Студопедия — Тема: Створення шаблону Web-сайту засобами растрової графіки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема: Створення шаблону Web-сайту засобами растрової графіки






3.1. Матеріали і обладнання.

Гранульований цинк, цинковий пил, діоксид марганцю, порошок алюмінію, йод кристалічний, карбонат літію, цукор-рафінад, розчини пероксиду водню, тіосульфату натрію, сірчаної кислоти, йодиду калію, дихромату калію, хлорату калію, роданіду калію, хлориду заліза (ІІІ), сульфату міді, крохмалю, бюретки, пробірки, хімічні склянки об’ємом 25 мл, водяна баня, мірний циліндр на 100 мл, прилад для збирання газу над водою (аналогічний зображеному на рис. 2.2).

3.2. Кінетика взаємодії тіосульфату натрію з сірчаною кислотою

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції сірчаної кислоти з тіосульфатом натрію і експериментальному визначенні її кінетичних параметрів. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу помутніння розчинів з різною початковою концентрацією вихідних речовин.

Під час додавання сірчаної кислоти до розчину тіосульфату натрію відбуваються реакції:

Na2S2O3 + H2SO4 = Na2SO4 + H2S2O3;

H2S2O3 = H2O + SO2­+ S¯

Ці реакції проходять послідовно. Спочатку виділяється тіосірчана кислота, яка розпадається з виділенням сірки (розчин мутніє). За ходом сумарної реакції можна спостерігати шляхом спостереження за швидкістю помутніння суміші розчинів сірчаної кислоти і тіосульфату натрію, яка визначається швидкістю виділення сірки (розкладу тіосульфату натрію).

Для проведення експериментальної частини окремо наповніть три бюретки: першу — 5% розчином тіосульфату натрію, другу — 25% розчином сірчаної кислоти, третю — дистильованою водою.

Дослід проведіть тричі при трьох різних концентраціях тіосульфату натрію. Об’єми кожної з цих речовин, які необхідно взяти для кожного досліду, наведені у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Но-мер досліду Об’єм розчину Na2S2O3, мл Об’єм Н2О, мл Об’єм роз-чину Н24 Загаль-ний об’єм розчину Відносна концен-трація Na2S2O3 Час, с Відносна швид-кість, с-1
             
               
               

Починайте дослід з третього варіанту. Налийте із бюретки у першу склянку вказані у таблиці 6.1 кількості тіосульфату натрію і води, а в другу — сірчаної кислоти. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секундомір і зафіксуйте час помутніння. Те ж зробіть з другим та першим варіантами досліду.

Реакцію вважайте закінченою при значному помутнінні розчину, тобто тоді, коли він стане непрозорим. Практично цей момент можна зафіксувати, розмістивши за склянкою з реагуючими речовинами якийсь предмет (олівець або ручку). Розчин втрачає прозорість, якщо через нього перестає бути видно зазначений предмет.

Заповніть наведену таблицю і за одержаними результатами на міліметровому папері побудуйте криву залежності швидкості реакції від умовної концентрації тіосульфату натрію. Для цього відкладіть на осі абсцис відносні початкові концентрації розчину тіосульфату натрію, а на осі ординат — відносні швидкості (1/ t, с-1).

Запишіть вираз для швидкості цієї реакції і поясніть резуль­тати досліду. Чому реакція перебігає практично до кінця?

3.3. Вплив температури на швидкість гомогенної реакції тіосульфату натрію з сірчаною кислотою

Мета роботи полягає у спостереженні за перебігом реакції сірчаної кислоти з тіосульфатом натрію при різних температурах і визначенні для неї коефіцієнту Вант-Гоффа. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу помутніння розчинів з однаковою початковою концентрацією вихідних речовин при різних темпера­турах.

Для проведення експериментальної частини налийте в першу пробірку 4 мл 0,1 н. розчину тіосульфату натрію, а в другу пробірку 4 мл 0,1 н. розчину сірчаної кислоти. Зафіксуйте кімнатну темпе­ратуру. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секун­домір і зафіксуйте час помутніння.

