Истина изменяет жизнь 12 страница

Обладнання необхідно встановлювати так, щоб його можна було обслугову­вати з усіх боків. Включення споживача електроенергії у штепсельну розетку категорично забороняється. Автоклав має бути встановлений на відстані не менше 0,8 м від стін. Підключаються автоклави до електромережі через елек­трощит з рубильником. Рубильник і автоматичний вимикач розміщуються на висоті 1,6 м від підлоги і не далі 1 м від обладнання. Забороняється підключен­ня до цього рубильника або автоматичного вимикача інших споживачів елек­троенергії. Обладнання з електропідігрівом або приводом мають бути заземле­ні. Забороняється використовувати заземлення водопровідної труби, централь­не опалення, каналізації, громовідводи тощо. У виробничих приміщеннях слід чітко дотримуватись правил пожежної безпеки. Зберігати сторонні предмети, які загромаджують приміщення, забороняється.

Перед початком роботи потрібно все приміщення та обладнання старанно прибирати і очищати. Якщо робота виконується у дві зміни, працівник, що об­слуговує обладнання, повідомляє свого наступника про його стан. Персонал повинен надягти спецодяг, привести робоче місце в належний вигляд, приго­тувати необхідні речі. Інструменти, пристосування розкласти в послідовності, зручній для роботи. Перед початком роботи працівники зобов'язані перевіри­ти справність обладнання, заземлення проводів. При виявленні будь-яких не­справностей під час перевірки, а також у процесі роботи вони зобов'язані тер­міново повідомити завідувача відділення. Працювати на несправному облад­нанні категорично забороняється.

Манометр автоклава має бути опломбованим і перевіреним. На шкалі мано­метра має бути нанесена червона риска, що вказує на робочий тиск. Перевірку і клеймування манометрів проводять не рідше одного разу на рік. Манометр забороняється застосовувати у разі відсутності пломби або клейма про перевір­ку, простроченого терміну перевірки, якщо стрілка манометра не повертаєть­ся на нульову відмітку шкали, скло розбите або наявні інші пошкодження. Працювати на обладнанні без заземлення забороняється.

Перед початком стерилізації продувають паром запобіжні клапани стери­лізаційної камери і парогенератора, щоб перевірити, чи немає прикріплення тарілки клапана. При підніманні штока золотник має легко рухатись, а з кла­пана — виділятись пара. Перевіряють прохідність спускних кранів водопаро- вої камери, рівень води в парогенераторі, поповнюючи кількість води до по­чатку роботи.

Кожний споживач електроенергії повинен мати порядковий номер, напи­саний на видному місці. На всіх пускових пристроях і кнопках управління необхідно робити чіткі написи із вказівкою, для яких машин вони призначені. Робоче місце має бути підготовленим з дотриманням правил техніки безпеки. Належний стан робочих місць повинен регулярно перевіряти завідувач відді­лення.

Категорично забороняється:

— включати автоклав при недостатньому рівні води у водопаровій камері;

— залишати працюючий автоклав без нагляду;

— заливати воду в автоклав, коли він знаходиться під тиском;

— випускати пару в стерилізаційну камеру при неповністю закріпленій кришці;

— працювати з автоклавом, який має дефекти;

— допускати в автоклавну під час роботи осіб, не причетних до роботи авто­клава;

— зберігати в автоклавній сторонні предмети, захаращувати та забрудню­вати приміщення.

Огляд, ремонт, настроювання, чищення і змащування обладнання під час роботи забороняється. Під час збирання та ремонту необхідно забезпечити стійкість як обладнання в цілому, так і окремих його деталей. Перед випробо­вуванням обладнання необхідно переконатися у справності всіх контрольно- вимірювальних приладів.

Підготовка до роботи і робота автоклава (АВ-75). Заповнити водопа- рову камеру водою, для чого відкрити вентиль пари і кришку автоклава, по­тім — верхній кран водомірної трубки, поставивши ручку крана в горизон­тальне положення «на себе», залити воду через лійку до верхньої мітки кожу­ха водомірної трубки.

Застереження: для зменшення утворення накипу рекомендується залива­ти дистильовану або переварену воду.

Після заповнення водопарової камери закрити вентиль і верхній кран водо­мірної трубки, опустивши ручку крана вниз. Завантажити автоклав матеріа­лом і щільно закрити кришку за допомогою затискачів. Перше завантаження матеріалу рекомендується проводити в попередньо прогрітий автоклав. Вста­новити стрілки на електроконтактному манометрі в положення, що вказує межі автоматичної підтримки тиску: при роботі автоклава згідно з 1-м режи­мом (основним) — 2 атм, для 2-го (щадного) — тиск 1,1 атм. Тиск вибирається з урахуванням одержання необхідної температури для стерилізації закладено­го матеріалу. Повернути ручку вимикача на електрощиті в положення «Вклю­чено»; при цьому загоряється сигнальна лампа. Через 45 хв після ввімкнення автоклава (при 1-му режимі — через 20 хв), коли тиск пари на манометрі до­сягає першої атмосфери, повільно відкрити вентиль пари і разом із паром ви­тіснити зі стерилізаційної камери повітря. Продування здійснювати протягом 5—7 хв. Закрити вентиль викиду конденсату. При використанні потрійного робочого тиску, що здебільшого збігається із першим автоматичним відклю­ченням електронагрівачів, замінити годину початку стерилізації. Під час сте­рилізації необхідно 3—4 рази на 15 с трохи відкрити вентиль викиду конденса­ту і проводити короткочасне продування.

Після закінчення стерилізації вимкнути автоклав, повернувши вимикач на електрощиті в положення «Выключено». Зупинити автоклав для повільно­го охолодження під тиском на 5—6 хв, потім трохи відкрити вентиль викиду конденсату і повільно протягом 5—6 хв випустити пару зі стерилізаційної ка­мери. Необхідно переконатись у відсутності тиску пари в стерилізаційній ка­мері по манометру, припиненні парування через вентиль викиду конденсату, відтак слід трохи відкрити кришку автоклава і залишити його в такому поло­женні на 15—20 хв. Діставати при цьому стерилізовані скляні посудини і ста­вити без прокладки картону (фанери чи іншого матеріалу) на холодні металеві каталки чи мармурові або цементні підставки не рекомендується.

Примітка: повільне зниження тиску пари в стерилізаційній камері через вентиль викиду конденсату і витримування автоклава із трохи відкритою кришкою забезпечує поступове зниження температури матеріалу, який стери­лізується, що особливо важливо при стерилізації у скляному посуді.

Для проведення наступної стерилізації, якщо рівень води в паровій камері нижче нижньої відмітки на кожусі водомірного скла, воду потрібно доливати

в послідовності, вказаній в інструкції.

Вище згадувалось про необхідність суворого дотримування правил стерилі­зації, вказаних в інструкції, але все ж бувають випадки, коли при дотриманні, здавалось би, всіх правил стерилізація була неповноцінною. Причини цих не­вдач частіше за все такі:

1) неправильне завантаження стерилізатора, що сприяє нерівномірному

поширенню пари в робочій камері;

2) неповністю витіснене парою повітря зі стерилізаційної камери, у резуль­таті чого залишились «пухирі», в яких відсутні умови, необхідні для загибелі мікроорганізмів;

3) неправильно, надто щільно укладені перев'язувальний матеріал і білиз­на у стерилізаційні коробки, унаслідок чого пара не змогла проникнути в гли­бину барабана і подіяти на весь перев'язувальний матеріал;

4) при завантаженні стерилізаційних коробок забули відкрити отвори для

проходження пари;

5) при стерилізації була використана упаковка, не проникна для пари;

6) під час просушки матеріалу продуванням повітря через несправність фільтра або інші помилки відбулось реінфікування простерилізованого мате­ріалу;

7) надмірна вологість матеріалу при стерилізації, у результаті чого, напри­клад, операційна білизна стала непридатною для використання.

