Vocabulary list
1. Основним у визначенні суті маркетингу є: – збут товарів; – підвищення якості життя; – установлення цін на товари; + задоволення потреб споживачів.
2. Сучасній концепції маркетингу відповідає: – товарна орієнтація; – збутова орієнтація; + орієнтація на споживача та суспільство; – орієнтація на споживача.
3. Чинники, що не відносять до макромаркетингового середовища компанії: – економічні; + контактні аудиторії; – екологічні; – науково-технічні.
4. Мета маркетингової діяльності підприємства полягає у: – якнайскорішому погашенні кредитів; – забезпеченні ефективності інвестицій; + якнайповнішому та ефективному задоволенні запитів клієнтури ринку; – виконанні заявленої у реєстраційних документах програми підприємства.
5. Якщо продукція підприємства реалізується на локальному ринку маркетолог має враховувати, насамперед, позицію та запити: – внутрішньоконтактної аудиторії; + потенційних споживачів товарів; – місцевої преси; – громадських об’єднань.
6. Основною метою вивчення конкурентної ситуації на товарному ринку є: – виявлення доступних ресурсів – поліпшення іміджу підприємства; + підвищення прибутковості підприємства; – виявлення нових постачальників.
7. Мінімальний обсяг виробництва нового товару, за якого виторг від його реалізації дорівнює витратам на виробництво, визначається: – за кривою попиту; – за кривою пропозиції; – за місткістю ринку; + за точкою беззбитковості. 8. Юридичній реєстрації підлягає: + товарний знак; – товарна марка; – логотип; – фірмові константи.
9. Торговельний посередник, який приймає право власності на товар, – це: – брокер; – агент виробника; + дилер; – збутовий агент. 10. До основних критеріїв відбору каналів реалізації не відносять: – обсяг реалізації товарів; + обсяг виробництва товарів; – швидкість товаропросування; – рівень витрат обігу.
11. Доцільно здійснювати зниження цін у випадках: – дефіцитних явищ; + масового розпродажу; – «зняття вершків»; – усі відповіді правильні.
12. Елементи комплексу маркетингу, які утворюють основу маркетингової програми підприємства, – це: – продукт, ціна, канали збуту, цільовий ринок; – продукт, ціна, цільовий ринок, просування; + продукт, ціна, канали збуту, просування; – товар, ціна, персональний продаж, просування.
13. Маркетингова тактика – це: – спосіб досягнення маркетингової мети, що характеризується цільовим ринком і маркетинговою програмою для її досягнення та значним горизонтом планування; + щоденне прийняття відповідних операційних рішень, необхідних для досягнення успіху маркетингової стратегії; – ефективне використання маркетингового плану, що потребує посиленої уваги до деталей; – спосіб просування продукту, за якого використовується пряма комунікація зі споживачем.
14. До складових мікромаркетингового середовища підприємства належать: + постачальники, посередники, споживачі, контактні аудиторії; – постачальники, контактні аудиторії, банки, лізингові компанії; – посередники, споживачі, засоби масової інформації, громадські об’єднання; – банки, лізингові компанії, засоби масової інформації, громадські об’єднання.
15. До основних видів ринкових структур за умовами конкуренції відносять: – чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігопсонія, монополія; – досконала конкуренція, монополістична ситуація, олігополія, монопсонія; – монополістична ситуація, олігополія, монопсонія, монополія; + чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія.
16. Маркетингова стратегія – це: + спосіб досягнення маркетингової мети, що характеризується цільовим ринком і маркетинговою програмою для її досягнення та значним горизонтом планування; – щоденне прийняття відповідних операційних рішень, необхідних для досягнення успіху маркетингової стратегії; – ефективне використання маркетингового плану, що потребує посиленої уваги до деталей; – спосіб просування продукту, за якого використовується пряма комунікація зі споживачем.
17. Закони України, що забезпечують захист конкуренції на державному рівні: – Господарський кодекс України; – Закон «Про Антимонопольний комітет України»; – Закон «Про захист економічної конкуренції»; + усі відповіді правильні.
