Безпека виробничих процесів

 

 

Загальні вимоги безпеки до виробничих процесів визначені

ГОСТ 12.3.002-75.

Безпечність виробничого процесу – це властивість відповідних технологій відповідати вимогам безпеки праці під час проведення їх в умовах, установлених нормативною документацією.

Безпечність виробничих процесів залежить від: вибору технологій, планування та обладнання виробничих приміщень; розташування вироб- ничого устаткування та організації робочих місць; вибору вихідних мате-

ріалів, способу зберігання та транспортування їх, готової продукції та відходів виробництва, професійного відбору та навчання працівників, за- стосування засобів захисту працівників; включення вимог безпеки до но- рмативно-технічної та технологічної документації, забезпечення вибухо- та пожежобезпеки.

Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середови- ще викидами шкідливих та небезпечних речовин, а концентрація та рі- вень цих факторів – перевищувати допустимі норми.

Безпека будь-якого технологічного процесу має розглядатись як систе- ма взаємозв’язку робочих місць, умов праці, взаємодії людини з устатку- ванням, де джерелом небезпеки може бути будь-який засіб праці.

Вірогідність нещасного випадку значно збільшується, як тільки лю- дина попадає в область дії небезпечного або шкідливого фактора. Ці об- ласті називають небезпечними зонами. Небезпечною зоною може бути простір біля піднімаючих конструкцій устаткування, простір біля примі- щення, що перебуває в аварійному стані і т. п.

Необхідно володіти знаннями щодо різних технологічних процесів,

які можуть мати фіксовані або нестабільні небезпечні зони.

Нещасний випадок може мати місце лише тоді, коли людина потрап- ляє до зони дії небезпечного виробничого фактора (небезпечної зони). Якщо всі робочі місця знаходитимуться за межами небезпечних зон, то небезпека буде зведена до мінімуму. Досягненню цієї мети сприяє впро- вадження механізації та автоматизації виробничих процесів, дистанцій- ного управління.

Окрім того, всі технологічні операції повинні передбачати також си- стему управління і контролю за системою ЛМС, що забезпечить захист людей або аварійне відключення виробничого устаткування на випадок аварії.

Слід пам’ятати, що дотримання техніки безпеки та надійна робота механізмів, а також висока організація технологічного процесу є запору- кою уникнення нещасного випадку також у небезпечній зоні.

Від помилкових дій людини в системі ЛМС відбувається майже по- ловина аварій. Для зменшення кількості помилок, зниження втомленості людини у процесі праці проводиться велика кількість різних заходів. Це, наприклад, тестовий підбір і навчання спеціалістів щодо оцінки сили, ру- хливості і врівноваженості нервових процесів.

Під силою нервових процесів розуміють здатність нервових клітин витримувати надмірну дію екстремальних факторів. Рухливість нервової системи визначається за швидкістю реагування людини на різні сигнали середовища. Головною умовою при цьому є здатність швидко і надійно оцінювати складні і небезпечні ситуації і приймати вірне рішення. Під

зрівноваженістю нервових процесів розуміють співвідношення збуджен- ня та гальмування між собою, тобто рівність або нерівність цих процесів в загальному балансі рефлекторної діяльності організму людини, в її зда- тності контролювати різносторонні виробничі процеси й управляти ними.

У виробничий процес для підвищення продуктивності праці та її без-

пеки слід впроваджувати досягнення ергономіки. Ергономіка (від грецьк.

«ergos» робота, «nomоs» закон) – наукова дисципліна, що комплексно ви-

вчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві, виявляє можливості і закономірності створення оптимальних умов для високопродуктивної праці, вдосконалення умінь та навичок працюючих.

Усі технологічні процеси, операції мають відповідати системі стан- дартів безпеки праці, мати відповідні сертифікати і ґрунтуватись на су- часних досягненнях науки і техніки.

Застосування нових сучасних замкнутих безвідходних технологій, механізації, автоматизації, дистанційного управління і комп’ютеризації виробничих процесів сприяють усуненню або значному зменшенню дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників, запобіганню нещасним випадкам, професійним захворюванням й аваріям.