ЕЛЕКТРИЧНІ ТА КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
1. Дані, які необхідно взяти із програмного забезпечення GPU-Z: -тип графічного адаптера -розрядність шини пам’яті (Біт); -частоту шини пам’яті (МГц); -частоту графічного процесора (МГц); -швидкість генерації пікселів (Гпіксел/сек); -швидкість генерації текселів (Гтексель/сек); - Кількість блоків растритизації ROPs - Кількість уніфікованих шейдерних конвеєрів(Можуть розділятися на піксельні та вертексні) 2. Дані, які необхідно взяти із програмного забезпечення 3DMARK 2003: - Fill Rate (Multi-Texturing)-Швидкість генерації текселів Vtex(3DMARK) 3. Дані, які необхідно розрахувати: - Ефективність універсальних шейдерних конвейерів- Vtex(3DMARK)/ Vtex(GPUz)*100%. Таблиця з даними
Висновок: На лабораторній роботі був зроблений повний аналіз відеокарти домашнього ПК за допомогою засобів програм GPUZ та 3DMARK, а також зроблено певні розрахунки для знаходження ефективності універсальних шейдерних конвейерів.
Мета роботи. Експериментальне визначення параметрів елементів електричного кола змінного струму: реостата, котушки індуктивності, конденсатора; дослідження властивостей електричного кола при паралельному з'єднанні цих елементів; побудова векторних діаграм та трикутників провідностей; дослідження явища резонансу струмів.
План виконання роботи. 5.2.1. Ознайомитись з лабораторним стендом і скласти електричне коло згідно із зображеною на рис. 5.1 схемою. 5.2.2. Розімкнути всі вимикачі "К" й увімкнути джерело живлення. Вмикаючи почергово ключами "К" вітки з реостатом, котушкою індуктивності та конденсатором, виміряти напругу, струм й активну потужність. Результати експериментів записати в табл. 5.1. 5.2.3. Замкнути всі вимикачі "К" та заміряти напругу, струми й потужність всього кола при паралельному з'єднанні елементів. Результати експерименту записати в табл. 5.1. 5.2.4. Замість вітки з конденсатором під'єднати магазин ємностей. Увімкнути вітки з котушкою індуктивності та магазином ємностей, залишивши розімкненим вимикач у вітці з реостатом. Змінюючи значення ємності, зняти залежності струмів віток від величини ємності. Результати експерименту записати в табл. 5.2. 5.3. Електрична схема для проведення експериментів і таблиці для запису результатів вимірювань та обчислень
Рис. 5.1. Схема електричного кола
Таблиця 5.1
Таблиця 5.2
5.4. Опрацювання дослідних даних. 5.4.1. Користуючись результатами вимірювань, обчислити всі вказані в табл. 5.1 величини. 5.4.2. За даними експериментів і відповідних обчислень побудувати векторну діаграму струмів та трикутник провідностей усього кола. 5.4.3. За даними табл. 5.2 побудувати на одному рисунку залежності I = f (C), I L = f (C), I C = f (C). 5.4.4. Користуючись даними п. 5.2.3 побудувати векторну діаграму струмів. 5.4.5. Побудувати векторну діаграму струмів для резонансного режиму, попередньо визначивши з досліду п. 5.2.2 параметри котушки індуктивності. 5.4.6. Скласти рівняння балансу реактивних потужностей та перевірити його виконання для резонансного режиму роботи кола.
5.5. Контрольні запитання. 5.5.1. Як обчислити параметри еквівалентної послідовної заступної схеми, користуючись параметрами паралельних віток? 5.5.2. Який режим електричного кола змінного струму називається резонансним? 5.5.3. Яка умова резонансу струмів? 5.5.4. Як можна досягнути резонансу струмів? 5.5.5. Як за показами електровимірювальних приладів встановити наявність у колі резонансу струмів? 5.5.6. Як визначається резонансна частота при паралельному з'єднанні віток з котушкою індуктивності та конденсатором? 5.5.7. Чи впливає на явище резонансу струмів наявність активного опору у вітці з конденсатором? 5.5.8. Яке співвідношення між реактивними потужностями котушки та конденсатора в резонансному режимі? 5.5.9. Чому дорівнює струм на вході паралельного електричного контура, яке складається із ідеальної котушки індуктивності та конденсатора?
ЕЛЕКТРИЧНІ ТА КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
|