Дві інші пробірки з такими ж кількостями розчинів тіосуль­фату натрію і сірчаної кислоти занурте у водяну баню (термостат). Через 5 хвилин заміряйте температуру води в бані. Дістаньте з неї пробірки і швидко злийте розчини в одну склянку. За секундоміром заміряйте час перебігу реакції (від моменту зливання до помутніння).

Розрахунки проведіть, виходячи з рівняння Вант-Гоффа:

 

v1/v2 =g (t2 - t1)/10 ,

де v 1 і v 2 — швидкості реакції при температурах Т 1 і Т 2 відповідно. Враховуючи, що швидкість хімічної реакції зв’язана з часом її перебігу t рівнянням:

v = k / t,

виведіть вираз для розрахунку коефіцієнту g. Обчислить темпера­турний коефіцієнт швидкості реакції. У скільки разів підвищиться швидкість даної реакції, якщо температуру підвищити від 30 до 60оС.

3.4. Кінетика взаємодії йодиду калію з дихроматом калію у

кислому середовищі

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції йодиду калію з дихроматом калію у кислому середовищі і експеримен­тальному визначенні її кінетичних параметрів. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу посиніння розчинів з різною початковою концен­т­рацією вихідних речовин.

Під час додавання розчину дихромату калію, підкисленого сірчаною кислотою, до розчину йодиду калію відбувається реакція:

6KI + K2Cr2O7 + 7H2SO4 = 4K2SO4 + Cr2(SO4)3 + 3I2 + 7H2O.

У результаті реакції виділяється йод, який можна легко зафік­сувати за допомогою його реакції з розчином крохмалю. Розчин крох­малю у присутності навіть невеликих кількостей йоду набуває інтенсивного синього забарвлення. За ходом реакції можна спосте­рігати шляхом спостереження за швидкістю посиніння суміші розчинів дихромату калію і йодиду калію, яка визначається швидкі­стю виділення йоду.

Для проведення експериментальної частини приготуйте розчин дихромату калію. Для цього до 50 мл 0,01%-ного розчину дихромату калію додайте 20 мл 0,5 н. розчину сірчаної кислоти і 1 мл 1%-ного розчину крохмалю. Окремо наповніть три бюретки: першу — 1%-ним розчином йодиду калію, другу — приготовленим розчином дихрома­ту калію, третю — дистильованою водою.

Дослід проведіть тричі при трьох різних концентраціях йодиду калію. Об’єми кожної з цих речовин, які необхідно взяти для кожного досліду, наведені у табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Но-мер досліду Об’єм розчи­ну KI, мл Об’єм Н2О, мл Об’єм розчину K2Cr2О7 Загаль-ний об’єм розчину Відносна концен-трація KI Час, с Відносна швид-кість, с-1
  12,5   17.5      
    7.5   17.5      
  2,5     17.5      

Починайте дослід з третього варіанту. Налийте із бюретки у першу склянку вказані у табл. 6.3 кількості йодиду калію і води, а в другу — підкисленого розчину дихромату калію. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секундомір і зафіксуйте час посиніння. Те ж зробіть з другим та першим варіантами досліду.

Реакцію вважайте закінченою при значному посинінні розчину.

Заповніть наведену таблицю і за одержаними результатами на міліметровому папері побудуйте криву залежності швидкості реакції від умовної концентрації йодиду калію. Для цього відкладіть на осі абсцис відносні початкові концентрації розчину йодиду калію, а на осі ординат — відносні швидкості (1/ t, с-1).

Запишіть вираз для швидкості перебігу цієї реакції і поясніть результати досліду.

3.5. Вплив температури на швидкість гомогенної реакції йодиду

калію з розчином дихромату калію

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції йодиду калію з розчином дихромату калію, підкисленим розчином сірчаної кислоти, в присутності крохмалю при різних температурах і експе­ри­ментальному визначенні для неї коефіцієнту Вант-Гоффа. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу посиніння розчинів з однаковою початковою концентрацією вихідних речовин при різних темпера­турах.

