Способи збирання зернових культур

Зернові культури – це зернові злаки і зернові бобові, а також гречка.

До зернових злаків належать хлібні (пшениця, жито, ячмінь) просоподібні (просо, рис, овес, сорго, кукурудза). Суцвіттям хлібних злаків є колос, а просоподібних – волоть. У кукурудзи чоловіче суцвіття – волоть, жіноче – початок.

Пшеницю, жито і ячмінь ще називають зерновими колосовими, а гречку, просо, рис і овес – круп’яними. До зернових бобових культур належать горох, квасоля, соя тощо.

Збирають зернові культури комбайновим та індустріально-потоковим способами.

Комбайновий спосіб може бути однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільний спосіб збирання).

Однофазний спосіб передбачає послідовне виконання таких технологічних операцій: зрізування стебел, обмолочування, відділення зерна від вороху й очищення його від домішок, укладання соломи та полови у копиці чи валки на полі або подрібнення соломи і збирання її у візки. Цим способом збирають зернові культури з підсівом багаторічних трав при повній стиглості хлібів, коли вони низькорослі (до 50 см), перестояні або зріджені (менше 280 рослин на 1 м²).

Двофазний (роздільний) спосіб збирання полягає в тому, що спочатку зрізують стебла з укладанням їх у валки (перша фаза), а через 3 – 5 днів підбирають валки, обмолочують їх, відділяють зерно від вороху й очищають його від домішок, укладають солому і полову в копиці чи валки на полі або подрібнюють (друга фаза).

Цей спосіб збирання дає змогу починати жнива на 5 – 10 днів раніше ніж при однофазному і скошувати хліба у сприятливіших умовах, зменшувати втрати зерна.

Стебла у валках підсихають, зерно у колосках достигає і підсихає значно швидше, ніж на корені, в’януть і підсихають зрізані бур’яни. При цьому способі робота комбайна значно полегшується, зерно виходить повноцінніше, чистіше і сухіше. Значно сухішими збирають солому та полову. Застосування роздільного способу збирання збільшує збір зерна в середньому від 1 до 4 ц/га.

Затрати праці при роздільному способі збирання дещо збільшуються. Однак додаткові затрати праці покриваються за рахунок збільшення збору зерна, підвищення його якості і зниження затрат праці на післязбиральний обробіток зернового вороху.

Роздільним способом збирають культури, що нерівномірно достигають (просо, овес, горох та ін.), схильні до осипання і вилягання, забур’янені і загущені хліба (понад 300 – 350 рослин на 1 м²), високостеблові соломисті хліба тощо.

При індустріально-потоковому способі збирання обробіток урожаю проводять на стаціонарних або напівстаціонарних пунктах. Основні операції при використанні такого способу збирання: скошування, транспортування хлібів на стаціонарний пункт або на край поля, обмолот, виділення й очищення зерна.

Існує кілька варіантів індустріально-потокових технологій збирання. Так, при збиранні високоврожайних хлібів використовують індустріально-потокову технологію, за якою хлібну масу скошують, подрібнюють і завантажують у причіп, а потім транспортують на стаціонарний пункт. На пункті подрібнену масу підсушують і обмолочують. Виділяють зерно, полову та солому.

За іншою технологією хлібну масу скошують мобільною молотаркою, обмолочують і розділяють на два потоки: солому та невіяну частину (суміш зерна з половою). Невіяну частину транспортують на стаціонарний пункт, де розділяють її на зерно і полову.

У випадку збирання вологих хлібів зрізують і транспортують хлібну масу на стаціонарний пункт, де її підсушують, обмолочують і розділяють на зерно, полову і солому.

Застосовують потоковий спосіб збирання, коли хліба скошують, вивозять на край поля й складають у скирти, а потім обмолочують. Якщо хлібна маса волога, то її підсушують.

В залежності від призначення, зернозбиральні машини поділяються на:

– жатки для скошування хлібної маси та укладання її у валки;

– комбайни для скошування й обмолочування хлібної маси;

– хедери низького зрізу та руслового типу до комбайнів;

– підбирачі валків барабанного та транспортерного типів і платформи-підбирачі до комбайнів;

– пристрої до комбайнів для збирання насінників трав, соняшнику, круп’яних та інших культур;

– молотарки стаціонарні і самохідні;

– машини для збирання, транспортування і скиртування незернової частини врожаю (соломи, полови);

– підбирачі-ущільнювачі, підбирачі-скиртоутворювачі, прес-підбирачі, подрібнювачі, волокуші, скиртувальні агрегати тощо.

2. Агротехнічні вимоги до зернозбиральних машин

Зернозбиральні машини мають забезпечувати високоякісне і своєчасне збирання хлібів. Параметри робочих органів машин та режими їх роботи потрібно узгоджувати з умовами збирання сільськогосподарських культур.

Валкові жатки мають забезпечувати рівний зріз рослин та укладати суцільний рівномірний за товщиною валок. Мінімальна висота зрізу становить 50 – 100 мм. Нерівномірність висоти зрізу має бути не більш як 20 %.

Втрати зерна за валковою жаткою не мають перевищувати 0,5 % для прямостоячих хлібів і 1,5 % для полеглих. При роздільному способі збирання втрати зерна за підбирачем валків не мають перевищувати 1 %, а чистота зерна в бункері має бути не менш як 96 %.

При прямому комбайнуванні основна маса має бути у фазі повної достиглості, а вологість їх – не перевищувати 14 – 17 %. При збиранні хлібів з підвищеною вологістю збільшуються втрати через недомолот, а при збиранні пересохлої хлібної маси зростає кількість подрібненого зерна і втрати його з половою.

Втрати зерна за жаткою комбайна не мають перевищувати 1 % для прямостоячих хлібів і 1,5 % для полеглих, за молотаркою комбайна через недомолот і з соломою – 1,5 % при збиранні зернових і не більш як 2 % при збиранні рису. Можливе подрібнення насіннєвого матеріалу не має перевищувати 1 %, продовольчого зерна – 2 %, зернобобових і круп’яних культур – 3 %, а рису – 5 %. Чистота зерна в бункері має бути не нижче ніж 95 %.

3. Валкові жатки

Валкові жатки призначені для зрізування стебел рослин та укладання їх у валки для дозрівання і підсихання при двофазному (роздільному) способі збирання.

За призначенням жатки поділяють на загального призначення і спеціальні для збирання однієї або кількох визначених культур.

Залежно від кількості і способу утворення валків жатки поділяють на одно-, двовалкові і комбіновані. Двовалкові та комбіновані – це широкозахватні жатки.

Залежно від розміщення різального апарата відносно енергетичного засобу вони поділяються на фронтальні і бічні. Фронтальні жатки універсальніші і маневреніші. Їх використовують часто для прокошування і обкошування полів.

Валкові жатки бувають причіпні, начіпні та самохідні. Причіпні агрегатують із тракторами, начіпні – тракторами, самохідними шасі та зернозбиральними комбайнами.

Жатки використовують, як правило, з копіювальними пристроями, які забезпечують переміщення їх у поздовжньому і поперечному напрямках, копіюючи рельєф поля. Жатки приєднуються до енергетичного засобу шарнірно.

Жатка валкова начіпна ЖВН-6А призначена для скошування та укладання у валки зернових і зернобобових культур. Вона фронтальна, агрегатується із зернозбиральними комбайнами СК-5М „Нива” і „Енисей-1200”.

Основними складальними одиницями жатки є мотовило (рис. 1, а), різальний апарат, транспортер, корпус жатки, начіпний пристрій, механізм зрівноважування жатки, вітровий щит, боковини жатки з подільниками, башмаки, механізм привода та гідросистема.

Рис. 1. Валкова жатка ЖВН-6А:

а – загальний вигляд; в – схема робочого процесу різального апарата;

1 – похила камера; 2 – щит вітровий; 3 – напрямний щиток; 4 – мотовило; 5 – граблина; 6 – подільник; 7 – різальний апарат; 8 – транспортер; 9 – гідроциліндр; 10 – варіатор; 11 – сегмент; 12 – палець; 13 – протирізальна пластина.

Мотовило 4 п'ятипланчасте. Воно складається з трубчастого вала, на якому закріплені диски. До дисків приєднані промені. На кінцях променів встановлені граблини, кожна з яких складається з трубчатої осі та пружинних зігнутих пальців.

Під час обертання мотовила пальці захоплюють стебла і підводять їх до різального апарата. При збиранні прямостоячих хлібів до пальців граблин кріплять дерев’яні планки та стрічки з прогумованого паса.

Різальний апарат сегментно-пальцьового типу (рис. 1, в), складається із пальцьового бруса, ножа і кривошипно-шатунного механізму. Апарат укомплектований стальними одинарними пальцями.

Транспортер жатки має шість пасово-планчастих стрічок. Стрічки встановлені на ведучих і ведених валиках.

Корпус жатки шарнірно з’єднаний з похилою камерою за допомогою кульового шарніру і механізму зрівноважування з блоками пружин. Таке з’єднання забезпечує переміщення жатки відносно похилого корпусу в поздовжньому і поперечному напрямках. Піднімають та опускають жатку двома гідроциліндрами.

Робочий процес жатки. Під час руху комбайна приводяться в дію мотовило 1 (рис. 2, а), різальний апарат 3 і транспортер 4. Подільники розділяють стебла і спрямовують їх до різального апарата. Граблини 2 мотовила відокремлюють певну частину стебел по напрямку руху і підводять їх до апарата. Зрізані стебла граблинами мотовила спрямовуються на поперечний транспортер, який зміщує їх до викидного вікна, через яке вони випадають на стерню у валок.

Висоту зрізування стебел в межах 100 – 250 мм регулюють переміщенням башмаків вверх або вниз. Центрують ніж різального апарата зміною довжини шатуна.

Положення мотовила за висотою регулюють гідроциліндрами, винос мотовила – переміщенням його по підтримуючих планках вперед або назад, кут похилу пружинних пальців граблин мотовила – за допомогою ексцентрикового механізму, частоту обертання мотовила в межах 24 – 64 хв^-1 варіатором, ширину валка – переміщенням щитка викидного вікна.

Ширина захвату жатки 6 м. Продуктивність до 4,6 га/год.

Жатка самохідна зустрічно-потокова ЖРС-5 призначена для скошування та укладання у валки рису, зернових колосових і бобових культур. Вона має центральне розміщення викидного вікна. Складається із жатної частини та енергетичного засобу, розробленого на базі трактора Т-70 С. До жатної частини відносяться безпальцьовий різальний апарат, мотовило, подільники, два пасово-планчастих транспортери, корпус, механізм привода.

Мотовило – універсальне ексцентрикове, шестипланчасте з пружинними пальцями.

Робочі органи транспортерів приводяться в рух від ВВП енергетичного засобу.

Жатна частина начіплюється спереду самохідного шасі.

Під час руху агрегату мотовило підводить стебла до різального апарата. Зрізані стебла укладаються мотовилом на транспортерах 7 і 8 (рис. 2, б), які рухаються назустріч один одному. Транспортери переміщують стебла до середини і скидають їх у викидне вікно. Завдяки зустрічним потокам зрізаних стебел валок формується з достатньою зв'язністю та широким розміщенням колосків.

Ширина захвату жатки 5 м, висота зрізу 50 – 400 мм, робоча швидкість 2 – 8 км/год, продуктивність до 3 га/год.

Рис. 2. Схема робочого процесу валкових жаток:

а – ЖВН-6А; б – ЖРС-5; в і г – ЖВР-10А; д – широкозахватної модульної;

1 – мотовило; 2 – граблина; 3 – різальний апарат; 4, 7, 8. 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 і 17 – транспортери; 5 – башмак; 6 – вікно; 9 і 18 – енергетичні засоби.

