Метрологія, її розділи та функції.

Як наука про вимірювання метрологія є частиною, розділом технічної фізики покликана вирішувати науково-теоретичні проблеми вимірювальної техніки. її основі завдання полягають у розробленні теоретичних основ єдиної системи одиниць, їх об'єднують всі вимірювані фізичні величини, у створенні методів їх відтворення на рівні еталонів та передаванні значень цих одиниць з найвищою для сьогодення точність Дослідження в галузі теорії похибок, передавання інформації, надійності засобів вимірювальної техніки, теорії вимірювальних перетворень - все це сфера науково-теоретичної метрології.

Основні завдання та зміст науково-теоретичної метрології визначені такими напрямками:

1. Розроблення та удосконалення теоретичних основ метрології, в тому числі загальної теорії вимірювань, теорії похибок, теорії надійності засо­бів вимірювальної техніки, теорії вимірювальних перетворень та теорії передавання вимірювальної інформації.

2. Розроблення нових принципів та методів вимірювань, в тому числі фі­зичні дослідження з метою використання найновіших досягнень науки для створення нових методів вимірювань та засобів вимірювальної тех­ніки, підвищення точності вимірювань.

3. Створення та удосконалення наукових основ єдності мір та вимірювань, в тому числі удосконалення еталонів, удосконалення мір фізичних вели­чин та засобів вимірювань, створення наукових основ державних випро­бувань вимірювальних засобів, розроблення та удосконалення норматив­ної документації в галузі вимірювальної техніки (стандарти, технічні умови, інструкції та методичні вказівки).

4. Створення та удосконалення наукових основ державної служби стан­дартних довідкових даних та стандартних зразків, в тому числі розроб­лення методик експериментального визначення найбільш достовірних значень фізичних констант, розроблення і удосконалення системи збору, апробації, зберігання та розповсюдження стандартних довідкових даних.

5. Створення та удосконалення наукових основ державної служби атестації якості продукції, в тому числі критеріїв оцінки якості продукції.

Всі розроблені засоби вимірювальної техніки, відокремлені від метрологічної бази, перетворилися б у беззмістовний набір механізмів, які не мали би практичної цін­ності. Тому метрологія не може обмежуватись лише науковими дослідженнями - прин­ципово важливі результати цих досліджень повинні бути доведені до практичного вті­лення і стати обов'язковими для всіх. Звідси випливають законодавчі функції в діяль­ності метрологічних організацій.

Законодавча метрологія - це частина метрології, що містить законодавчі акти, правила, вимоги та норми, які регламентуються та контролюються державою для забез­печення єдності та потрібної точності вимірювань. Завдання та зміст законодавчої метрології полягають у створенні та удосконаленні законодавчих основ вимірювальної техніки, зокрема:

- узаконенні (стандартизації) термінів та їх означень, систем чи сукупності одиниць, системи еталонів, мір фізичних величин та засобів вимірювань;

- узаконенні класів точності засобів вимірювальної техніки та методик оцінювання їх точності;

- узаконенні стандартних довідкових даних, методик повірки та контролю вимірювальних засобів, методик контролю та атестації якості продукції (атестація - офіційне підтвердження визнаним компетентним органом від­повідності певних характеристик продукції встановленим кваліфікаційним ознакам).

Практичною стороною метрології, що тісно пов'язана з її законодавчими прави­лами, є повірочна діяльність, що забезпечує передавання правильних значень одиниць від еталонів до робочих мір та вимірювальних приладів. Висока точність відтворення одиниць та методів вимірювань різних фізичних величин, досягнених у метрологічних закладах, набувають величезного практичного значення тільки в цьому випадку, коли створені умови, що забезпечують передавання правильних значень цих величин вимірю­вальним засобам, які використовуються в різних галузях народного господарства. Це досягається періодичною повіркою робочих засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).

Передавання значень фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірю­вань здебільшого багатоступінчаста, та в кожному конкретному випадку підпорядкована чітким повірочним схемам.

Завданням та змістом прикладної метрології є такі питання:

- організація державної служби єдності мір та вимірювань, включно з орга­нізацією та здійсненням періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, які знаходяться в експлуатації, організація та здійснення державних випробувань нових засобів вимірювальної техніки, контроль за станом вимірювального господарства підприємств;

- організація державної служби стандартних довідкових даних та стандарт­них зразків, в тому числі видання офіційних довідників зі значеннями кон­стант та властивостей речовин і матеріалів, виготовлення та випуск стан­дартних зразків та організація служби їх атестації;

- організація та здійснення служби контролю за дотриманням стандартів та технічних умов під час виробництва, державних випробувань та атестації якості продукції.

Функції всіх трьох розділів метрології науково-теоретичної, законодавчої та при­кладної взаємопов'язані і націлені на вирішення завжди актуальних проблем забезпе­чення єдності та потрібної точності вимірювань.

Отже, метрологія є науковою основою сучасної вимірювальної техніки, причому функції прикладної і законодавчої метрологій підпорядковані положенням теоретичної метрології. Своєю чергою, положення теоретичної метрології знаходять практичну перевірку під час реалізації функцій прикладної та законодавчої метрологій.