18. Заходи, які не відносяться до основних типів економічного шпигунства: – електронні прослуховування; – пошук інформації у смітті; + створення недостовірної інформації; – внутрішнє інформування.
19. Життєвий цикл товару складається з: – етапів виробництва, зростання, зрілості, спаду; + етапів впровадження, зростання, зрілості, спаду; – етапів виведення на ринок, насичення, зрілості, спаду; – етапів виробництва, насичення, зрілості, спаду.
20. Крива попиту показує: + найбільшу кількість товару, яку куплять споживачі за визначеною ціною; – доходи споживачів, які вони планують витратити; – споживацьку готовність та можливість придбати незначну кількість товарів і послуг; – правильна відповідь відсутня.
21. Точка беззбитковості розраховується, як: – постійні витрати / (Собівартість – Питомі змінні витрати); + постійні витрати / Маржинальний дохід; – питомі змінні витрати / (Ціна одиниці продукції – Постійні витрати); – ціна одиниці продукції / (Собівартість – Постійні витрати).
22. Знижки за кількість придбаної продукції, які є доречними, якщо підприємство прагне стимулювати повторну купівлю товару протягом року, – це: – звичайні кількісні знижки; – знижки за прискорення оплати; – знижки за оплату готівкою; + накопичувальні кількісні знижки.
23. Товари-аналоги конкуруючих фірм вперше з’являються на стадії: – впровадження; + зростання; – зрілості; – спаду.
24. Коефіцієнт цінової еластичності попиту розраховується, як: – відношення відсоткової зміни ціни до відсоткової зміни величини пропозиції; – відношення відсоткової зміни попиту до відсоткової зміни величини пропозиції; + відношення відсоткової зміни величини попиту до відсоткової зміни ціни; – правильна відповідь відсутня.
25. До основних функцій, що виконують посередники відносять: – укладання угод, інформування споживача, продаж товару; – інформування споживача, доставка товару, надання гарантійного обслуговування; – сприяння продажу, інформування споживача, доставка товару; + укладання угод, забезпечення логістики, сприяння продажу.
26. Складова комунікаційної політики, що є ефективною лише у короткостроковій перспективі – це: – персональний продаж; + стимулювання збуту; – формування попиту; – прямий маркетинг.
27. Якщо компанія не може задовольнити потреби всіх споживачів, вона має зосередитися на одній або кількох групах споживачів, які є її: – сегментом ринку; – нішею ринку; – вікном ринку; + цільовим ринком.
28. Реклама – це: – будь-яка інформація, що на основі освітнього підходу повідомляє потенційних споживачів про нові продукти; + будь-яка платна форма неособистого представлення організації, товару чи ідеї від імені конкретного замовника; – неособиста, опосередковано оплачувана форма розповсюдження позитивної інформації про компанію та її продукти і послуги. – інформація, що дозволяє виявити потенційних споживачів та залучити їх до цільового ринку.
29. Конкурентна ринкова структура, в якій декілька компаній контролюють значну частину продажу в галузі, має назву: – монополія; – монопсонія; + олігополія; – олігопсонія.
30. Ефективні маркетингові дослідження вимагають від дослідників: – безперервності; – визначеності; – вибірковості; + комплексності.
31. Перший етап процесу прийняття споживачем рішення про купівлю – це: + відчуття потреби; – задум; – визначення цінності; – пошук інформації.
32. Цінова доплата, яку готові заплатити споживачі за якість та надійність товару відомої товарної марки, – це: – доплата за обсяги реалізації продукції; + премія за репутацію та імідж; – премія за якісне обслуговування; – всі відповіді правильні.
33. Об’єктами маркетингової діяльності є: - товари, послуги; - фірми; - поведінка споживачів, ідеї; + всі відповіді правильні.
34. Сегментація ринку – це: – поділ потенційних покупців на цільові ринки, що об’єднані подібними товарами та потребами; – поділ споживачів на певні групи з однаковими потребами та купівельною спроможністю; + поділ потенційних покупців на групи, що об’єднують людей із подібними потребами і з однаковими реакціями на певні маркетингові дії; – поділ цільового ринку на відповідні сегменти з метою визначення ємності ринку.
35. Фотокамери, телевізори та одяг є прикладом товарів: – повсякденного попиту; + попереднього вибору; – особливого попиту; – пасивного попиту.
36. Посередник, який має юридичне право укладати угоди від імені виробника, – це: – дилер; – дистриб’ютор; – комівояжер; + брокер.
37. Основне завдання маркетингової ревізії полягає у: + формулюванні питань, які потрібно обговорити для майбутнього планування маркетингової діяльності, виявити ділянки, у яких є недоліки; – зіставлення фактичних і планових показників; – виявлення і усунення недоліків у процесі маркетингового дослідження; – виявлення недоліків у маркетинговій діяльності підприємства.
38. Персональний продаж характеризується: – помірними витратами в розрахунку на один контракт; – низькими витратами в розрахунку на один контракт; + високими витратами в розрахунку на один контракт; – правильна відповідь відсутня.
39. Ємність ринку розраховується за базовою формулою: – базовий сегмент ринку * кількість споживачів * кількість придбаних товарів; + кількість споживачів * кількість товарів, закуплених одним споживачем за рік * ціна товару; – кількість товарів, закуплених одним споживачем за рік * ціна товару + витрати на рекламу; – базовий сегмент ринку * кількість споживачів + витрати на рекламу.
40. Заходи, які не належать до методів збору первинних даних у маркетингових дослідженнях: + сприйняття; – експеримент; – спостереження; – опитування.
41. Рекламна діяльність відіграє найважливішу роль за умов: - чистої конкуренції; - монопсонії; + олігополії; - монополії.
42. Група товарів, тісно пов'язаних між собою в схожості їхнього функціонування, – це: + товарний асортимент; – сегмент ринку; – маркування; – товар за задумом.
43. Комерційний обмін цінностями між двома сторонами – це: + угода; – обмін; – ринок; – самозабезпечення.
44. Грошовий вираз вартості товару має назву: – корисність; + ціна; – товарна одиниця; – дисконтна ставка.
45. Низка логічних і послідовно сформульованих питань у маркетингових дослідженнях має назву: + анкета; – спостереження; – вибірка; – опитування.
46. Маркетинг може розглядатися і реалізуватися на рівнях: – нанорівень; + макрорівень та мікрорівень; – екстрарівень; – ультрарівень.
47. Окремі особи й домогосподарства, які купують і здобувають іншим способом товари й послуги для особистого споживання, – це: – загальний ринок; – споживчий ринок; – продавці; + споживачі.
48. Підприємство здійснює взаємодію з постачальниками сировини на рівні: – макросередовище; + мікрорівень; – мезорівень; – макрорівень.
49. Величина місткості ринку є: + фіксованою; – нефіксованою; – прозорою; – гнучкою.
50. Основною першопричиною, яка визначає поведінку споживача, є: – культура; – економічне становище; – родина; + мотивація.
51. До складу мікросередовища фірми входять: + клієнти; – фактори культурного оточення; – природні фактори; – науково-технічні фактори.
52. До типів маркетингового контролю не належать: + фінансовий контроль; – контроль річних планів; – контроль прибутковості; – стратегічний контроль.
53. Ділові фірми й окремі особи, що забезпечують підприємство та його конкурентів ресурсами, мають назву: + постачальники; – посередники; – контактні аудиторії; – товарознавці.
54. Формуванню позитивного або негативного іміджу підприємства сприяє: + контактна аудиторія; – широка публіка; – гражданська група; – споживча аудиторія.
55. Забезпечення бажаного місця товару в свідомості потенційних споживачів має назву: – надлишок вибору; – сегментування; + позиціонування; – диверсифікованість.
56. Інформація, що існує і вже використовувалася в інших цілях має назву: – первинна; – описова; – пошукова; + вторинна.
57. Управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями та шансами у сфері маркетингу має назву: + стратегічне планування; – контроль; – програма фірми; – комплекс маркетингу. 58. Комунікація в маркетингу – це: + процес обміну змістовною інформацією між двома або більше учасниками з метою формування певних позицій щодо товару, який пропонується на ринку; – процес обміну товарами з метою отримання максимального прибутку; – будь-яка форма інформаційного впливу на громадськість з метою її інформування про товари; – використання різноманітних засобів стимульованого впливу для підвищення обсягів продажів.