Жатка широкозахватна реверсивна ЖВР-10А призначена для скошування зернових культур і укладання зрізаних стебел у валки.

Складається з мотовила, різального апарата, двох пасово-планчастих транспортерів, платформи, начіпного корпуса, механізму привода робочих органів і транспортерів та гідросистеми.

Мотовило жатки (основної секції і крила) ексцентрикове, п’ятипланчасте двосекційне.

Різальний апарат сегментно-пальцьового типу. На ньому встановлені стальні одинарні пальці.

Пасово-планчасті транспортери 7 і 8 (рис. 2, в) встановлені на рамках, які можуть переміщуватися вліво або вправо відносно корпуса жатки.

Для скошування високоврожайних хлібів транспортери зміщують у лівий та правий бік, створюючи між ними викидне вікно, куди подаються зрізані стебла з обох транспортерів.

При скошуванні низькорослих та зріджених хлібів рамку меншого транспортера з’єднують із рамкою основного транспортера 7 і зміщують їх при першому проході в один бік, а при другому – в протилежний (рис. 2, г). Викидне вікно розміщується почергово то з правого боку, то з лівого. Така схема робочого процесу жатки дає можливість за два проходи формувати здвоєний валок із шириною смуги 20 м. Механізм привода жатки розміщений у центральній частині. Він приводиться в рух від реверс-редуктора через ланцюгові передачі і клинопасовий варіатор. Жатка переводиться з робочого в транспортне положення за допомогою трьох гідроциліндрів.

Керування положенням і частотою обертання мотовила, а також переміщенням транспортерів забезпечується гідросистемою жатки.

Корпус жатки двосекційний, секції з’єднані між собою шарнірно. На секціях встановлені важільно-пружинні механізми зрівноважування. Основна секція має опорні башмаки, а додаткова – опорне колесо. Башмаки, опорне колесо і механізм зрівноважування жатки забезпечують копіювання рельєфу поля у поздовжньому і поперечному напрямках.

Висоту зрізування регулюють переміщенням вверх або вниз опорних башмаків і колеса жатки, частоту обертання мотовила в межах 20 – 50 хв^-1 – гідрофікованим варіатором механізму привода, положення мотовила за висотою – гідроциліндрами. Винос мотовила, переміщення його вперед або назад по підтримувальних планках виконують вручну. Кут похилу пальців граблин мотовила регулюють важелем ексцентрикового механізму.

Жатку агрегатують із зернозбиральними комбайнами СК-5М „Нива”, „Енисей-1200”. Ширина захвату жатки 10 м, робоча швидкість до 8 км/год, мінімальна висота зрізу 10 см, продуктивність жатки до 7 га/год.

Збиральний самохідний комплекс УСК-17А „Степ” призначений для скошування низькорослих і маловрожайних зернових культур і формування одного або двох валків, а також збирання трав і силосних культур з одночасним подрібненням.

Основні складальні одиниці комплексу: фронтальний і два бокових модулі жаток та енергетичний засіб (рис. 2, д). Фронтальний модуль має чотири пересувних транспортери, бокові модулі – основні і знімні транспортери. Жатка може скошувати зернові і формувати один валок із смуги, яка дорівнює сумі ширини захвату трьох модулів.

При скошуванні зернових і формуванні двох валків необхідно змістити транспортери 11 і 12 до центра жатки та змінити напрямок їх руху на зворотний, а транспортери 15 і 16 бокових модулів – зняти. За такою схемою робочого процесу валки укладатимуться по лінії А і Б з обох боків від коліс енергетичного засобу.

Потужність двигуна енергетичного засобу 128 кВт, ширина захвату жатки 17 м.

4. Зернозбиральні комбайни

Зернозбиральні комбайни використовують для збирання зернових, зернобобових та інших культур прямим комбайнуванням і роздільним способом.

