Поняття та об’єкт аналізу технічної безпеки

 

 

Безпеку визначають як стан діяльності людини, за якого з визначе- ною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. Безпека праці – це стан умов праці людини, за яких відсутня дія небезпечних і шкідливих факторів.

Об’єктом аналізу безпеки праці є виробнича система «людина – ма- шина – навколишнє середовище» (ЛМС), в якій в єдиній комплекс, ство- рений для виконання певних функцій, поєднані технічні об’єкти, люди і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою.

Основними компонентами виробничої системи є людина, машина, на- вколишнє середовище, взаємодія між якими має ґрунтуватись на дотриман- ні відповідних правил, нормативних документів і бути керованою.

Система ЛМС є багаторівневою за ієрархією управління. Ієрархія поді- ляє людей на особу, яка формує завдання, організовує й управляє виробни- цтвом, й особу, яка разом з технікою безпосередньо виконує це завдання. Таким чином, людина системи ЛМС більш високого рівня розглядає люди- ну і техніку системи ЛМС більш низького рівня як єдиний компонент – своєрідну людину-машину, призначену для здійснення замислу.

Крім рівнів і компонентів в системі ЛМС доцільно виділити окремі стадії її життєвого циклу:

стадія проектування (визначення завдань, формування вимог, розра-

хунок параметрів);

стадія реалізації (коли у процесі виробництва перша стадія реалізу-

ється на практиці);

стадія експлуатації (коли система ЛМС здійснює покладені на неї робочі функції).

Вірогідність нещасного випадку зростає, як тільки людина попадає в поле дії небезпечного або шкідливого фактору. Це небезпечні зони, що характеризуються певним видом небезпеки, її інтенсивністю, часом і простором дії.

Таким чином, з точки зору аналізу й управління небезпеками необ- хідно розглядати та аналізувати структурні елементи системи ЛМС – рів- ні (вищий і нижчий), компоненти і стадії життєвого циклу.

Взаємодія компонентів, що входять до системи ЛМС, може бути

штатною і нештатною. Нештатна взаємодія може виявлятися у вигляді надзвичайної події – небажаних, незапланованих випадків, що порушують технологічний процес у відносно короткий відрізок часу. Відмова й інци-

дент, як правило, передують надзвичайній події, але можуть мати і само-

стійне значення.

До головних моментів аналізу небезпек належить пошук відповідей на такі питання:

1) які об’єкти є небезпечними;

2) яким надзвичайним подіям можна запобігти;

3) які надзвичайні події неможливо усунути і як часто вони мати-

муть місце;

4) яку шкоду не усунуті надзвичайні події можуть спричинити лю-

дям, об’єктам, навколишньому середовищу.

Пошук причин надзвичайних подій призводить до аналізу системи управління небезпеками (СУН) на виробництві. Ці системи обов’язково включають такі компоненти, як наявність інформації, зворотних зв’язків та алгоритми функціонування.

Наявність зворотних зв’язків й інформаційної системи дозволяє прово-

дити збір даних щодо відхилень, відмов, проводити аналіз небезпек, порів- нювати наслідки функціонування системи ЛМС з програмою управління небезпеками, приймати рішення. У виробничій системі ЛМС інформаційні функції виконують: рапорти інспекторів, акти розслідування нещасних ви- падків, аварій, протоколи атестації робочих місць тощо.