ІІІ період творчості. “Прогулка с удовольствием и не без морали”

“Прогулка с удовольствием и не без морали”

Проблема морального вибору людини і її відповідальність за нього.

У цій повісті автор показав аристократа Курнатовського, який одружився на одній із своїх одалісок (бо це стосувалося його честі), але разом з тим він залишився щодо неї паном, васалом, який ставиться до своєї дружини як до іграшки, що швидко набридає: “Он и не думает сделаться ее другом, ее заступником. Он по-прежнему владыка”.

 

Форма подорожніх нотаток. В її основі – враження від другої поїздки.

Погляди автора тут тяжіють до просвітницьких ідей Жорж Санд, які були в той час дуже популярними. Саме тому і вводить в основу твору ідеалістичний епізод перевиховання поміщика.

Разом з тим така форма твору дала можливість наповнити повість історико-політичними, етнографічно-побутовими нотатками та роздумами автора.

“Щоденник” (Журнал)

 

Літературно-філософськийтвір.

За півтора місяця до звільнення з заслання, російською мовою.

Цінне інформативне джерело про життя Шевченка майже за рік (з 12 червня 1857 р. по 13 липня 1858 р.):

Ø суспільно-політичні,

Ø естетичні,

Ø філософські погляди,

Ø ставлення до інших митців, однодумців, сучасників, загалом епохи.

 

“Журнал” водночас є і інтимний документ, що не призначався до друку. Але навіть пишучи для себе, Шевченко залишався художником, і всі щоденні записи своєрідного, неповторного літ стилю.

 

С.Єфремов назвав цей твір мемуарної прози “надзвичайно влучним автопортретом поета і людини”, це “не тільки одне з найцінніших до його життєпису джерел, а разом з тим і ключ до його творчості, до його дивного секрету скоряти людські серця, викликати відповідні настрої, що високою мірою посідав наш поет”.

 

Творові властиві:

Ø надзвичайна щирість саморозкриття,

Ø глибина самоаналізу,

Ø влучність характеристик,

Ø реалістична повнокровність побутових зарисовок.

 

 

[1] (1804-1864). Знайомий Шевченка, який гостював у Л. у Седневі 1846 та 1847 рр. Йому Шевченко надіслав автопортрети у солдатському мундирі. Під час обшуку у Шевченка було знайдено 7 листів від Лизогуба, якому після цього іменем царя заборонено листуватися з Шевченком У 1850р. Л клопотався про полегшення поетової долі.

[2] Товариш і лікар Т.Шевченка. Вів з ним переписку у час заслання, матеріально допомагав засланому поетові.

Тарас Шевченко

ІІІ період творчості

 

Цикл “В казематі”

Перші поезії після арешту були написані в казематі Петропавлівської фортеці Þ цикл під назвою “В казематі” з посвятою “Моїм соузникам посвящаю”, тобто усім заарештованим братчикам.

Цикл включає 13 поезій різного жанрово-стильового звучання.

Основні мотиви:

v лихо-недоля, v самотність, v смерть на чужині, v туга за Україною

Об’єднуються в тематичний комплекс, сутність якого визначається одним словом “неволя”.

У циклі, що розпочинає увесь творчий доробок періоду заслання, були атрибутовані основні мотиви творчості цього періоду:

v морально-психологічні,

v філософські,

v теми творчості.

 

Два ліричні потоки:

Ø єднає свій голос з голосом народу (стилізація);

Ø індивідуальний, автобіографічний.

Характерна ознака більшості поезій: побудовані у формі внутрішнього діалогу самого із собою. В цих поезіях Шевченко надзвичайно відвертий і щирий. Перед нами оголена страждаюча душа людини, несправедливо позбавленої людських прав, а найстрашніше – свободи. Тому в своїх поезіях, що замінили йому співбесідника, сповідальника, поет шукає причин цієї ситуації, оплакує вільне минуле, шукає сил, опори витримати ці моральні, духовні і фізичні тортури, що чекають на нього протягом усього терміну покарання.

 

Найпершого опертя шукає поет у братії – однодумців кириломефодіївців. Тому й звертається до них у циклі “В казематі”. Духовним життєствердним стрижнем, стрижнем єднання і любові для них має стати любов до України. І перший, і останній вірш має заклик, який творить своєрідну композиційну рамку циклу:

 

Любітеся, брати мої,