Комбайни бувають причіпні, начіпні та самохідні. Начіпні комбайни навішують на самохідні шасі, причіпні – агрегатують із тракторами. Найпоширенішими є самохідні комбайни.

Розрізняють прямопотокові і непрямопотокові комбайни. У перших скошена маса із жатки надходить прямо до молотильного апарата, у других – зрізані стебла переміщуються до середини або вбік платформи жатки, а потім подаються до молотильного апарата. Використовують переважно непрямопотокові самохідні комбайни.

Зернозбиральні комбайни поділяють на комбайни з барабанними та аксіально-роторними молотильно-сепарувальними пристроями. Найпоширеніші комбайни з барабанними молотильними апаратами.

Основною характеристикою зернозбирального комбайна є пропускна здатність молотарки (кг/с). Її оцінюють граничною кількістю хлібної маси, яку може обмолотити комбайн за одну секунду при виконанні агротехнічних вимог.

Пропускна здатність залежить переважно від типу і розмірів робочих органів комбайна.

Сучасні зернозбиральні комбайни мають пропускну здатність молотарки від 5 до 12 кг/с. Для збирання зернових, зернобобових та інших культур використовують зернозбиральні комбайни РСМ-10 „Дон-1500”, СК-5М „Нива”, „Енисей-1200”, а також комбайни західноєвропейських та американських фірм.

Зернозбиральний комбайн РСМ-10 „Дон-1500” складається з жатки, молотарки, копнувача або подрібнювача соломи, бункера для зерна місткістю 6 м³, кабіни з органами керування, двигуна внутрішнього згоряння СМД-31А, передніх ведучих і задніх напрямних пневматичних коліс, трансмісії, механізмів привода робочих органів та транспортерів, трьох автономних гідросистем, системи контролю і сигналізації.

Жатка комбайна складається з п'ятипланчастого ексцентрикового мотовила (2) (рис. 3), різального апарата (25), шнека (3), платформи жатки, подільників (1), бітера проставки (4), башмаків, механізму привода робочих органів. Жатка з’єднується з молотаркою за допомогою похилої камери.

Основними складальними одиницями молотарки комбайна є барабан молотильного апарата, підбарабання, відбійний бітер, соломотряс, стрясна дошка, верхнє та нижнє жалюзійні решета, подовжувач верхнього решета, вентилятор, зерновий і колосовий шнеки, домолочувальний пристрій, зерновий та колосовий елеватори.

Робочий процес. Під час руху комбайна граблини мотовила (2) відокремлюють певну частину хлібної маси і підводять її до різального апарата, зрізані стебла граблинами подаються до шнека жатки. Спіральні стрічки шнека переміщують хлібну масу з периферії до пальчикового механізму. Він захоплює стебла і подає їх до бітера проставки, що спрямовує стебла до транспортера (5) похилої камери. Нижня вітка транспортера переміщує хлібну масу вверх до молотильного апарата. Барабан (6) апарата ударяє по ній билами, протягує по решітчастому підбарабанні й обмолочує.

Обмолочене зерно та дрібні домішки (полова, колоски, частинки соломи) проходять крізь отвори підбарабання (23) і потрапляють на стрясну дошку, а солома відбійним бітером подається на соломотряс. Клавіші соломотряса роблять коливні рухи, перетрушують солому, виділяють із неї вільне зерно, що проходить крізь отвори клавіш і зсипається на кінець страсної дошки. Солома сходить із клавіш соломотряса і за допомогою соломонабивачів подається в копнувач або подрібнювач.

Рис. 3. Функціональна схема зернозбирального комбайна РСМ-10 „Дон-1500”:

1 – подільник; 2 – мотовило; 3 – шнек; 4 – бітер проставки; 5 – транспортер похилої камери; 6 – барабан молотильного апарата; 7 – відбійний бітер; 8 – зерновий бункер; 9 – домолочувальний пристрій; 10 – елеватор колосків; 11 – соломотряс; 12 – соломонабивач; 13 – молоток; 14 – камера копнувача; 15 – половонабивач; 16 – подовжувач верхнього решета; 17 – нижнє решето; 18 – колосовий шнек; 19 – верхнє решето; 20 – зерновий шнек; 21 – вентилятор; 22 – стрясна дошка; 23 – підбарабання; 24 – каменевловлювач; 25 – різальний апарат.