Автоклав необхідно зупинити, якщо тиск у ньому піднімається вище до­зволеного попри виконання всіх вимог інструкції, а також якщо на частинах автоклава, який працює під тиском, знайдені тріщини, здуття або протікання

у заварених швах тощо.

Цим дефектам можна запобігти, постійно дотримуючись правил техніки

безпеки та експлуатації парових стерилізаторів.

Після закінчення роботи всі рубильники, вимикачі обладнання, усі вилки штепсельних розеток мають бути вимкнені. Необхідно навести порядок на ро­бочому місці. Наприкінці робочого дня приміщення автоклавної знезаражу­ється шляхом протирання підлоги і стін дезінфекційним розчином. На прила­ди забороняється вішати сумки, ганчірки тощо. Після знезараження необхід­но знеструмити приміщення.

Особи, які порушують інструкцію, притягуються до відповідальності згід­но з вимогами внутрішнього розпорядку з можливим звільненням із займаної посади, а також до матеріальної відповідальності за нанесений матеріальний збиток або до кримінальної відповідальності залежно від характеру пору­шень.

Техніка безпеки при експлуатації балонів

Балони розробляють і виготовляють за нормативною документацією, узго­дженою з Державним комітетом з нагляду за охороною праці. Вони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнюваль- ні штуцери у спеціальних балонах без горловини. Балони для стиснених, зрі­джених і розчинених газів місткістю більше 100 л мають бути забезпечені пас­портом.

Балони місткістю понад 100 л необхідно обладнувати запобіжними клапа­нами. При груповому їх встановленні допускається вмонтування запобіжного клапана на всю групу балонів.

Бічні штуцери вентилів для балонів, які наповнюються воднем та іншими горючими газами, повинні мати ліву нарізку, а для балонів, які наповнюються киснем та іншими негорючими газами, — праву нарізку. Кожний вентиль ба­лонів для вибухонебезпечних горючих речовин, шкідливих речовин 1-го і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007 має бути забезпечений заглушкою, яка на­кручується на бічний штуцер. Вентилі в балонах для кисню потрібно вкручу­вати із застосуванням ущільнювальних матеріалів, загорання яких у киснево­му середовищі виключається.

На верхній сферичній частині кожного металевого балона мають бути ви­биті (чітко видні) такі дані:

— товарний знак підприємства-виробника;

— номер балона;

— фактична маса порожнього балона (кг): для балонів місткістю до 12 л включно — з точністю до 0,1 кг; від 12 до 55 л включно — з точністю до 0,2 кг; маса балонів місткістю понад 55 л вказується відповідно до нормативної доку­ментації на їх виготовлення;

— дата (місяць, рік) виготовлення і наступного посвідчення;

— робочий тиск (Р), МПа (кгс/см²);

— пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см²);

— місткість балонів (л): для балонів місткістю до 12 л включно — номіналь­на; для балонів місткістю від 12 до 55 л включно — фактична, з точністю до 0,3 л; для балонів місткістю понад 55 л — відповідно до нормативної докумен­тації на їх виготовлення;

— клеймо відділу технічного контролю (ВТК) підприємства-виробника круглої форми діаметром 10 мм (за винятком стандартних балонів місткістю понад 55 л);

— номер стандарту для балонів місткістю понад 55 л.

Висота знаків на балонах має бути не менше 6 мм, а на балонах місткістю 55 л — не менше 8 мм.

Маса балонів, за винятком балонів для ацетилену, вказується з урахуван­ням маси нанесеної фарби, кільця для ковпака і башмака, якщо такі передба­чені у конструкції, але без маси вентиля і ковпака.

На балонах місткістю до 5 л або з товщиною стінки менше 5 мм паспортні дані можуть бути вибиті на пластині, припаяній до балона, або нанесені емале­вою чи олійною фарбою.

