Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

УДК 631.872




1. Що таке тютюнопаління, його види?

2. Вплив паління на дитячий організм, дорослий організм, жінок, та немовлят від паління матері.

3. Ознаки отруєння тютюновим димом і його різновид.

4. Що таке алкоголізм?

5. Вплив алкоголю на організм людини?

6. Отруєння продуктами алкогольного вмісту?

7. Дія алкоголю на дитячий організм?

8. Алкогольна залежність?

9. Наркотичні засоби та їх характеристика?

10. Вплив наркотичних препаратів на дитячий організм, дорослий організм, жінок, та немовлят.

11. Наркотична залежність та їх види?

12. Способи лікування і попередження наркоманії?

13. Тероризм як вид впливу на суспільство?

14. Види тероризму?

15. Способи боротьби з тероризмом?

ББК

М 55

УДК 631.872

 

 

Укладачі: к.т.н., доцент Слугінов В.М., асистент Жабко А.І.

 

 

М 55 Сільськогосподарські машини. Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи на тему: „ Будова, технологічний процес роботи та регулювання машин для заготівлі кормів ” для студентів 2 курсу за напрямом підготовки 1301 „Агрономія” спеціальностей 6.130100 „Агрономія” та 7.130102 „Захист рослин” денної форми навчання. – Суми: СНАУ, 2012. – 20 с., 10 рис.

 

Наведено методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи.

 

Рецензенти:

Руденко Віктор Аркадійович к.т.н., доцент кафедри „Трактори та сільськогосподарські машини” Сумського національного аграрного університету.

Саржанов Олександр Анатолійович к.т.н., доцент, завідувач кафедри „Експлуатації техніки” Сумського національного аграрного університету.

 

 

Відповідальний за випуск к.т.н., доцент кафедри ,,Трактори та сільськогосподарські машини” Сумського національного аграрного університету Слугінов В.М.

 

Рекомендовано до видання вченою радою навчально-наукового

інженерно-технологічного інституту СНАУ

(протокол № 9 від „21” травня 2012 р.)

 

 

© Сумський національний аграрний університет, 2012 р.


ВСТУП

Однією з найважливіших проблем розвитку сільськогосподарського виробництва є створення стійкої кормової бази тваринництва. У кормовому балансі основне місце займають природні сінокоси і сіяні трави. Із трав одержують сіно, трав'яні брикети, сінаж, частково силос, а також вітамінізоване трав'яне борошно. Для одержання силосу вирощують кукурудзу, соняшник, багаторічні високостеблові трави.

Для забезпечення максимального збору врожаю трав, зберігши їхні поживні та смакові якості, необхідно скошувати траву в найкращі агротехнічні строки, правильно вибирати висоту зрізання і своєчасно здійснювати всі збиральні операції. Для успішного виконання цього завдання вирішальне значення має правильний вибір способу збирання трав і добір машин для механізації всіх процесів збирання. Сінозбиральні машини мають забезпечувати збирання сіна високої якості без втрат і з мінімальними затратами праці. Вони не повинні занадто перетрушувати, перегрібати сіно та засмічувати його. Перше скошування слід проводити у фазі колосіння злакових трав або в період бутонізації бобових і закінчувати його не пізніше ніж на початку цвітіння рослин, які переважають у травостої, оскільки до кінця цвітіння трава грубішає і кількість поживних речовин у ній зменшується.

Скошування трав рекомендовано виконати за 5 – 7 днів. Збирання потрібно проводити без втрат і одержувати високоякісні корми, що відповідають вимогам стандартів. Наприклад, сіно бобових трав першого, другого і третього класів повинно вміщувати протеїну, відповідно, не менше 14, 10 і 8 %, каротину – 30, 20 і 15 мг/кг. Клітковини в кормах допускається не більше 30 %. У сінажі вміст сухої речовини до 40 – 60 %, каротину – не менше 40 мг/кг корму, а протеїну – 13 – 15 %. У 1 кг трав'яного борошна має бути не менше 12 – 18 % протеїну і до 250 мг каротину.

Машини повинні забезпечувати низький, однаковий за висотою зріз (не вищий ніж 6 см для природних і 8 см для сіяних трав), укладення трави в прямолінійні рядки або валки, правильне обертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів, а також повне збирання сіна кондиційної вологості.

Скирти сіна мають бути правильної форми. Сіно скиртують при вологості 16 – 18 %.

Збирання силосних культур слід проводити при вологості січки 70 – 75 %.

У процесі збирання трав на сіно послідовно виконують такі основні операції: скошування, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання валків, копнування, підбирання копиць і транспортування їх до місць скиртування.

Збирають і пресують сіно при вологості не більше ніж 25 %.

Технологія заготівлі пресованого сіна полягає у виконанні таких операцій: скошування або скошування з плющенням, ворушіння, згрібання і обертання валків, підбирання валків з пресуванням сіна в тюки, збирання і транспортування тюків, укладання останніх у стоги. Механічна дія і вплив погодних умов на сіно при цій технології різко скорочуються, що сприяє підвищенню його якості, зменшенню втрат і вартості робіт. Пресоване сіно зручно транспортувати і зберігати, його можна також досушувати установками активного вентилювання.

Технологія заготівлі подрібненого сіна передбачає виконання таких операцій: косіння з плющенням, ворушіння, згрібання і обертання валків, підбирання валків з одночасним подрібненням рослин на частинки довжиною 3 – 5 см, транспортування подрібненої маси, вивантаження її в сіносховище, досушування підігрітим або атмосферним повітрям.

У розглянутих вище технологіях додатково можна застосовувати хімічне консервування сіна, зібраного в негоду. Для цього на збиральні машини встановлюють пристрій, за допомогою якого в потік сіна при його підбиранні вносять хімічні консерванти, наприклад концентрат низькомолекулярних кислот (КНМК).

Технологія заготівлі сінажу подібна до заготівлі подрібненого сіна. Траву підбирають при вологості 50 – 55 % і подрібнюють на частинки довжиною 2 – 3 см. Від польових подрібнювачів масу відвозять у сінажні башти або траншеї, закладають в них, трамбують і, після заповнення, герметизують.

Технологія заготівлі трав'яної муки включає такі операції: скошування з плющенням, ворушіння, згрібання валків, підбір валків з подрібненням рослин, транспортування, штучне висушування на барабанних сушарках, подрібнення висушеної маси у вітамінне борошно або переробка в гранули.

Технологія заготівлі силосу передбачає виконання таких операцій: скошування рослин з подрібненням, транспортування, вивантаження в силосні траншеї, ущільнення маси, укриття траншеї соломою і шаром ґрунту.

Бобові трави слід скошувати з плющенням. У дощову погоду а також для злакових трав плющення не рекомендується, тому що дощова вода вимиває поживні елементи, а самі стебла заповнюються водою і довго не просушуються.

Ворушити траву в покосах і обертати валки потрібно після дощу, на ділянках з високою врожайністю – при вологості 50 – 60 %. Згрібати сіно у валки слід при вологості 18 % і нижче, а при використанні активного вентилювання – 25 – 30 %.

Втрати сіна при підбиранні з валків можуть досягати 5 %, при підбиранні з пресуванням – не більше 2 %. Загальні втрати трави при косінні з подрібненням мають становити не більше 8 %.







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 200. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия