КРАСОЧНО ПРО КРАСКУ

 

Виходи вважаються евакуаційними якщо вони ведуть:

- з приміщень 1 поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестебуль, та сходову клітку;

- з приміщень будь-якого поверху(крім 1) в коридори, що ведуть на сходову клітку, через сходову клітку, з якої можна потрапити назовні чи через вистебуль, відділений від прилеглого приміщення перегородкою з дверима

- з приміщення в сусіднє приміщення через вищевказані виходи.

Вимоги до евакуаційних виходів:

1) коли в приміщенні знаходиться більше ніж 15 людей, двері мають відчинятись в напрямку виходу з будівлі

2) допускається відкривання дверей всередину у випадку перебування не більше 15 людей

3) принаявності людей в приміщенні двері евакуаційних виходівможуть закриватись тільки на внутрішні затвори, які легко відкриваються.

4) Мінімальна ширина шляхів евакуації не менше 1 м, дверей - не менше 0,8 м

5) На шляхах евакуації має бути евакуаційне освітлення

6) Кількість евакуаційних виходів з будівлі має бути не меншою, ніж кількість її виходів з кожного її поверху

7) Не нормується напрям відкривання дверей для складських приміщень площею до 200 м кв. за умови відсутності постійних робочих місць.

ПРИЧИНИ ПОЖЕЖ В ПРИМІЩЕННЯХ З КТ

1. Незадовільний стан електроустаткування та обладнання.

2. Коротке замикання через неправильний монтаж та експлуатацію обладнання, а також через старіння ізоляції.

3. Струмові перевантаження.

4. Збільшення місцевих перехідних опорів через окислення контактів або нещільність електричних з’єднань.

5. Порушення правил експлуатації приладів, опалення.

6. Порушення пожежної безпеки.

ПОРЯДОК ДІЙ У ВИПАДКУ ПОЖЕЖІ

1. При виявленні пожежі необхідно негайно повідомити про це телефоном чи іншим способом (зателефонувавши 101, назвати адресу об’єкта, що горить, кількість поверхів, місце виникнення пожежі в приміщенні, назвати своє прізвище)

2. вжити по можливості заходи щодо евакуації людей, локалізації пожежі та збереження матеріальних цінностей.

3. повідомити керівника чи іншу уповноважену особу про обставини та причини пожежі

4. принеобхідності викликати аварійно-рятувальну службу.

 

ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ В РОБОТІ МЕНЕДЖЕРА

Робота економіста менеджера відноситься до розумової праці і відзначається участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття (напруженість органів чуття зростає в 5-10 разів). Основними функціями працівників даної професії є сприйняття та переробка інформації за участю комп’ютерної техніки.

Тому роботу економіста-менеджера можна трактувати як роботу користувача КТ.

Робота користувача КТ виконується в одноманітній позі в умовах обмеженої загальної активності при рухливості кисті рук, великій напруженості зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом негативних чинників.

Всі негативні чинники впливу можна поділити на 3 групи:

- фізичні (невідповідна вологість повітря, підвищений рівень електромагнітних випромінювань, підвищений рівень шуму і т. д.)

- хімічні

1) смоли та органічні речовини, що використовують як протипожежні засоби, необхідні для монітора і плат (діоксин, фуран)

2) озон, що утворюється при дії електричних зарядів на кисень в роботі лазерних принтерів.

Ці речовини мають канцерогенну дію.

- психофізіологічні чинники

1) нервово-психологічне перевантаження

2) розумове перевантаження

3) перенапруження очей, уваги, монотонність праці, емоційне перевантаження, інтелектуальне перевантаження, необхідність обробки великої кількості інформації за одиницю часу.

Ця група найбільш небезпечна, оскільки з стану нервово-психологічного перевантаження складно виходити.

 

ХАРАКТЕРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЇХ ПРИЧИНИ ПРИ КОРИСТУВАННІ КОМП’ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ

Розумова праця вимагає напруження уваги, активізації пізнавальних функцій – мислення, пам'яті, уваги.