Балони для розчиненого ацетилену мають бути заповнені відповідною кіль­кістю пористої маси і розчинника за стандартом. За якість пористої маси і пра­вильність наповнення балонів відповідальність несе підприємство, яке напо­внює балон пористою масою. За якість розчинника і правильне його дозування відповідальність несе підприємство, яке здійснює наповнення балонів розчин­ником. Після наповнення балонів пористою масою і розчинником на його гор­ловині вибивається маса тари (маса балона без ковпака, але з пористою масою і розчинником, башмаком, кільцем і вентилем).

Написи на балони наносять по ободу на довжину не менше 1/3 ободу, а сму­ги — по всьому ободу, причому висота літер на балонах місткістю понад 12 л має бути 60 мм, а ширина смуги — 25 мм. Розміри написів і смуг на балонах місткістю до 12 л повинні визначатися залежно від величини бічної поверхні балонів. Зовнішня поверхня балонів має бути пофарбована відповідно до табл. 1. Фарбування балонів і написи на них можуть виконуватися олійними, емалевими або нітрофарбами. Фарбування наново виготовлених балонів і на­несення написів здійснюються підприємствами-виробниками, а під час екс­плуатації — наповнювальними станціями або випробувальними пунктами. Маркування та фарбування неметалевих балонів необхідно проводити відпо­відно до ТУ на балон. Колір фарби і текст написів на балонах, які використову­ються у спеціальних установках або призначених для наповнення газами спе­ціального призначення, встановлюються зацікавленими відомствами за по­годженням з органами Державного комітету України з нагляду за охороною праці.

Перевірка балонів. Дозвіл на перевірку чи огляд балонів видається під- приємствам-наповнювачам, наповнювальним станціям і пунктам випробову­вання органами Державного нагляду за охороною праці після перевірки ними наявності:

— виробничих приміщень, а також технічних засобів, що забезпечують

можливість якісного проведення перевірки;

— наказу про призначення на підприємстві осіб, відповідальних за прове­дення перевірки, з числа інженерно-технічних працівників, котрі мають від­повідну підготовку;

— інструкції з проведення технічної перевірки балонів.

Таблиця 1. Фарбування і нанесення написів на балони Назва газу Колір балонів Текст напису Колір напису Колір смуги Азот Чорний Азот Жовтий Коричневий Аміак Жовтий Аміак Чорний — Аргон сирий Чорний Аргон сирий Білий Білий Аргон техніч­ний Чорний Аргон техніч­ний Синій Синій

 

Закінчення табл. 1 Назва газу Колір балонів Текст напису Колір напису Колір смуги Аргон чистий Сірий Аргон чистий Зелений Зелений Ацетилен Білий Ацетилен Червоний — Бутилен Червоний Бутилен Жовтий Чорний Нафтогаз Сірий Нафтогаз Червоний — Бутан Червоний Бутан Білий — Водень Темно-зелений Водень Червоний — Повітря Чорний Стиснуте пові­тря Білий — Гелій Коричневий Гелій Білий — Закис азоту Сірий Закис азоту Чорний — Кисень Голубий Кисень Чорний — Кисень медич­ний Голубий Кисень медич­ний Чорний — Сірководень Білий Сірководень Червоний Червоний Сірчистий ангі­дрид Чорний Сірчистий ангі­дрид Білий Жовтий Вуглекислота Чорний Вуглекислота Жовтий — Фосген Захисний — — Червоний Фреон 11 Алюмінієвий Фреон 11 Чорний Синій Фреон 12 Алюмінієвий Фреон 12 Чорний — Фреон 13 Алюмінієвий Фреон 13 Чорний 2 червоні Фреон 22 Алюмінієвий Фреон 22 Чорний 2 жовті Хлор Захисний — — Зелений Циклопропан Оранжевий Циклопропан Чорний   Етилен Фіолетовий Етилен Червоний — Інші горючі гази Червоний Назва газу Білий — Інші негорючі гази Чорний Назва газу Жовтий —

 

Під час видачі дозволу на перевірку органи нагляду повинні зареєструва­ти клеймо з відповідним шифром. Перевірка якості, огляд і приймання виго­товлених балонів здійснюються робітниками відділу технічного контролю підприємства-виробника відповідно до вимог нормативної документації на ба­лони.