59. Аудит маркетингу – це: + всеосяжна, систематична, незалежна і періодична перевірка зовнішнього середовища маркетингу, цілей, стратегій і окремих видів маркетингової діяльності; – залежна перевірка; – незалежна і несистематична перевірка; – контроль маркетингових дій.
60. Процес розбивки споживачів на групи на основі їхніх розбіжностей у потребах, характеристиках, поведінці має назву: + сегментування ринку; – дроблення ринку; – дослідження ринку; – проникнення на ринок.
61. Якщо під час продажу товару надаються додаткові послуги та вигоди, товар має назву: – товар на прилавку; – реальний товар; – товар за задумом; + товар з підкріпленням.
62. Товари та послуги, призначені для повсякденного користування, мають назву: – промислові; + споживчі; – для екстрених випадків; – правильна відповідь відсутня. 63. Фірма може збільшити кількість цільових споживачів: + збільшенням видатків на рекламу; – збільшенням прейскурантної ціни; – поширенням товарів через меншу кількість магазинів; – забезпеченням товару менш помітного викладення на прилавках.
64. До цінових показників конкурентоспроможності товару належить: – імідж фірми; + витрати на модифікацію; – ступінь новизни товару; – виробничо-ресурсні можливості підприємства.
65. Період з моменту появи товару на ринку і до моменту його зняття з реалізації – це: – комунікація продукту; – стимулювання збуту; + життєвий цикл товару; – позиціонування товару.
66. Доставку товарів у потрібне місце й у потрібний час забезпечує: + канал розподілу; – рух товару; – позиціонування; – сегментування.
67. До основних видів загальної стратегії включають: – стратегії розвитку; розширення ринку; виживання; – стратегії диверсифікації; проникнення на ринок; розширення ринку; + стратегії зростання; стабілізація; виживання; – стратегії проникнення на ринок; розширення; розвиток.
68. Етап зростання у ЖЦТ характеризується: + істотним збільшенням збуту; – відсутністю конкуренції виробників; – падінням прибутку; – різким зменшенням ціни товару.
69. Кількість прямих контактів виробників зі споживачами за допомогою посередників: + скорочується; – збільшується; – не змінюється; – скорочується вдвічі.
70. Метою ціноутворення, коли фірма не допускає завищення або заниження цін на свою продукцію і прагне знижувати витрати на виробництво та збут, є: – утримання частки ринку; – забезпечення збуту; + максимізація прибутку; – максимізація збуту. 71. Якщо під впливом значної зміни ціни попит майже не змінюється, то попит: + нееластичний; – одиничний; – еластичний; – частково еластичний.
72. Шлях, яким товари рухаються від виробників до споживачів має назву: + канал розподілу; – транзит; – магістраль; – транспортний шлях.
73. Мінімальна ціна товару визначається: – попитом; – пропозицією; – еластичністю попиту; + витратами фірми.
74. Спонукання, яке стало настільки сильним, що змушує споживача шукати способи його задоволення, має назву: – потреба; – запит; – товар; + мотив.
75. Групи, що здійснюють прямий або непрямий вплив на поведінку споживача, мають назву: – суспільні класи; + референтні групи; – національні групи; – соціальні класи.
76. Орієнтація маркетингу на один сегмент – це: – підтримувальний маркетинг; + концентрований маркетинг; – диференційований маркетинг; – розвивальний маркетинг.
77. Ринок покупця характеризується: – великою кількістю споживачів; + переважанням пропозиції над попитом; – переважанням попиту над пропозицією; – всі відповіді правильні.
78. Ринок продавця характеризується: – великою кількістю споживачів; – переважанням пропозиції над попитом; + переважанням попиту над пропозицією; – всі відповіді правильні.
79. Ринок товарів споживчого призначення складається з: – компаній, які купують товари для їх подальшої реалізації споживачам; + споживачів, які купують товари для особистого користування; – окремих осіб, які купують товари промислового призначення; – фірм-виробників готової продукції.