Стрясній дошці надається коливальний рух, і по ній переміщується дрібний ворох на пальцьову решітку та верхнє решето (19). Зерно проходить крізь отвори верхнього решета (19) і потрапляє на нижнє решето (17). Одночасно вентилятор (21) подає повітряний потік на ці решета. При цьому виділяються легкі домішки і транспортуються в передню частину копнувача, а важчі – на лотік половонабивача. З лотока домішки граблиною половонабивача спрямовуються в копнувач.

Зерно з нижнього решета потрапляє спочатку на скатну дошку, а потім в жолоб зернового шнека, що подає зерно до вивантажувального елеватора, який спрямовує його в бункер.

Верхнє решето (19) затримує необмолочені і недостатньо обмолочені колоски, що з нього потрапляють на подовжувач верхнього решета. Тут колоски проходять крізь жалюзі подовжувача (16) і падають у жолоб колосового шнека (18), що подає їх до колосового елеватора. Останній переміщує колоски вверх у домолочувальний пристрій. Тут колоски додатково обмолочуються трилопатевим ротором. Дрібний ворох шнеком подається на стрясну дошку (22), де він з’єднується з потоком дрібного вороху, що пройшов крізь решітчасте підбарабання молотильного апарата.

Пропускна здатність молотарки становить 8 кг/с хлібної маси, а продуктивність комбайна – до 13,3 т/год. Ширина захвату жаток – 6; 7 і 8,6 м.

Комбайн СК-5М „Нива” має таке ж саме призначення, як і комбайн РСМ-10.

Він складається з жатки, молотарки, бункера місткістю 3 м³, копнувача або подрібнювача соломи ПУН-5, двигуна потужністю 103 кВт, ходової частини, кабіни з органами керування, двох незалежних гідросистем, електрообладнання та системи сигналізації.

Робочий процес. Під час руху комбайна мотовило (рис. 4) відокремлює смугу хлібної маси і підводить її до різального апарата. Зрізана хлібна маса спрямовується мотовилом до шнека, що зміщує її в центр і пальчиковим механізмом подає до транспортера, який спрямовує масу до приймального бітера. Останній подає її до барабана молотильного апарата для обмолоту. Дрібний ворох проходить крізь решітку підбарабання і потрапляє на стрясну дошку, а грубий ворох подається відбійним бітером на соломотряс, що відділяє вільне зерно від соломи.

Рис. 4. Функціональна схема комбайна СК-5М „Нива”:

1 – подільник; 2 – пальцьовий механізм; 3 – вивантажувальний шнек; 4 – розподільний шнек; 5 – зерновий елеватор; 6 – бункер; 7 – колосовий елеватор; 8 – соломотряс; 9 – соломонабивач; 10 – копнувач; 11 – половонабивач; 12 – подовжувач верхнього решета; 13 – колосовий шнек; 14 – верхнє і нижнє решета; 15 – пальцьова решітка; 16 – зерновий шнек; 17 – вентилятор; 18 – відбійний бітер; 19 – стрясна дошка; 20 – молотильний апарат; 21 – каменевловлювач; 22 – приймальний бітер; 23 – похилий транспортер; 24 – башмак жатки; 25 – шнек жатки; 26 – різальний апарат; 27 – мотовило.

Зерно по днищу клавіш соломотряса подається на стрясну дошку, а солома спрямовується в копнувач або подрібнювач соломи.

Дрібний ворох зі стрясної дошки надходить на решета очистки для відділення зерна, що спочатку потрапляє в зерновий шнек, а потім подається елеватором (5) у бункер (6).