Для проведення експериментальної частини налийте в першу пробірку 4 мл розчину йодиду калію, а в другу пробірку 4 мл підкисленого розчину дихромату калію з крохмалем, приготовленого, як описано у розділі 3.4. Зафіксуйте кімнатну температуру. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секундомір і зафіксуйте час посиніння.

Дві інші пробірки з такими ж кількостями розчинів йодиду калію і підкисленого розчину дихромату калію з крохмалем занурте у водяну баню (термостат). Через 5 хв заміряйте температуру води в бані. Дістаньте з неї пробірки і швидко злийте розчини в одну склянку. За секундоміром заміряйте час перебігу реакції (від моменту зливання до посиніння).

Розрахунки проведіть, як описано у розділі 3.4. Обчислить температурний коефіцієнт швидкості реакції. У скільки разів перебіг даної реакції стане швидкіше, якщо температуру підвищити від 20 до 50оС.

3.6. Кінетика взаємодії йодиду калію з хлоратом калію у кислому

середовищі

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції йодиду калію з хлоратом калію у кислому середовищі і експериментальному визначенні її кінетичних параметрів. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу посиніння розчинів з різною початковою концентрацією вихідних речовин.

Під час додавання розчину хлорату калію, підкисленого сірчаною кислотою, до розчину йодиду калію відбувається реакція:

6KI + KClO3 + 3H2SO4 = KCl + 3K2SO4 + 3I2 + 3H2O

У результаті реакції виділяється йод, який фіксується за допомогою розчину крохмалю, як це зроблено у розділі 3.4.

Для проведення експериментальної частини приготуйте підкислений розчин хлорату калію. Для цього до 20 мл 0,1 н. розчи­ну
хлорату калію додайте 20 мл 1%-ного розчину сірчаної кислоти і 1 мл

1%-ного розчину крохмалю. Окремо наповніть три бюретки: першу — 0,1 н. розчином йодиду калію, другу — приготовленим підкисленим розчином хлорату калію, третю — дистильованою водою.

Дослід проведіть тричі при трьох різних концентраціях йодиду калію. Об’єми кожної з цих речовин, які необхідно взяти для кожного досліду, наведені у табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Но-мер досліду Об’єм розчи­ну KI, мл Об’єм Н2О, мл Об’єм розчину KClО3 Загаль-ний об’єм розчину Відносна концен-трація KI Час, с Відносна швид-кість, с-1
             
               
               

 

Починайте дослід з третього варіанту. Налийте із бюретки у першу склянку вказані у табл. 6.3 кількості йодиду калію і води, а в другу — підкисленого розчину хлорату калію. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секундомір і зафіксуйте час посиніння. Те ж зробіть з другим та першим варіантами досліду.

Реакцію вважайте закінченою при значному посинінні розчину.

Заповніть наведену таблицю і за одержаними результатами на міліметровому папері побудуйте криву залежності швидкості реакції від умовної концентрації йодиду калію. Для цього відкладіть на осі абсцис відносні початкові концентрації розчину йодиду калію, а на осі ординат — відносні швидкості (1/t, с-1).

Запишіть вираз для швидкості перебігу цієї реакції і поясніть результати досліду.

3.7. Вплив температури на швидкість гомогенної реакції йодиду

калію з хлоратом калію у кислому середовищі

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції йодиду калію з розчином хлорату калію, підкисленим сірчаною кислотою, в присутності крохмалю при різних температурах і експериментальному визначенні для неї коефіцієнту Вант-Гоффа. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу посиніння розчинів з однаковою початковою концентрацією вихідних речовин при різних температурах.

Для проведення експериментальної частини налийте в першу пробірку 4 мл розчину йодиду калію, а в другу пробірку 4 мл підкисленого розчину хлорату калію з крохмалем, приготовленого, як описано у розділі 3.5. Зафіксуйте кімнатну температуру. Швидко злийте розчини в одну склянку, включить секундомір і зафіксуйте час посиніння.

Дві інші пробірки з такими ж кількостями розчинів йодиду калію і сірчанокислого розчину хлорату калію з крохмалем занурте у водяну баню (термостат). Через 5 хв заміряйте температуру води в бані. Дістаньте з неї пробірки і швидко злийте розчини в одну склянку. За секундоміром заміряйте час перебігу реакції (від моменту зливання до посиніння).

