Внаслідок підписання унії утворилася Річ Посполита, що мала єдиного виборного короля, сейм, гроші, податки та єдину зовнішню політику. Але Велике князівство
певною мірою зберігало автономію, зокрема місцеве врядування, військо, скарбницю та систему судочинства. Та тепер до Польської корони відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям.
Люблінська унія 1569 р. стала для українців подією величезної ваги. Попри всі
свої недоліки Велике князівство Литовське протягом двох століть створювало для
них сприятливі умови існування. Українські князі хоч і підпорядковувалися литов-
цям, однак мали великий вплив у суспільній, економічній, релігійній та культурній
царинах життя. Проте, як свідчила доля Галичини, що першою потрапила під вла-
ду Польщі, з переходом українських земель від Литви до Польщі було поставлено
під сумнів саме існування українців як окремої етнічної спільності.
Між XIV і XVI ст. на авансцену вийшли країни, які в наступні століття визначатимуть долю України. Спочатку вражаючих успіхів на Україні добилася Литва, правління якої виявилося найбільш прийнятним для українців. Але більш численна й
агресивна польська шляхта поступово витіснила литовців з України. Вдаючись до
військового тиску на Литву та дипломатичних угод, вона визначила найбагатші українські землі як головний об'єкт своєї експансії. На задньому плані вимальовувалися
інші держави, котрі впливатимуть на Україну. Це — царство Московське, яке швидко зростало, й Кримське ханство, пов'язане із всемогутньою Оттоманською імперією. Очевидно, що за таких обставин перспективи досягнення Україною незалежності були малообіцяючими.
Знать окремих українських земель кілька разів робила спроби стати на захист
своїх інтересів. Найвизначнішими з них були захоплення влади в Галичині Дмит-
ром Детком у 1340-х роках, коли згасла місцева династія князів, підтримка україн-
цями Свидригайла у 1430-х роках і литовське повстання Глинського у 1508 р. Але
чужоземне й насамперед польське панування породило нове явище — культурну
асиміляцію української знаті панівною державою. Поступово ототожнюючи власні
прагнення з потребами держави, що виявила готовність іти їй назустріч, україн-
ська шляхта втрачала здатність боронити місцеві інтереси.
Помехоустойчивые устройства
Алексей Кузнецов
Типичные помехи
Источников помех, способных вызвать сбой или отказ устройства, существует бесчисленное множество. Однако наиболее часто встречаются следующие помехи:
- Наносекундные помехи, вызванные срабатыванием механических контактов выключателей и реле. В зарубежной литературе этот вид помех называется EFT - Electric Fast Transients
- Микросекундные помехи, связанные с работой реактивных элементов в цепях мощных нагрузок (зарядка конденсаторов, а также отдача энергии, накопленной в обмотках моторов, соленоидов, и пр.). В зарубежной литературе этот вид помех называется surge.
- Помехи от электростатических разрядов, в основном - помехи возникающие при касании "наэлектризованным" человеком различных электрических цепей. В зарубежной литературе этот вид помех называется ESD - Electrostatic Discharge.
- Помехи, вызванные работой близкорасположенных радиопередатчиков
- Помехи от мощных природных или искуственных источников энергии, прежде всего - от грозовых разрядов.
Существуют российские и международные стандарты, оговаривающие требования к электромагнитной совместимости (ЭМС). Стандарты аккумулируют многолетний инженерный опыт. Однако сами по себе стандарты являются тяжело усваиваемым материалом, малопригодным для непосредственного руководства при проектировании или анализе поведения устройств. Стандарты разработаны таким образом, чтобы при испытании устройств достаточно аккуратно имитировать реальные помехи.
Целесообразно все помехи разделить на три абстрактных типа:
- НП: Наносекундные помехи
- МП: Мощные помехи
- РП: Радиочастотные помехи
Практически все реальные помехи могут быть представлены как комбинации этих трех абстрактных. Например, EFT помехи - это пачки наносекундных помех НП, а ESD - это комбинация одиночной НП и одиночной МП. Поэтому, если устройство устойчиво ко всем трем абстрактным типам помех, то с высокой степенью вероятности оно будет устойчиво и к реальным помехам, независимо от их происхождения.
Вопрос устойчивости к МП в большой степени является вопросом обеспечения надежности, пожаробезопасности и электробезопасности. Вопросы обеспечения устойчивости к МП и РП в данной статье не рассматриваются.