80. Етап життєвого циклу товару, на якому підприємство отримує максимальний прибуток, – це етап: – впровадження; – спаду; + зростання; – зрілості.
81. Основні завдання служби маркетингу, які відображають специфіку її діяльності, – це: – прогноз обсягу продажів та розробку довго-, середньо- та короткострокових планів маркетингу з кожного виду продукції; – підготовку річних планів маркетингу та з кожного виду продукції; – збір інформації про ринок, структуру та динаміку попиту, бажань покупців та ставлення до товару торговельних працівників; + всі відповіді правильні. 82. Маркетинг з точки зору соціально-етичної концепції вивчає: – виробництво товарів, що пропонуються для збуту; + технологічні можливості забезпечення рівня якості товарів відповідно до запитів окремих груп споживачів; – загальний рівень цін в умовах інфляції; – конкурентоспроможність підприємства на відповідному цільовому ринку.
83. Підвищення ефективності маркетингових досліджень потребує: – систематичності та комплексності; – безперервності; – точності; + усі відповіді правильні.
84. Види досліджень, що належить до маркетингових: – дослідження ринку, збуту та структури товарообороту; – дослідження оцінок споживчих властивостей товару, реклами; – дослідження мотивів поведінки покупців, споживачів; + усі відповіді правильні. 85. Вид товарів, до якого відносять устаткування, якщо здійснено закупівлю устаткування для переробки м’ясної продукції птахівництва: – товари особистого споживання; – товари масового попиту; + товари виробничого призначення у сільському господарстві; – послуги.
86. Метод встановлення ціни, який є оптимальним для агрофірми у випадку виробництва нового товару, відомого лише за кордоном: + затратний метод; – метод «зняття вершків»; – метод «атаки»; – метод «цінового лідера».
87. Прибуток від зниження ціни товару за незмінного попиту: – дещо підвищиться; – різко підвищиться; – не зміниться; + знизиться.
88. Умови, за яких агрофірмі вигідно проводити цінову політику «впровадження»: – еластичність попиту висока, собівартість знижується, товар вводиться за дуже низькою ціною; – еластичність попиту низька, собівартість знижується, товар вводиться за високою ціною; + еластичність попиту висока, собівартість знижується дуже повільно, товар вводиться за низькими цінами; – підприємство намагається швидко повернути витрати на НДР, конкуренти не здатні протистояти.
89. Вид товару (послуги), до якого відносять замовлення на доставку товарів: + послуга додаткового стимулювання; – товар з підкріпленням; – товар пасивного попиту; – товар щоденного попиту.
90. Функції, до яких слід віднести рекламування товарів та стимулювання їх збуту: + маркетингових; – виробничих; – управлінських; – технічних.
91. Частка витрат, зв’язаних з продажем товарів, збільшенням кількості рівнів каналу розподілу продукції: – зменшується; + зростає; – залишається без змін; – це залежить від товару та його властивостей.
92. Головне призначення маркетингових досліджень полягає у: – забезпеченні зменшенні витрат підприємства; + визначенні напрямів діяльності та подоланні проблем у процесі досягнення поставленої мети; – постійному поповнюванні інформації, потрібної для ефективної роботи структурних підрозділів підприємства; – гарантуванні стійкості підприємства за умов жорсткої конкуренції.
93. Носіями первинної маркетингової інформації є: – конкуренти; + споживачі; – виробники; – всі відповіді правильні.
94. Паблік рилейшнз – це: – будь-яка безплатна, добровільна особиста форма інформаційного впливу на громадськість; + будь-яка платна форма особистого чи неособистого інформаційного впливу на громадськість з метою формування її позитивного ставлення до підприємства, його товарів та послуг; – сукупність заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу безпосередньо на місцях; – будь-яка платна форма особистого інформаційного впливу на споживачів та партнерів через адресні звернення.
95. Мерчандайзинг – це: + сукупність заходів, спрямованих на збільшення обсягів продажу безпосередньо на місцях; – проведення консультацій з питань суспільної значущості положення фірми на ринку; – неособиста та неоплачувана форма стимулювання попиту на товар або послугу; – усне представлення товару в ході бесіди з одним чи декількома покупцями. 96. Система кодування товарів, що запроваджена в Україні: – американська UPS; + європейська EAN; – західнонімецька BAN; – країн СНД. 97. Елементами сервісного обслуговування є: – робота зі скаргами клієнтів; – технічне обслуговування; – забезпечення необхідною документацією; + всі відповіді правильні.
