Короткі відомості. Вихідна напруга UВИХ : (вимірювання)

Вихідна напруга U_ВИХ : (вимірювання)

Час встановлення вихідної напруги: (вимірювання)

Швидкість наростання вихідної напруги ОП V_UВИХ : (розрахунок)

Контрольні запитання

1. Чи відрізняється виміряне значення середнього вхідного струму І_Вх від його номінального
значення для ОП LM741, взятого з паспортних даних?

2. Чи суттєва відмінність різниці вхідних струмів від номінального значення для ОП
LM741?

3. Чи збігаються виміряне значення напруги зміщення з номінальним значенням
для ОП LM741?

4. Порівняйте величину виміряного вхідного опору з паспортними даними на ОП LМ741.

5. Порівняйте величину виміряного вихідного опору з паспортними даними на ОП LМ741.

6. Порівняйте між собою величини вхідного і вихідного опорів ОП. Яка схема заміщення ОП як елемента електричного ланцюга?

7. Чи відрізняється експериментальне значення швидкості приросту вихідної напруги від номінального значення?

8. В чому причина виникнення вхідних струмів ОП і різниці вхідних струмів? До чого вони

приводять при роботі схем на ОП?

 

Примітка: Паспортні дані ОП LM741:

• середній вхідний струм ОП 0,08 мкА;

• різниця вхідних струмів ОП 0,02 мкА;

• напруга зміщення ОП 1 тВ;

• вхідний опір ОП 2 МOм;

• вихідний опір ОП 75 Ом;

• швидкість приросту вихідної напруги ОП 0,5 В/мкс.

 

Лабораторна робота № 7

Випробування портландцементу

 

Короткі відомості

Портландцемент – гідравлічна в’яжуча речовина, яку отримують спільним тонким подрібненням портландцементного клінкеру з двоводним гіпсом CaSO₄×2H₂O (до 5%) або іншими добавками. Портландцементний клінкер – продукт випалювання до спікання (при температурі 1450^оС) суміші вапняку (приблизно 75%) та глини (приблизно 25%) або мергелю нормованого складу.

За речовинним складом та міцністю при стиску (на 28 добу твердіння) цементи загальнобудівельного призначення поділяють на такі типи і марки (ДСТУ Б В.2.7-46-96, ГОСТ 310.4-81)

Тип І – портландцемент (містить від 0 до 5% мінеральних добавок осадового походження), марки 300, 400, 500, 550, 600.

Тип ІІ – портландцемент з мінеральними добавками (містить від 6 до 35% добавок пуцолани, золи-винесення, доменного гранульованого шлаку, вапняку), марки 300, 400, 500, 550, 600.

Тип ІІІ – шлакопортландцемент (містить від 36 до 80% доменного гранульованого шлаку), марки 300, 400, 500.

Тип ІV – пуцолановий портландцемент (містить від 21 до 55% активних мінеральних добавок осадового походження - діатоміт, трепел, опока, глієж; вулканічного походження – вулканічний попіл, туф, цеоліт, трас, пемза, базальт, вулканічний шлак; техногенні – золи-винесення, золошлакові суміші, паливний шлак, мікро кремнезем, випалена глина тощо за ДСТУ Б В.2.7-128-2006), марки 300, 400, 500.

Тип V – композиційний цемент (містить від 36 до 80% мінеральних добавок, причому доменного гранульованого шлаку від 18 до 60%, пуцолани від 10 до 40%), марки 300, 400, 500.

Для оцінки якості портландцементу загально будівельного призначення (ДСТУ Б В.2.7-46-96) визначають: істинну густину, тонкість помелу, водопотребу, строки тужавлення, рівномірність зміни об’єму цементного тіста нормальної густоти, вміст ангідриду сірчаної кислоти SO₃, границі міцності при стиску і згині.

Вимоги до основних технічних характеристик портландцементу наведено в табл. 7.1.

При умовному позначенні цементу вказують його тип, марку і спеціальні ознаки (при високій міцності в ранньому віці використовують позначку Р, пластифіковані і гідрофобізовані цементи позначають відповідно ПЛ і ГФ, при використанні клінкеру нормованого складу використовують літеру Н, при використанні портландцементу з добавками використовують цифри І – V та букви, які відповідають типу цементу та виду активної мінеральної добавки, що входить до складу цементу).

Таблиця 7.1.