УДК 631.872. Контрольні запитання

 

Контрольні запитання

1. Яке призначення D-тригера?

2. В чому полягає відмінність між D-тригером з потенційним управлінням і D-тригером з динамічним управлінням?

 

 

 

 

ББК

М 55

УДК 631.872

 

 

Укладачі: к.т.н., доцент Слугінов В.М., асистент Жабко А.І.

 

 

М 55 Сільськогосподарські машини. Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи на тему: „ Будова, технологічний процес роботи та регулювання машин для збирання зернобобових культур ” для студентів 2 курсу за напрямом підготовки 1301 „Агрономія” спеціальностей 6.130100 „Агрономія” та 7.130102 „Захист рослин” денної форми навчання. – Суми: СНАУ, 2012. – 20 с., 5 рис.

 

Наведено методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи.

 

Рецензенти:

Руденко Віктор Аркадійович к.т.н., доцент кафедри „Трактори та сільськогосподарські машини” Сумського національного аграрного університету.

Саржанов Олександр Анатолійович к.т.н., доцент, завідувач кафедри „Експлуатації техніки” Сумського національного аграрного університету.

 

 

Відповідальний за випуск к.т.н., доцент кафедри,,Трактори та сільськогосподарські машини” Сумського національного аграрного університету Слугінов В.М.

 

Рекомендовано до видання вченою радою навчально-наукового

інженерно-технологічного інституту СНАУ

(протокол № 9 від „21” травня 2012 р.)

 

 

© Сумський національний аграрний університет, 2012 р.

ВСТУП

Збирання врожаю зернових культур є завершальним етапом усього процесу виробництва зерна. Тому від якості його виконання залежить не тільки частка врожаю, а й витрати, вкладені в усі попередні процеси, такі як внесення добрив, підготовка ґрунту, сівба.

Типи робочих органів зернозбиральних машин та їх технологічне налагодження, способи і терміни збирання зумовлюються певними характеристиками зернових культур. Це, зокрема, кількість стебел на 1 м² площі, врожайність, співвідношення зерна до незернової частини за масою, довжина і міцність стебел, час та рівномірність дозрівання зерна, його полеглість, забур’яненість, вологість.

Кількість стебел на 1 м², наприклад пшениці, може становити від 150 до 500 шт і більше, для машинного збирання їх має бути не менше ніж 250.

Урожайність різних культур також нерівномірна. Розрахунками встановлено, що врожайність пшениці може досягати 250 ц/га, а межу 100 – 120 ц/га багато господарств уже подолали. Потенціал озимого ячменю перевищив 90 ц/га, озимого жита 50 – 70 ц/га, а кукурудзи – 100 – 120 ц/га. Проте не в кожному регіоні навіть зернові культури можуть дати такий урожай.

Співвідношення маси зерна і незернової частини (як і врожайність) має виняткове значення для оптимального завантаження збиральної машини. Воно, як правило, становить 1:1,5 – 1:2 і тільки для окремих сортів – 1:0,8.

Відношення довжини стебла до його діаметра становить приблизно 300 – 400, а міцність тканин елементів стебла на розрив подібна до міцності сталі й сягає 15 – 20 кг/мм².

Початок збиральних робіт та їхня тривалість залежать від ступеня стиглості зерна в колосі чи волоті. У пшениці, ячменю і жита зерно швидше дозріває в середній частині колоса і, не чекаючи дозрівання інших, намагається покинути колос для продовження свого роду. Причому це зерно найбільш повноцінне. Так, маса 1000 зернин середніх частин колосків озимої пшениці становить 45,5 – 48,9 г, нижніх – 42,3 – 46,9, а верхніх – 28,9 – 34,5 г. У просі зерно швидше дозріває у верхніх частинах волоті.

Втрати зерна озимої пшениці після 4 – 7 днів досягнення повної стиглості становлять 4 %, а через 17 – 20 днів – 27 %. Тому зернові культури слід зібрати впродовж 8 – 10 днів.

Відокремити зерно від колоса чи волоті також не просто, оскільки міцність зв’язку зерна з колосом різна і становить від 3 до 160 г на 1 см довжини, тобто відрізняється в 40 – 50 разів. Це зумовлюється і сортом, і вологістю, і видом культури. Так, за однакових умов зерно пшениці міцніше тримається в колосі порівняно із зерном жита чи ячменю. При вологості колоса 9,2 % сила зв'язку зерна вдвічі більша, ніж при вологості 6,4 %.

Отже, відокремлення зерна від колоса, колоса від стебла, а стебла від кореня висуває певні вимоги перед збиральною машиною.

Забур’яненість полів також ускладнює процес збирання хлібів. Як відомо, на час збирання стебла зернових злаків сухі, а бур'яни мають вологість близько 70 % і водночас їхнє насіння здебільшого зріле і може потрапити разом із зерном культурної рослини або обсипатися на землю. Тому в період вирощування культурних рослин необхідно активно боротися з бур’янами.

На жаль, це не єдині чинники, які ускладнюють збирання врожаю. Певні втрати врожаю відбуваються через розтягування термінів збирання, оскільки хліба полягають, зерно обсипається або проростає у колосі чи волоті, обламуються цілі колоски тощо.