Єдність вимірювань та метрологічне забезпечення.

Неможливо уявити собі ні одного наукового експерименту, ні одного виробничого технологічного процесу, які могли б бути реалізовані без використання засобів вимірю­вальної техніки. Безумовно, вимоги до точності вимірювань дуже різні в різних конкрет­них випадках, але навіть найнижчі за точністю вимірювання не можуть бути здійснені ~гз приведення до єдиної кількісної міри. Беззастережна єдність у вимірюваннях одних і тих же фізичних величин, незалежно від того, якими методами і засобами та в яких умо­вах виконуються вимірювання, - це основна вимога до сучасної вимірювальної техніки.

Формально єдність у вимірюваннях кожної окремої величини можна здійснити приведенням до довільно вибраного еталона, що відтворює одиницю даної фізичної величини. Але лише така еталонна база не може стати науковою основою вимірюваль­ної техніки. Необхідна внутрішня єдність між окремими видами вимірювань, необхідні сучасні системи одиниць, орієнтовані на відповідну фізичну та математичну теорію. Власне такий підхід до проблеми забезпечення єдності вимірювань відповідає вимогам сьогодення і є однією із сторін метрологічного забезпечення. Іншою його стороною є забезпечення потрібної точності вимірювань. Відомо, що багато наукових відкриттів завдячують саме високій точності вимірювань, а подальше підвищення роздільчої здатності засобів вимірю­вальної техніки та суттєве підвищення точності є запорукою нових відкриттів. Але не тільки наука вимагає від засобів вимірювальної техніки високої точності - для сучасної про­мисловості це питання не менш актуальне. Дійсно, багато технологічних процесів можна реалізувати лише за умови найточнішого кількісного контролю параметрів на всіх етапах виробництва (наприклад, виробництво напівпровідників).

З кожним роком все ширший перелік промислових виробів та їх характеристик від геометричних розмірів до складних фізико-хемічних властивостей - підпорядковує своїй регламентації стандартизація. Очевидно, що дотримання стандартів можливе лише за умови широкого використання засобів вимірювальної техніки та методів вимірювань, які у стані забезпечити єдність та потрібну точність вимірювань відповідних фізичних величин.

Основні положення щодо метрологічного забезпечення розроблення, виробниц­тва, випробувань та експлуатації продукції, наукових досліджень, а також інших видів діяльності в усіх галузях економіки України регламентуються Державним стандартом України ДСТУ 3921.1-1999. Вимоги до забезпечення якості засобів вимірювальної тех­ніки. 4.1. Система метрологічного забезпечення.

Метрологічне забезпечення, під яким розуміють установлення та застосування метрологічних норм та правил, а також розроблення, виготовлення та застосування тех­нічних засобів, необхідних для досягнення єдності та потрібної точності вимірювань, складається з наукової, законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ.

Науковою основою метрологічного забезпечення є метрологія як наука про вимірю­вання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення потрібної точності.

Законодавчою основою метрологічного забезпечення є Закони України, Декрети та постанови Кабінету Міністрів України, які спрямовані на забезпечення єдності вимі­рювань.

Нормативною основою метрологічного забезпечення є державні стандарти та інші документи державної системи забезпечення єдності вимірювань, відповідні нормативні документи Держстандарту України, методичні вказівки та рекомендації, що регламен­тують єдину номенклатуру, способи подання та оцінювання метрологічних характерис­тик, правила стандартизації та атестації засобів вимірювальної техніки, вимоги до про­ведень державних випробовувань, повірки, ревізії та експертизи засобів вимірювальної техніки.

Технічну основу метрологічного забезпечення становлять:

- система державних еталонів одиниць фізичних величин, яка забезпечує їх відтворення з найвищою точністю;

- система робочих еталонів та зразкових засобів вимірювань, за допомогою яких здійснюється передача розмірів одиниць фізичних величин робочим засобам вимірювань;

- система робочих засобів вимірювальної техніки, які використовуються під час розроблення, виробництва, випробувань та експлуатації продукції, нау­кових досліджень та інших видів діяльності;

- система стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, що забезпечує відтворення одиниць фізичних величин, які характеризують склад та властивості речовин та матеріалів.

Організаційною основою метрологічного забезпечення є метрологічна служба України.

Метрологічна служба - мережа організацій, окрема організація або окремий під­розділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у закріп­леній сфері діяльності.

Національним органом із забезпечення єдності вимірювань в Україні згідно з прийнятим у квітні 1993 року Декретом Кабінету Міністрів України №40-93 «Про забезпечення єдності вимірювань» є Державний комітет України зі стандартизації, мет­рології та сертифікації (Держстандарт України).

Метрологічна служба України складається з державної метрологічної служби і відомчих метрологічних служб.

До складу державної метрологічної служби, яку очолює Держстандарт України, входять:

- відповідні підрозділи центрального апарату Держстандарту України;

- головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні - Дер­жавне науково-виробниче об'єднання «Метрологія» (ДНВО «Метрологія»);

- головні організації з видів вимірювань і напрямів діяльності - ДНВО «Метрологія», Державний науково-дослідний інститут метрології вимірю­вальних та управляючих систем (ДНДІ «Система»), Український, Дніпро­петровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації, метрології та сертифікації;

- державні служби єдиного часу й еталонних частот, стандартних зразків і ма­теріалів, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин та матеріалів;

- територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах.

Функції державної метрологічної служби:

- удосконалення з урахуванням соціально-економічного розвитку України пріоритетних напрямів розвитку метрології;

- розроблення наукових, технічних, законодавчих та організаційних основ метрологічного забезпечення;

- організація виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефек­тів і уточнення значень фундаментальних фізичних констант із метою вдос­коналення еталонної бази;

- встановлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування;

- організація робіт, що пов'язані з розробленням, зберіганням і підтриманням на сучасному рівні еталонної бази України;

Метрологічна служба - мережа організацій, окрема організація або окремий під­розділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у закріп­леній сфері діяльності.

Національним органом із забезпечення єдності вимірювань в Україні згідно з прийнятим у квітні 1993 року Декретом Кабінету Міністрів України №40-93 «Про забезпечення єдності вимірювань» є Державний комітет України зі стандартизації, мет­рології та сертифікації (Держстандарт України).

Метрологічна служба України складається з державної метрологічної служби і відомчих метрологічних служб.

До складу державної метрологічної служби, яку очолює Держстандарт України, входять:

- відповідні підрозділи центрального апарату Держстандарту України;

- головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні - Дер­жавне науково-виробниче об'єднання «Метрологія» (ДНВО «Метрологія»);

- головні організації з видів вимірювань і напрямів діяльності - ДНВО «Метрологія», Державний науково-дослідний інститут метрології вимірю­вальних та управляючих систем (ДНДІ «Система»), Український, Дніпро­петровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації, метрології та сертифікації;

- державні служби єдиного часу й еталонних частот, стандартних зразків і ма­теріалів, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин та матеріалів;

- територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах.

Функції державної метрологічної служби:

- удосконалення з урахуванням соціально-економічного розвитку України пріоритетних напрямів розвитку метрології;

- розроблення наукових, технічних, законодавчих та організаційних основ метрологічного забезпечення;

- організація виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефек­тів і уточнення значень фундаментальних фізичних констант із метою вдос­коналення еталонної бази;

- встановлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування;

- організація робіт, що пов'язані з розробленням, зберіганням і підтриманням на сучасному рівні еталонної бази України;

- встановлення єдиного порядку передавання розмірів одиниць фізичних величин від державних еталонів засобам вимірювань;

- встановлення єдиних вимог щодо метрологічних характеристик засобів ви­мірювань і характеристик похибок вимірювань;

- державний метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням, ремонтом, прокатом, продажем і зберіганням засобів вимі­рювань, дотриманням метрологічних норм і правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

- стандартизація норм і правил метрологічного забезпечення;

- розроблення та затвердження державних стандартів та інших нормативних документів із забезпечення єдності вимірювань;

- організація державної повірки засобів вимірювань;

- введення Державного реєстру засобів вимірювань, допущених до застосу­вання в Україні;

- організація розроблення та атестації методик виконання вимірювань;

- ліцензування на право виготовлення та імпорту засобів вимірювань;

- розроблення концепції участі України в роботі міжнародних організацій з метрології, а також реалізації міждержавних угод у галузі метрології і метрологічного забезпечення;

- виконання робіт, пов'язаних з взаємовизнанням результатів державних ви­пробувань і затвердження типу, повірки, калібрування та метрологічної атестації засобів вимірювань та ін.

До відомчих метрологічних служб належать:

- підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції метрологічної служби;

- метрологічні служби об'єднань підприємств;

- метрологічні служби, посадові особи на підприємствах і організаціях, на які в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпечення.

Основними функціями відомчих метрологічних служб є:

- визначення основних напрямів розвитку робіт з метрологічного забезпечен­ня розроблення, виробництва, випробувань та експлуатації продукції на під­порядкованих підприємствах;

- організація проведення робіт, необхідних для забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань на підпорядкованих підприємствах, в тому числі відомчої метрологічної повірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

- організація та проведення відомчого метрологічного контролю.

Міжнародні організації з метрології та стандартизації. Основними міжнарод­ними організаціями з метрології, стандартизації та сертифікації є Міжнародна орга­нізація законодавчої метрології (ОІМЬ), Міжнародна організація зі стандартизації (180), Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС).

Міжнародна організація законодавчої метрології створена в 1956 році з метою встановлення єдності вимірювань на міжнародному рівні, забезпечення збігання резуль­татів вимірювань і досліджень, що проводяться різними державами, для досягнення однакових технічних характеристик виробів, властивостей речовин, матеріалів та іншої продукції, яка є предметом товарообміну між державами. Організація розробляє рекомендації до оцінки похибок вимірювань, методів вимірювань, загальних питань теорії вимірювань, методів повірки засобів вимірювань, термінології, позначень і т.ін. Крім того OIML є науково-технічним центром з обміну інформацією про діяльність національних організацій з метрологічного нагляду.

Практичну діяльність із забезпечення єдності вимірювань на міжнародному рівні здійснює Міжнародне бюро мір і ваг, яке має у своєму складі наукові лабораторії, що територіально розміщені на інтернаціональній території у м. Севр (Франція). Основною задачею цього бюро є зберігання й підтримання міжнародних еталонів одиниць фізич­них величин і порівняння з ними національних еталонів.

Міжнародна організація зі стандартизації (180) існує з 1947року.

Метою організації є сприяння розвитку стандартизації на світовому рівні для по­легшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення спів­робітництва в галузі інтелектуальної, наукової, технічної і економічної діяльності.

Найстаршою організацією з міжнародного співробітництва в галузі стандартизації є Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС). Формально вона затверджена в 1906 році з Лондоні.

Міжнародна електротехнічна комісія є основним міжнародним органом у галузі стандартизації з електротехніки й радіоелектроніки. Статут ІЕС бачить основну задачу комісії у сприянні координації національних стандартів у галузі електротехніки, радіо­електроніки і зв'язку. Крім стандартизації, ІЕС здійснює роботу з міжнародної сертифі­кації виробів електронної техніки.

З 1975 року рекомендації ІЕС отримали статус міжнародних стандартів.