Пожежна безпека в електроустановках

1. Класифікація вибухонебезпечних зон

4.5.1. Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким виконуються вибір і розміщення електроустановок, в залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися в нормах технологічного проектування або в галузевих переліках виробництв з вибухопожежонебезпеки.

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні – вибухо­небезпечні зони класів 20, 21,22.

4.5.2. Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 0 згідно з вимогами даного розділу може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання

4.5.3. Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до свої розрахункових параметрів).

4.5.4. Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо- пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідні галузей промисловості.

4.5.5. Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час, нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно і має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

4.5.6. Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухо­небезпечної концентрації.

Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовір­на поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

4.5.7. Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися нечасто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утво­рення

4.5.8. При визначенні розмірів вибухонебезпечних зон у приміщен­нях слід враховувати:

1) під час проектування вибухонебезпечних установок повинні бути передбачені заходи, які б забезпечували мінімальну кількість та незначні розміри вибухонебезпечних зон;

2) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо- пароповіт-ряної вибухонебезпечної суміші, що перевищує 5 кПа, вибухонебезпечна зона займає весь об'єм приміщення;

3) вибухонебезпечна зона класів 20, 21, 22 займає весь об'єм приміщення;

4) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху газо- пароповітряної вибухонебезпечної суміші, що дорівнює або менше 5 кПа, вибухонебезпечна зона зона займає частину об'єму приміщення і визначається відповідно до норм технологічного проектування, або розраховується технологами згідно з ГОСТ 12.1.004. За відсутності даних допускається приймати вибухонебезпечну зону в межах до 5 м ло вертикалі і горизонталі від технологічного апарата, з якого можливий викид горючих газів або парів ЛЗР;

5) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху в приміщенні, що перевищує 0,5 кПа, вибухонебезпечна зона відсутня;

6) при розрахунковому надлишковому тиску вибуху пилоповітряної суміші, парів ГР, що дорівнює або менше 5 кПа, матиме місце пожежонебезпечна зона, що визначається згідно з вимогами розділу 5;

7) простір за межами вибухонебезпечних зон класу 2 і 22 не вважається вибухонебезпечними, якщо немає інших умов, що створюють для нього вибухонебезпеку.

2. Класифікація пожежонебезпечних зон

ПУЕ передбачає поділ на 4 класи пожежонебезпечних зон:

П-I; П-II; П-IIа; П-III.

Пожежонебезпечна зона - простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

Пожежонебезпечна зона класу П-I – простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, яка має температуру спалаху більше +61⁰С.

Пожежонебезпечна зона класу П-II – простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна.

Пожежонебезпечна зона класу П-IIа – простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали.

Пожежонебезпечна зона класу П-III – простір поза приміщенням, в якому знаходяться горюча рідина, яка має температуру спалахнення понад +61⁰С або тверді горючі речовини.

Пожежонебезпечними приміщеннями і зовнішніми установками називають такі, де зберігаються чи обробляються тверді горючі речовини чи рідини.

зона П-III - зовнішні установки з ГР або тведими горючими матеріалами, горючий пил з НКМЗ > 65 г¤м³

 

3.Класифікаціяелектричногообладнання за ступенемзахистувідпопаданнясторонніхпредметів і води (IP).

Позна-чення	Ступіньзахисту
	Короткий опис	Визначення
Захист персоналу і захистивідпопаданнятвердихтіл(Перша цифра)
	Захиствідсутній Захиствідтвердихтілрозміромбільше50 мм   Захиствідтвердихтілрозміромбільше12 мм   Захиствідтвердихтілрозміромбільше2,5 мм   Захиствідтвердихтілрозміромбільше1 мм Захиствідпилюки     Пилюконепроникність	Спеціальнийзахиствідсутній Захиствідпроникнення в середину оболонкивеликоїділянкиповерхнітілалюдини, наприклад руки, і відпроникненнятвердихтілрозміромбільше50 мм Захист від проникнення в середину оболонки пальців, або предметів довжиною більше 80 мм і від проникнення твердих тіл розміром більше 12 мм Захист від проникнення в середину оболонки інструментів, дроту діаметром, або товчиною більше 2,5 мм і від проникнення твердих тіл розміром більше 2,5 мм Захиствідпроникнення в середину оболонки дроту і відтвердихтілрозміромбільше1 мм Проникнення в середину оболонкипилюки не прешкодженоповністю, але пилюка не можепроникнути в кількості, яка достаттня для порушенняроботивиробу Проникненняпилюкиперешкодженоповністю
Захиствідпопадагнняводи(Друга цифра)
	Захиствідсутній Захиствід капель води   Захиствід капель води при нахилі до 150     Захиствіддоща   Захиствідбризг   Захиствідводяних струй   Захиствідхвиль води   Захист при зануренні в воду     Захист при довготриваломузануреннів воду	Спеціальнийзахиствідсутній Капліводи,які вертикально падають на оболонку, не побинніздійснюватишкідливоїдії на виріб Капліводи,які вертикально падають на оболонку, не побинніздійснюватишкідливоїдії на виріб при нахилійогооболонки на любий кут до 150відносно нормального положення Дощ, якийпадає на оболонкупід кутом 600відвертикалі, не повинен здійснюватишкідливоїдії на виріб Вода, яка розбризгується на оболонку в довільномунапрямку, не повинна здійснюватишкідливоїдії на виріб Струя води, яка викидається в довільномунапрямку на оболонку, не повинна здійснюватишкідливоїдії на виріб Хвилі води не повинніпопадати в середину оболонки в кількості, яка є достатньою для пошкодженнявиробу Вода не повинна проникати в оболонку, занурену в воду, при визначенихумовах, тиску і часувкількості, достатній для пошкодженнявиробу Виробипридатні для довготривалогозанурення в воду при умовах, встановленихвиробником. Для деякихвиробівдопускаєтьсяпроникненя води в середину оболонки, але без нанесенняшкодивиробу

 

3. Класифікаціярідин по вибухо та пожежонебезпеці

 

Вибухонебезпечнісумішіповітряабо з парою в

залежностівідвеличини БЕМЩ поділяються на категоріївідповідно

до ГОСТ 12.1.Р11 (таблиця.1).

 

Таблиця 1. Категоріявибухонебезпечнихсумішейповітря з

з парою

 

-----------------------------------------------------------

| Категорія| Найменування | Значення БЕМЩ, мм |

| суміші | суміші | |

|-----------+-----------------+---------------------------|

| ІІ | Промислові гази | - |

| | і пара | |

|-----------+-----------------+---------------------------|

| ІІ А | Те саме | 0,9 і більше |

|-----------+-----------------+---------------------------|

| ІІ В | -"- | більше 0,5, але менше 0,9 |

|-----------+-----------------+---------------------------|

| ІІ С | -"- | 0,5 і менше |

-----------------------------------------------------------

 

 

Вибухонебезпечнісумішіповітря з газами або парою

залежновідтемпературисамозайманняподіляються на групи

відповідно до ГОСТ 12.1.011 (таблиця 2).

 

Таблиця 2. Групивибухонебезпечнихсумішейповітря з парою

 

-----------------------------------------------------

| Групавибухонебезпечних | Температура |

| сумішей | самозаймання, градус. С |

|-------------------------+-------------------------|

| Т1 | Вище 450 |

|-------------------------+-------------------------|

| Т2 | Те саме 300 до 450 |

|-------------------------+-------------------------|

| ТЗ | -"- 200 до 300 |

|-------------------------+-------------------------|

| Т4 | -"- 135 до 200 |

|-------------------------+-------------------------|

| Т5 | -"- 100 до 135 |

|-------------------------+-------------------------|

| Т6 | -"- 85 до 100 |

-----------------------------------------------------