Величина пробного тиску і час витримки балонів під пробним тиском на підприємстві-виробнику встановлюються для стандартних балонів за стандар­тами, для нестандартних — за технічними умовами, причому пробний тиск має бути не менший ніж півтора значення робочого тиску.

Балони на підприємстві-виробнику, за винятком балонів для ацетилену, після гідравлічного випробування мають також підлягати пневматичному ви­пробовуванню тиском, що дорівнює робочому тиску. Під час пневматичного випробовування балони потрібно занурити у ванну з водою. Балони для ацети­лену підлягають пневматичному випробовуванню на підприємствах, які на­повнюють балони пористою масою. Безшовні балони з двома відкритими гор­ловинами випробовуванню на герметичність на підприємстві-виробнику не підлягають, крім балонів, призначених для роботи із середовищами 1, 2, З, 4-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

Балони нової конструкції або балони, виготовлені з матеріалів, що раніше не використовувалися, потрібно випробовувати за спеціальною програмою, яка передбачає, зокрема, доведення балонів до руйнування, при цьому запас міцності за мінімальним значенням тимчасового опору металу при 20 °С має бути не менше 2,6 з перерахуванням на найменшу товщину стінки без додаван­ня на корозію.

На етапі відпрацювання ресурсної міцності металопластикових і неметале­вих балонів величина внутрішнього тиску в процесі тривалого або циклічного навантаження береться на 10 % вище величини робочого тиску.

Результати огляду виготовлених балонів заносяться ВТК підприємства- виробника у відомість, в якій мають бути відображені такі дані:

— номер балона;

— дата (місяць, рік) виготовлення (випробування) балона і наступної пере­вірки;

— маса балона, кг;

— місткість балона, л;

— робочий тиск, МПа (кгс/см²);

— пробний тиск, МПа (кгс/см²);

— підпис представника ВТК підприємства-виробника. Усі відомості мають бути пронумеровані, прошнуровані і зберігатися у справах ВТК підприємства.

Перевірка балонів, за винятком балонів для ацетилену, включає:

а) огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь балонів;

б) визначення маси і місткості;

в) гідравлічне випробування.

Перевірка маси і місткості безшовних балонів ємністю до 12 л включно і понад 55 л, а також зварних балонів, незалежно від місткості, не прово­диться.

При задовільних результатах підприємство, на якому проведено перевірку, вибиває на балоні своє клеймо круглої форми діаметром 12 мм, дату проведе­ної і наступної перевірки (в одному ряду з клеймом). Результати технічної пе­ревірки балонів місткістю понад 100 л заносяться в паспорт балонів. Клеймо на балонах у цьому випадку не ставлять.

Результати перевірки балонів, за винятком балонів для ацетилену, запису­ються особою, яка її проводила, у журнал випробувань.

Огляд балонів для ацетилену має здійснюватися на ацетиленових наповню- вальних станціях не рідше ніж через 5 років і складатися із:

— огляду зовнішньої поверхні;

— перевірки пористої маси;

— пневматичного випробування.

Стан пористої маси в балонах для ацетилену потрібно перевіряти на напов- нювальних станціях не рідше ніж через 24 міс. При задовільному стані порис­тої маси на кожному балоні мають бути вибиті:

— рік і місяць перевірки пористої маси;

— клеймо наповнювальної станції;

— клеймо (діаметром 12 мм із зображенням літер Пм), що засвідчує пере­вірку пористої маси.

Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, трі­щин, вм'ятин та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в разі потреби — промиті відповідним розчинником або де­газовані. Балони, в яких під час огляду зовнішньої і внутрішньої поверхонь виявлені тріщини, вм'ятини, раковини і риски завглибшки понад 10 % від но­мінальної товщини стінки, надриви і вищерблення, знос нарізки горловини, а також на яких відсутні деякі паспортні дані, мають бути забраковані. Посла­блення кільця на горловині балона не може слугувати причиною бракування останнього. У цьому випадку балон може бути допущений до подальшого опо- свідчення після закріплення кільця або заміни його новим.

Місткість балона визначають за різницею між масою балона, наповненого водою, і масою порожнього балона або за допомогою мірних бачків.

Забраковування балонів за результатами зовнішнього і внутрішнього огля­дів має здійснюватися відповідно до нормативних документів на їх виготов­лення. Забороняється експлуатація балонів, на яких вибиті не всі дані, перед­бачені нормативною документацією. Закріплення (або заміна) ослабленого кільця на горловині чи башмаку має бути виконане до перевірки балона.

Безшовні стандартні балони місткістю від 12 до 55 л при зменшенні маси від 7,5 до 10 % і збільшенні їх місткості в межах від 1,5 до 2 % переводяться на тиск, знижений проти встановленого на 15 %. При зменшенні маси від 10 до 13,5 % або збільшенні їх місткості в межах від 2 до 2,5 % балони переводяться на тиск, знижений проти встановленого не менше ніж на 50 %. При зменшенні маси від 13,5 до 16 % або збільшенні їх місткості в межах від 2,5 до 3 % балони можуть бути допущені до роботи при тиску не більше 0,6 МПа (6 кгс/см²). При зменшенні маси більше ніж на 16 % або збільшенні їх місткості більше ніж на З % балони бракуються. Балони, переведені на понижений тиск, можуть ви­користовуватись для заповнення газами, робочий тиск яких не перевищує до­пустимого для даних балонів, при цьому на них мають бути вибиті: маса; робо­чий тиск (Рроб), МПа (кгс/см²); пробний тиск (Рпроб), МПа (кгс/см²); дата про­веденої та наступної перевірки і клеймо пункту випробування. Забраковані балони, незалежно від їх призначення, мають бути доведені до непридатності

повнювальній станції має здійснюватися відповідно до інструкції, затвердже­ної в установленому порядку.

Наповнювання балонів газами має здійснюватися за інструкцією, розро­бленою і затвердженою в установленому порядку з урахуванням властивостей газу, місцевих умов і вимог інструкції щодо наповнення балонів газами.

Наповнювальні станції, які здійснюють наповнення балонів стисненими, зрідженими і розчиненими газами, зобов'язані вести журнал наповнювання балонів, в якому, зокрема, мають бути вказані:

— дата наповнювання;

— номер балона;

— дата перевірки;

— маса газу (зрідженого) у балоні, кг;

— підпис особи, яка наповнювала балон. Якщо на одному підприємстві здійснюється наповнювання балонів різними газами, то на кожний газ має вес­тись окремий журнал наповнювання.

Забороняється наповнювати газом балони, в яких:

— вийшов термін назначеної перевірки;

— вийшов термін перевірки пористої маси;

— пошкоджений корпус балона; несправні вентилі;

— відсутні належні кольорові смуги або написи;

— відсутній надлишковий тиск газу;

— відсутні встановлені клейма.

Наповнювання балонів, в яких відсутній надлишковий тиск газів, здійсню­ється після попередньої їх перевірки відповідно до інструкції підприємства- наповнювача (наповнювальної станції).

Перенасадка башмаків і кілець для ковпаків, заміна вентилів мають здій­снюватися на пунктах перевірки балонів. Вентиль після ремонту, пов'язаного з його розбиранням, потрібно перевірити на щільність при робочому тиску. Здійснювати насадку башмаків на балони дозволяється тільки після випус­кання газу, викручування вентилів і відповідної дегазації балонів. Чищення і фарбування наповнених газом балонів, а також закріплення кілець на горло­вині забороняється.