Полова та інші легкі домішки повітряним потоком спрямовуються в передню частину копнувача, а недостатньо обмолочені колоски затримуються подовжувачем верхнього решета і потрапляють у колосовий шнек. Останній подає колоски до колосового елеватора (7), що переміщує їх догори і подає на відбійний бітер. Останній кидає їх на барабан для повторного обмолоту.

Комбайн обладнується жатками із шириною захвату 4,1 і 5,0 м. Висота зрізу регулюється в межах 50 – 95 мм.

Ширина молотарки становить 1200 мм, а пропускна здатність її – до 5,0 – 5,5 кг/с. Робоча швидкість комбайна – 7 км/год., продуктивність – до 5 т/год.

Комбайн „Енисей-1200 ” призначений для збирання зернових, зернобобових і круп’яних культур та насінників трав при нормальній і підвищеній вологості.

На комбайні встановлений двобарабанний молотильний апарат з проміжним та відбійним бітерами (рис. 5), домолочувальний пристрій, підсилена зерноочистка, бункер місткістю 4,5 м³ і двигун СМД-22А потужністю 103 кВт.

Пропускна здатність молотарки становить 6,3 кг/с, робоча швидкість комбайна – до 7,2 км/год., а продуктивність – 7 – 9 т/год.

Рис. 5. Функціональна схема комбайна „Енисей-1200”:

1 – мотовило; 2 – шнек; 3 – плаваючий транспортер; 4 – зерновий елеватор; 5 – бункер; 6 – другий молотильний апарат; 7 – відбійний бітер; 8 – домолочувальний пристрій; 9 – соломотряс; 10 – соломонабивач; 11 – копнувач; 12 – половонабивач; 13 – подовжувач; 14 – колосовий шнек; 15 – елеватор колосків; 16 – верхнє і нижнє решета; 17 – зерновий шнек; 18 – вентилятор; 19 – стрясна дошка; 20 – проміжний бітер; 21 – перший молотильний апарат; 22 – каменевловлювач; 23 – приймальний бітер; 24 – різальний апарат; 25 – подільник.

5. Робочі органи та механізми комбайна РСМ-10 „ Дон-1500”

Жатна частина комбайн а призначена для відокремлення певної смуги хлібної маси, зрізування та подачі її в молотарку. До неї входить жатка, проставка і похила камера.

Проставка складається з корпуса та бітера. Корпус з’єднаний із жаткою комбайна за допомогою центрального шарніра і двох підвісок механізму зрівноважування.

Бітер являє собою циліндр, на поверхні якого є зубчасті планки, а всередині – ексцентриковий механізм.

На лівій боковині проставки встановлений важіль для повороту колінчастого вала пальчикового механізму при регулюванні зазору між пальцями бітера і днищем проставки.

Похила камера складається з корпуса і ланцюгово-планчастого транспортера. У корпусі змонтовано полозки до плаваючого транспортера. Зверху він закритий двома кришками. До боковин корпуса приєднані стяжні гвинти для жорсткого з’єднання з корпусом проставки. Верхня частина корпуса шарнірно приєднана до молотарки. У нижній частині встановлені два гідроциліндри для піднімання і опускання жатки. З правого боку похилої камери встановлений гідромеханічний пристрій для прокручування барабана у зворотному напрямку при його забиванні.

Механізм зрівноважування призначений для роботи жатки з копіюванням або без копіювання рельєфу поля. Він складається з правої та лівої підвісок, двох триплечих важелів та двох блоків пружин. Цей механізм забезпечує поздовжнє і поперечне копіювання жаткою поверхні поля і постійний тиск башмаків на ґрунт.

Мотовило призначене для підведення стебел до різального апарату, підтримування їх під час зрізування, укладання на шнек жатки і очищення різального апарату. Мотовило приводиться в рух від варіатора ланцюговою передачею.

Варіатор призначений для зміни частоти обертання мотовила, а, отже, і його колової швидкості. Він складається із двох шківів з клиновидним пасом. Вісь ведучого шківа являє собою гідроциліндр, з’єднаний з гідросистемою комбайна. На веденому шківі закріплена зірочка привода мотовила.

Ущільнювальні пристрої призначені для усунення втрат зерна за жатною частиною при переміщенні хлібної маси в молотарку. Вони розміщуються між жаткою і проставкою, а також між похилою камерою і молотаркою.

Башмаки, на які опирається жатка копіюють нерівності поля, таким чином підтримуючи її на заданій висоті зрізу. Башмак – коритоподібна лижа, виготовлена зі сталі.

Подільники призначені для відокремлення певної смуги стебел від хлібного масиву. Їх встановлюють у передній частині боковини жатки. Залежно від стану хлібостою і умов збирання застосовують подільники у вигляді знімних носків до боковин жатки, пруткові і торпедні. Подільники зі знімними носками використовують при збиранні короткостеблових культур.

Шнек жатки переміщує зрізані стебла з боків жатки в центральну частину і подає на бітер проставки.

Різальний апарат складається з двох основних частин – різальної і протирізальної. Різальна частина – це сегменти з насічкою. Протирізальна частина – це вкладиші з насічкою. Різальний апарат жатки сегментно-пальцьового типу.

Транспортер похилої камери – плаваючий, забезпечує переміщення зрізаних стебел від шнека до приймальної камери молотарки. Він встановлений у похилій камері, яка з’єднує жатку з молотаркою.

Підбирачі застосовують для підбирання валків хлібної маси і переміщення її до шнека жатки.

Молотильний апарат призначений для видалення зерна із колосків чи волоті, спрямування його з домішками на стрясну дошку очисника, а соломистого (грубого) вороху до відбійного бітера.

Відбійний бітер спрямовує соломисту масу (грубий ворох) на передню частину клавіш соломотряса.

Соломотряс призначений для відокремлення зерна від соломи та переміщення її в копнувач або подрібнювач.

Очистка призначена для видалення зерна із дрібного вороху, який надходить на стрясну дошку.

Стрясна дошка має ступінчасту поверхню, на якій закріплені поздовжні гребінки. Вони ділять дошку на п'ять доріжок і утримують ворох від зсуву в один бік при поперечному нахилі комбайна.

Домолочувальний пристрій призначений для додаткового обмолоту вороху, який подається колосовим елеватором з очистки.

Бункер для зерна призначений для приймання зерна з очисника комбайна і його вивантаження у транспортний засіб за командою комбайнера.

Копнувач призначений для збирання соломи, полови і укладання копиць на полі, його начіплюють на корпус молотарки.

Соломонабивач складається з двох секцій, кожна з яких має граблину, колінчастий вал і кулісу. Колінчасті вали зміщені один відносно одного на 180°. Вали приводяться в рух клинопасовою передачею.

Половонабивач має вигляд граблини, яка утворена трубою і привареними до неї пальцями і важелями. При роботі комбайна зуби граблин соломонабивача, рухаються по еліптичній траєкторії.

ЗВІТ

1. Стислий зміст роботи.

2. Способи збирання зернових культур.

3. Агротехнічні вимоги до зернозбиральних машин.

4. Валкові жатки.

5. Зернозбиральні комбайни.

6. Робочі органи та механізми комбайна РСМ-10 „Дон-1500”.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть основні характеристики зернових культур?

2. Які культури називають круп’яними?

3. Назвіть основні способи збирання зернових культур?

4. Як класифікуються зернозбиральні машини за призначенням?

5. В яких межах повинні бути втрати зерна за жаткою зернозбирального комбайна?

6. Назвіть призначення мотовила?

7. Якою має бути висота зрізу при збиранні зернових та зернобобових культур?

8. Наведіть технологічний процес роботи сегментно-пальцевого різального апарата?

9. Що є основною характеристикою зернозбирального комбайна?

10. Для чого призначена жатна частина зернозбирального комбайна? З яких основних вузлів вона складається?