При інтенсивній і довготривалій роботі наступає втома і перевтома, що переростає в хронічну перевтому, при цьому:

- знижується працездатність і погіршується її якість і продуктивність

- знижується опір організму до інфекцій

- зростає ймовірність захворювання серцево-судинної системи

- збільшується кількість помилок

Характерні захворювання:

- порушення зору (комп’ютерний зоровий синдром)

- кістково-м’язові порушення

- порушення, пов’язані з стрессовою ситуацією та нервово-емоційним навантаженням

- захворювання органів дихання

 

Причини захворювань:

1) Порушення зору. Значне зорове навантаження призводить до астенопії – біль в очах, дискомфорт, пелена перед очима, подвоєння, відчуття «піску в очах».

Причини: при роботі немає фаз розслаблення, зорова система пристосована до сприйняття в відбитому світлі, а не до роботи з дисплеями, де кольори не відповідають природнім. Розроблена спеціальна система, яка попереджає про втому очей і нагадує про перерву (Anti-EyeStrain)

2) Кістково-м’язові порушення. Робота в одноманітній позі викликає напруження м’язів кисті рук, спини. Це веде до болю в кістках, скутості, судом, оніміння та тремтіння рук. Неправильна поза веде до пошкоджень хребта, остеохондрозу і сколіозу.

3) Порушення, пов’язані з стресовою ситуацією та нервово-емоційним навантаженням. Можуть призвести до розладу центральної нервової системи.

Причини: монотонність роботи, порушення при втраті незбереженої інформації.

Ці причини викликають збудження, відчуття неспокою, що призводить до неадекватності поведінки.

4) Захворювання органів дихання. Переважно алергічного характеру

(привиділенні шкідливих речовин, при наявності електростатичного поля відбувається налипання пилу, що несе алергічну реакцію, аж до астматичного компоненту).

 

ЗАХОДИ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЗДОРОВ’Я КОРИСТУВАЧІВ КТ

Технічні:

- вдосконалення КТ

- застосування захисних засобів(екранів, нейтралізаторів ЕМВ)

Ергономічні:

- правильнее розміщення робочого місця

- вибір ергономічнообгрунтованого положення виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини

- раціональне компонування обладнання на робочому місці

- врахування характеру та особливостей трудової діяльності

Медичні заходи:

- медичні огляди (попередні та періодичні – 1 раз на 2 роки)

- раціональне та профілактичне харчування

- виконання профілактичних та психологічних вправ

Організаційні:

- дотримання режиму праці та відпочинку

Робота за КТ не повинна перевищувати 4 години за 8 годинногоробочого дня.

За 4 години кількість опрацьованих знаків не повинна перевищувати 30 000.

Через кожну годину необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години на 15 хвилин.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕНЬ, ОБЛАДНАНИХ КОМП’ЮТЕРНОЮ ТЕХНІКОЮ

Вимоги узгоджені ДНАОП 0.00-1.31-10 «Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ», ДСанПіН 3.3.2.-007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ».

Приміщення з КТ не припустимо розташовувати в підвалах і цокольних поверхах.

Робочі місцяповинні:

- розміщуватись в окремих приміщеннях (не цокольних і не підвальних)

- площа на 1 робоче місце неменше 6 м кв.

- об’єм приміщення – не менше, ніж 20 м куб.

- робочі місця повинні розміщуватись на відстані не менше, ніж 1м від вікон.

- віддаль між бічними поверхнями КТ має бути не меншою, ніж 1,2 м

- віддаль між тильною стороною одного ПК і екраном іншого – не менша, ніж 2,5 м

- прохід між рядами – не менше, ніж 1 м

- не рідше 1 разу на квартал слід очищувати від пилу обладнання

 

ЕРГОНОМІКА РОБОЧОГО МІСЦЯ, ОБЛАДНАНОГО КТ

Основний параметр, що впливає на зручність роботи – це висота столу. Оптимальна висота – 72,5 см., ширина столу не менше - 70 см, висота простору під столом – 60 см.

Стілець:

- розмір сидіння 40 х 40

- кут нахилу від 15° до 5°

- висота сидіння 40-55 см

- висота спинки 60 см

- важлива наявність підлокотників

Монітор повинен бути розміщений нижче рівня очей. Віддаль від монітора до очей прямопропорційна розміру монітора по діагоналі.

Клавіатуру слід розміщувати на віддалі 10-30 см від краю стола, кут нахилу від 15° до 5°.

«Мишка» добирається під розмір долоні.

 

 

Формули для розв’язування задач:

1.Для розрахунку природного освітлення

Розраховуємо площу вікон:

S_o = e_n*S_п*K_з*ɳ_в*K_буд/ԏ₀*r₁*100, м²

Де S_o –площа світлових отворів,

e_{n –} нормоване значення КПО,

S_{п –} площа приміщення,

K_з –коефіцієнт запасу,

ɳ_в – світлова характеристика вікна,

K_буд – коефіцієнт, який враховує затінювання вікон протилежними будинками,

ԏ₀ – загальний коефіцієнт світло проникнення,

r₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу

Знаходимо кількість вікон:

n= S_o/ S_в,

де S_в – площа одного вікна.

 

 

2.Розрахунок штучного освітлення:

Метод коефіцієнта використання світлового потоку

Розраховуємо загальний світловий потік:

Ф_з = Е_н*S_п*К_з*Z_min *100 / ɳ,

Де Е_н- нормоване значення освітленості,

S_п - площа приміщення,

К_з- коефіцієнт запасу,

Z_min- коефіцієнт мінімальної освітленості,

ɳ - коефіцієнт використання світлового потоку

Знаходимо кількість ламп:

n= Ф_з/ Ф_л,

де Ф_л– світловий потік однієї лампи

Метод питомої потужності:

Р= Р_п*S_п,

Де Р_п- питома потужність освітлення, Вт/м²,

S_{п –} площа приміщення

Знаходимо кількість ламп:

n= Р_п/ Р_л,

де Р_л- потужність однієї лампи (вказана в маркуванні лампи)

 

4. Розрахунок вентиляції:

Обчислюємо об ‘єм припливного повітря

L=Q_надл./С*g(t_вид-t_п),м³/год, де

L – Об’м повітря, яке необхідно ввести в виробниче приміщення, щоб видалити надлишкове тепло, м³/год;

С – теплоємність повітря,ккал/кг* ^ос;

t_вид і t_п, відповідно, т-ра повітря,яке видаляємо і подаємо в приміщення, ^о;,

g- густина повітря,кг/м³;

Q_надл –надлишкове тепло в приміщенні, ккал/год.

На підприємствах системи вентиляції мають забезпечити певне значення кратності повітрообміну, яке показує скільки разів за годину потрібно змінити все повітря в приміщенні, щоб привести його до норми. Обчислюється за формулою:

K=L/V_пр, год^-1,

де L- об’єм припливного повітря, яке необхідно ввести в приміщення, м³/год; V_пр- об’єм приміщення.

5.Розрахунок одноразової виплати у разі смерті працівника:

Виплата здійснюється в сумі річного середньомісячного заробітку на сім’ю, плюс п’ятирічний середньомісячний заробіток на кожного члена сім’ї, якого утримував померлий.

 

 

КРАСОЧНО ПРО КРАСКУ

Коротко о главном, что нужно знать, если вы выбрали краску для отделки стен или потолка.

·

·

·

 

Как подготовить поверхность для окраски?

Специалисты рекомендуют мелкозернистую шпатлевку для внутренних работ. Обычно такие составы универсальны: предназначены и для минеральных поверхностей, и для оштукатуренных, бетонных поверхностей, гипсокартона и обоев под покраску. Шпатлевка решает проблемы заполнения дефектов, подходит для сплошного и местного, а также финишного шпатлевания. Состав легко наносится, образует идеально гладкую, легко шлифуемую поверхность.

Стоит ли грунтовать, если шпатлевка нанесена только местами, а на остальной поверхности старое покрытие?

При частичном использовании шпатлевки грунтование не обязательно, но желательно: это рекомендуется с целью добиться максимально ровных впитывающих характеристик окрашиваемой поверхности. Во всех остальных случаях требуется обязательное грунтование поверхности.

После протечки пришлось заново оштукатурить ванную комнату. Можно ли окрашивать свежую штукатурку?