Розрахунки проведіть, як описано у розділі 3.4. Обчислить температурний коефіцієнт швидкості реакції. У скільки разів швидкісним буде перебіг даної реакції, якщо температуру підвищити від 30 до 50оС.

3.8. Вплив ступеня дисперсності цинку на швидкість його розчи-

нення в кислоті

Мета роботи полягає у спостереженні за ходом реакції цинку з сірчаною кислотою. Зміст роботи полягає у вимірюванні часу, за який виділяються певні об’єми водню з металу різної подрібненості.

Під час додавання цинку до розбавленої сірчаної кислоти відбувається реакція:

Zn + H2SO4 = ZnSO4 + H2­

У результаті реакції виділяється водень, який можна зібрати над водою.

Для проведення досліду зберіть прилад, як показано на рис. 2.2. Дослід проведіть двічі. Перший раз у колбу покладіть гранулу цинку вагою 2–3 г, а другий — стільки ж цинкового пилу. Цинк залийте 50 мл 0,1 н. розчину сірчаної кислоти. Герметично закрийте колбу пробкою з газовідвідною трубкою, яку підведіть під циліндр з водою. Спостерігайте за швидкістю витіснення води з циліндру, яка пропорційна швидкості реакції виділення водню. У колбі з подрібненим цинком водень виділяється швидше, оскільки більша поверхня дотику речовин, які реагують. Запишіть час, за який виділиться 25 мл водню і порівняйте швидкості реакції в обох випадках.

В якому випадку і чому швидкість розчинення цинку в кислоті вища? Зробіть висновок про причини цього. Як обчислюється швидкість реакції при зміні концентрації реагуючих речовин?

3.9. Вплив каталізатора на кінетику реакції

3.9.1. Налийте у пробірку 5–8 краплин 30%-ного розчину пероксиду водню. Переконайтеся за допомогою тліючої скіпки, що у пробірці немає кисню. Внесіть у розчин на кінці мікро­шпа­теля діоксид марганцю та спостерігайте за виділенням газу. Переконайтеся за допомогою тліючої скіпки, що цей газ — кисень. Напишіть рівняння розкладу пероксиду водню.

3.9.2. Змішайте у фарфоровій чашці дві вагові частини порошку алюмінію з однією ваговою частиною кристалічного йоду. Що спостерігається? До одержаної суміші додайте краплину води. Запишіть свої спостереження, а також рівняння реакції.

3.9.3. Налийте у дві пробірки по 10 крапель 0,5 н. розчину роданіду калію та по 1 краплі 0,5 н. розчину хлориду заліза (ІІІ). Що спостерігається у кожній пробірці? Додайте в одну з пробірок 1 краплю 1 н. розчину сульфату міді. Потім у обидві пробірки додайте по 10 краплин тіосульфату натрію.

Спостерігайте за різною швидкістю знебарвлення розчинів, що відбувається внаслідок відновлення заліза (ІІІ) до заліза (ІІ). Запишіть свої спостереження та рівняння реакцій. Яке забарвлення має роданід заліза? Яка речовина є каталізатором цієї реакції?

3.9.4. Візьміть щипцями кусочок цукру і внесіть його у полум’я пальника. Запишіть свої спостереження. Повторіть дослід, посипавши край грудочки цукру невеликою кількістю твердого карбонату літію. У чому різниця між першим і другим процесом. Запишіть рівняння реакцій обвуглення і горіння цукру.

 

Тема: Створення шаблону Web-сайту засобами растрової графіки

Мета:Під час даної лабораторної роботи буде розглянуто, як:

• Створити шаблон сайту;

• Створити Web-публікацію.

Технічне та програмне забезпечення: текстовий редактор Microsoft Word, графічний редактор Adobe Photoshop, Adobe ImageReady.

 







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 384. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Уравнение волны. Уравнение плоской гармонической волны. Волновое уравнение. Уравнение сферической волны Уравнением упругой волны называют функцию , которая определяет смещение любой частицы среды с координатами относительно своего положения равновесия в произвольный момент времени t...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия