустановки. Від кваліфікації електротехнічного персоналу, його знань та навичок істотно залежить безпека при експлуатації та обслуговуванні електроустановок. Для електротехнічного персоналу встановлено п'ять кваліфікаційних груп з електробезпеки.
I група. Група присвоюється особам, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки, але мають елементарну уяву про небезпеку ураження електричним струмом і про заходи електробезпеки при роботі на обслуговуваній дільниці, електроустановці. Для І групи стаж роботи в електроустановках не нормується.
II група. Особи цієї групи повинні мати елементарне технічне знайомство з електроустановками, чітко уявляти небезпеку ураження електрострумом, наближення до струмопровідних частин, знати основні заходи безпеки при роботі на електроустановках, вміти надати першу допомогу.
III група. Особи, що належать до цієї групи, повинні: знати будову електричних установок та вміти їх обслуговувати; мати уяву про небезпеку під час обслуговування електричних установок; знати загальні правила техніки безпеки, правила допуску до роботи в електричних установках напругою до 1000 В, спеціальні правила техніки безпеки з тих видів робіт, які входять до кола обов'язків даної особи; вміти здійснювати нагляд за тими, хто працює з електроустановками та надавати першу допомогу.
IV група. Особи цієї групи повинні: мати знання з електротехніки в обсязі спеціалізованого профтехучилища; мати повну уяву про небезпеку під час роботи на електроустановках; знати повністю правила технічної експлуатації (ПТЕ) та правила технічної безпеки (ПТБ) при експлуатації електроустановок; знати установку настільки, щоб вільно орієнтуватись у тому, які саме елементи повинні бути вимкненими для безпечного виконання робіт; перевіряти виконання необхідних заходів з техніки безпеки; вміти організовувати безпечне виконання робіт та здійснювати нагляд за ними в електричних установках напругою до 1000 В; знати схему та обладнання своєї дільниці; вміти навчати персонал інших груп правилам техніки безпеки; вміти надавати першу допомогу потерпілому.
V група. Особи цієї групи повинні: знати всі схеми та обладнання своєї дільниці; знати ПТЕ та ПТБ в загальній та в спеціальній частинах; знати, чим викликана та чи інша вимога правил; вміти організувати безпечне виконання робіт та здійснювати нагляд в електричних установках будь-якої напруги; навчати персонал інших груп правил техніки безпеки; вміти надавати першу допомогу.
2. перелікробіт, що виконуються за нарядом
1. Згідно п.15.4.1.НАПБ В.01.034-2005 усі види вогневих робіт в тимчасових місцях проведення вогневих робіт. 2. Згідно п.7.5.26. НПАОП 0.00-1.01-07 та п.6.5.8. НПАОП 0.00-1.36-03 усі види робіт з використанням вантажопіднімальних кранів, бурокранових установок та підйомників на відстані менше 40 м від крайнього проводу ПЛ чи огородження ЗРУ, ВРУ. Перелік
3. Згідно п.5.2.1. ДНАОП 1.1.10-1.01
|
, а 
при 
і 
при 