98. Підприємство здійснює найбільші витрати на етапі ЖЦТ: – зрілості; + впровадження; – зростання; – спаду.
99. Основна мета конверсійного маркетингу полягає у: – стимулюванні попиту; – регулюванні пропозицій; – задоволенні попиту; + зміненні ставлення споживачів до товару. 100. Вид маркетингу, який слід застосувати підприємству в разі надмірного попиту на його продукцію: + демаркетинг; – ремаркетинг; – синхромаркетинг; – всі відповіді правильні. 101. Основна перевага безпосереднього опитування респондента: + висока ефективність; – можливість впливу респондента; –швидкість опитування; – економічність. 102. Вид маркетингу, який використовує підприємство, коли виступає на декількох сегментах ринку і для кожного розробляє окремі пропозиції: – концентрований; – недиференційований; + диференційований; – проникаючий. 103. Вид маркетингу, який використовує підприємство в ситуації обмежених ресурсів: + концентрований маркетинг; – диференційований маркетинг; – недиференційований; – може використовувати всі вищеперераховані види маркетингу. 104. Підприємство може розширювати асортимент своєї продукції шляхом: – модернізації; + нарощування та насичення; – проведення сегментації; – позиціонування. 105. Завданням товарної політики є: + управління життєвим циклом товарів та їх конкурентоспроможністю; – пошук споживачів, які бажають придбати товар; – виготовляти якомога більше товарів; – всі відповіді правильні.
106. Залежно від об’єкта, на який спрямоване стимулювання збуту, виділяють такі його види: – стимулювання споживачів; – стимулювання сфери обігу; – стимулювання власного торговельного персоналу; + всі відповіді правильні.
107. Основні переваги первинної інформації: + цілеспрямованість, конкретність; – низька вартість, швидкість, достовірність; – достатня кількість; – оперативність.
108. Аналіз та прогноз розвитку ринку містить: –аналіз та прогноз ємності ринку; – аналіз та прогноз споживачів та аналіз цін; – аналіз діяльності та продукції конкурентів; + всі перераховані елементи.
109. Захід, який доцільно застосувати фірмі, якщо її товар знаходиться на етапі зростання: – зменшення витрат на комунікації; – надання знижок на товар; + пошук нових сегментів ринку; – активна боротьба з конкурентами.
110. Яку маркетингову стратегію оптимально використати сільськогосподарському підприємству, що спеціалізується на виробництві молока, відкриває цех з виробництва молочної продукції та власний магазин: – активний маркетинг; – горизонтальну диверсифікацію; – пасивний маркетинг; + вертикальну диверсифікеацію. 111. Товар – це: – все те, що здатне задовольнити потреби споживачів; – все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу; – матеріальні об’єкти, послуги, які характеризуються сукупністю властивостей, здатних задовольнити бажання потенційних покупців; + всі твердження правильні.
112. Маркетингова товарна політика – це: – складова господарської діяльності підприємства; – визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному ринку; – сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару; + система дій підприємства для визначення місця товару на ринку, задоволення конкретного потенційного споживача товарами, широкої можливості їх вибору.
113. Диверсифікація – це: + розповсюдження господарської діяльності на нові сфери; – процес придбання або включення в структуру підприємства нових виробництв, які технологічно входять до процесу виробництва; – проникнення підприємств у галузі, які не мають прямого виробничого зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності; – створення альянсів між компаніями, які зацікавлені в інтеграції без переходу прав власності.
114. До складу програми управління збутом та розподілом товарів входить: – формування замовлення для виробників; – планування асортиментної концепції; + планування та здійснення основних і додаткових послуг; – закупівля товарів.
115. Два види маркетингової діяльності, що зв’язують між собою процес сегментації ринку і визначення цільових сегментів: + вивчення різноманітних потреб покупців і маркетингової програми компанії; – вивчення різноманітних потреб покупців і залучення нових споживачів; – вивчення маркетингової програми компанії та конкурентів; – вивчення різноманітних потреб покупців та конкурентів.