Свежей штукатурке необходимо дать просохнуть в течение нескольких недель в зависимости от толщины ее слоя (состав сохнет по 1 мм в сутки) и вентиляции помещения. При высыхании штукатурка обычно приобретает более блеклый цвет и становится гладкой на ощупь.

Если окрашивать поверхность до полного высыхания штукатурки, то возможно взаимодействие щелочных составов подготовительного и финишного материалов, что приведет к повреждению покрытия. Однако в ассортименте производителей есть и краски, предназначенные для окрашивания недосохших поверхностей, – составы с повышенной паропроницаемостью.

Чем отличаются краски для кухонь и ванных от обычных красок и почему стоят дороже?

Покрытия для влажных помещений должны обладать запасом устойчивости к воздействию агрессивной влажной среды. Поэтому они изготавливаются по специальной технологии и обладают особыми характеристиками:

· устойчивость к влажному пару, конденсату;

· грязе- и водоотталкивающими свойства;

· устойчивость к загрязнениям;

· устойчивость к мытью и механическим повреждениям;

· предупреждение биоразрушения поверхности (поражения плесенью).

 

Правда ли, что чем меньше запах краски, тем она экологичнее?

Запах – действительно, один из показателей экологической безопасности лакокрасочного материала, так как он образуется при испарении ЛОС. Чем слабее запах, тем безопаснее краска.

Устойчивы ли водоразбавляемые краски к воздействию воды?

Распространенное заблуждение покупателя: если водные краски разбавляются водой, значит, водой и смываются. В действительности это не так. После высыхания (испарения воды) водные краски оставляют достаточно прочную полимерную пленку, которая набирает свою прочность в течение 2−3 недель и уже не растворяется в воде.

Стойкость водных красок к воздействию влаги может быть различной. Ниже всего она у красок для потолков и сухих помещений. Специальные краски для влажных помещений устойчивы не только к воздействию воды, конденсата и пара, но и к мокрому истиранию (интенсивной влажной уборке).

Однако необходимо помнить, что непрерывное воздействие воды разрушительно действует на любое лакокрасочное покрытие. Поэтому поверхности, постоянно погруженные в воду, необходимо окрашивать только специализированными материалами. Как правило, это дорогие, высокотехнологичные промышленные материалы.

В каких случаях требуется разбавление лакокрасочного материала? Необходимо ли разбавлять грунтовки?

Разбавляйте материал только в тех случаях, а также таким образом и таким разбавителем, как это указано на этикетке. Разбавление красок, лаков, грунтовок и пропиток требуется:

· для использования краскораспылителя или (в некоторых случаях) валика;

· для использования финишного материала в качестве грунтовочного слоя при использовании профессионального загущенного (концентрированного) материала;

· при загустевании материала (например, при длительном хранении);

· при работе в условиях повышенных температур, чтобы замедлить высыхание материала (в жару высыхание ускоряется);

· для изменения рельефа фактуры (для структурных материалов).

 

Какое количество воды можно добавить в водную краску?

Максимальное количество воды, которое можно добавить в водную краску, – 10% (для профессиональных материалов – 20%).

Можно ли смешивать краски?

Для получения возможных оттенков всегда допускается смешивание одного и того же продукта разного цвета. Чтобы избежать разнооттеночности при окрашивании больших поверхностей (риск возрастает, если используются банки из разных партий), рекомендуется смешивать одинаковые материалы одного цвета из разных банок в одной общей таре.

Почему цвет краски в банке выглядит светлее, чем на стенах?

Компоненты краски по-разному отражают свет, находясь в жидком состоянии (в банке) и в сухом (на поверхности). Эта разница ни в коем случае не показатель качества краски. Поэтому нельзя судить о цвете по сырой краске, будь она в банке или на стене.

У материалов ведущих производителей есть специальные образцы баз и пробники готовых цветов в мелкой таре, которые предназначены для предварительной проверки цвета. Чтобы убедиться, что цвет в банке совпадает с цветом на образце, необходимо сделать выкрас: заколеровать пробник базы, нанести немного краски на невпитывающую белую бумагу или непосредственно на стену и дать составу высохнуть.