Балони з газом можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі. В останньому випадку вони мають бути захищені від ат­мосферних опадів і сонячних променів. Складське зберігання в одному примі­щенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.

Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, мають знаходитись на відстані не менше ніж 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних при­ладів і печей, не менше ніж 5 м — від джерел тепла з відкритим вогнем.

Балони з отруйними газами необхідно зберігати у спеціальних закритих приміщеннях, будова яких регламентується відповідними нормами і положен­нями.

Наповнені балони з насадженими на них башмаками мають зберігатися у вертикальному положенні. Для запобігання падінню їх треба встановлювати у спеціально обладнані гнізда, клітки або огороджувати бар'єром. Балони, які не мають башмаків, можуть зберігатись у горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. Під час зберігання на відкритих площадках дозволяється укладати балони з башмаками в штабелі з прокладками з моту­зок, дерев'яних брусів або гуми між горизонтальними рядами.

При укладанні балонів у штабелі висота останніх не повинна перевищувати 1,5 м. Вентилі балонів мають бути повернуті в один бік. Склади для зберігання балонів, наповнених газами, повинні бути одноповерховими, з перекриттям легкого типу і не мати горищних приміщень. Стінки, перегородки, покриття складів для зберігання газів потрібно виготовляти із неспалимих матеріалів не нижче II ступеня вогнестійкості; вікна і двері повинні відчинятися назовні. Скло на вікнах і дверях має бути матовим або пофарбованим у білий колір. Ви­сота складських приміщень для балонів — не менше 3,25 м від підлоги до ниж­чих виступних частин покрівельного покриття. Підлоги складів мають бути рівними з неслизькою поверхнею, а складів для балонів з горючими газами — з поверхнею із матеріалів, які виключають іскроутворення при ударі по них будь-яким предметом. Освітлення складів для балонів з горючими газами му­сить відповідати нормам для приміщень, небезпечних відносно вибухів. У складах мають бути вивішені інструкції, правила і плакати стосовно пово­дження з балонами, які знаходяться на складі.

Склади для балонів, наповнених газом, повинні мати природну або штучну вентиляцію відповідно до вимог санітарних норм проектування виробничих приміщень. Склади для балонів з вибухо- і пожежонебезпечними газами по­трібно розташовувати у зоні, захищеній від ураження блискавкою. Складське приміщення для зберігання балонів має бути розділене неспалимими стінками на відсіки, у кожному з яких допускається зберігання не більше 500 балонів (40 л) з горючими або отруйними газами і не більше 1000 балонів (40 л) з него­рючими і неотруйними газами.

Відсіки для зберігання балонів з негорючими і неотруйними газами можуть бути розділені неспалимими перегородками заввишки не менше 2,5 м з від­критими отворами для проходу людей та отворами для засобів механізації. Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні. Розриви між склада­ми для балонів, наповнених газами, між складами і суміжними виробничими будівлями, громадськими приміщеннями, житловими будинками мають задо­вольняти вимогам нормативної документації.

Переміщення балонів у пунктах наповнювання і використання газів має здійснюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою інших пристроїв. Перевезення наповнених газами балонів потрібно здійсню­вати на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами. Для прокладок можна застосовува­ти дерев'яні бруси з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузкові чи гумові кільця завтовшки не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші про­кладки, які захищають балони від ударів один об другий. Усі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік. Дозволяється перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння. Транспортування і зберігання балонів слід здійснювати з накручени­ми ковпаками. Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється відповідно до «Правил безпеки в газовому господарстві». Зберігання наповне­них балонів на підприємстві-наповнювачі до видачі їх споживачам допуска­ється без запобіжних ковпаків. Перевезення балонів автомобільним, залізнич­ним, водним і повітряним транспортом має здійснюватись згідно з галузевими правилами перевезення відповідних транспортних міністерств.