116. До якісних показників, які характеризують стан ринку, відносять: – маркетингові стратегії, що використовуються; + структуру потреб; – регіональні особливості споживання; – кількість покупців.
117. Ємність ринку – це: – група взаємозв’язаних товарів (товарів однієї споживчої вартості), у межах якої споживач може перейти від споживання одного товару до споживання іншого; – регіон зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів у межах одного товарного ринку), який може бути територією держави, області, району, міста (або їх частиною); – ринок у межах території області, району, міста; + максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом певного періоду часу, який має вираз у натуральних або вартісних одиницях.
118. Ринкова частка фірми – це: – максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях; + питома вага товарів фірми в загальній місткості певного ринку збуту; – відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки найбільшого конкурента; – економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних фірм-конкурентів.
119. Кон’юнктура ринку – це: – максимально можливий обсяг продажу певного товару протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях; – питома вага товарів фірми в загальній місткості певного ринку збуту; – відношення зайнятої фірмою частки ринку до ринкової частки найбільшого конкурента; + економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, стану основних фірм-конкурентів.
120. Монополія – це: – коли кілька самостійних великих фірм монополізують виробництво та збут певного товару або виду товару; + угода, союз, об’єднання підприємств, що зосередили виробництво і збут значної частини певного виду продукції та мають можливість контролювати рівень цін та обсяг її пропозиції; – монопольне становище одного покупця, який має змогу контролювати закупівельну ціну певного товару; – коли конкретна фірма або об’єднання є єдиним виробником певних товарів, у яких немає товарів-замінників.
121. На якому етапі життєвого циклу товару основними клієнтами підприємства є консерватори: – впровадження; – зростання; – зрілості; + спаду. 122. Показниками конкурентоспроможності товарів є: + показники якості, цінові показники й ринкові показники; – наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю; – відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників; – висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.
123. Ціною споживання є: – ціна на ринку, за яку споживач готовий придбати товар; + ціна на ринку в сумі з експлуатаційними витратами в період використання товару; – ціна ринку в сумі з вартістю доставки товару до споживача; – сума витрат на транспортування, монтаж, обслуговування товару в процесі споживання.
124. Конкурентоспроможність товару – це: – найвищий у світі рівень якості товару; – здатність товару конкурувати на світовому ринку; + здатність товару конкурувати з аналогами на конкретному ринку в певний період часу; – найнижча собівартість товару.
125. Насиченість асортименту – це: – кількість видів товару; – кількість асортиментних груп товарів; – зіставлення асортименту в кінцевому споживанні; + загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.
126. Контактні аудиторії – це: – групи, що виявляють інтерес до комунікаційної політики фірми і не можуть вплинути на досягнення поставлених цілей; + групи, що виявляють інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених цілей; – окремі групи аудиторій, які у власних інтересах використовують свій вплив; – засоби масової інформації, які не виявляють інтересу до фірми, але можуть вплинути на неї.
127. Метод, за допомогою якого фірма може здійснити проникнення у перспективні сфери діяльності, – це метод: – концентрації; – кооперації; – спеціалізації; + диверсифікації.
128. Види, на які поділяють маркетинг за територіальною ознакою: – внутрішній, зовнішній; – зовнішній, міжнародний; – міжнародний, внутрішній; + внутрішній, зовнішній, міжнародний.
129. Товарна марка застосовується для того, щоб: – компенсувати товару недостатньо високу якість; – обґрунтувати споживачеві завищену ціну на товар; + диференціювати товар на ринку серед подібних собі; – всі відповіді правильні.
130. Основними методами збору первинної інформації є: – опитування, експеримент, спостереження, панель; – анкетування, спостереження, панель; + опитування, експеримент, анкетування; – панель, експеримент.
131. Стадія життєвого циклу товару, що є найбільш ризикованою та коштовною: + розробки та впровадження; – зростання; – зрілість; – спад.
132. Негативні наслідки, до яких може призводити використання упаковки: – виснажуються п
|