Лабораторна робота №4

Відмітною особливістю цієї групи команд (таблиця 5) є те, що вони оперують з однобітовими операндами. Такими операндами можуть виступати окремі біти деяких регістрів спеціальних функцій і портів, а також 128 програмних прапорів користувача.

Існують команди скидання (CLR), установки (SETB) і інверсії (CPL) бітів, а також кон’юнкції і диз’юнкції біта і прапора зсуву. Для адресації бітів використовується пряма восьмирозрядна адреса (bit). Непряма адресація бітів неможлива.

 

Таблиця 5 - Операції з бітами

Назва команди	Мнемокод
Скидання зсуву	CLR З
Скидання біта	CLR bit
Установка зсуву	SETB З
Установка біта	SETB bit
Інверсія зсуву	CPL З
Інверсія біта	CPL bit
Логічне І біта і зсуву	ANL З, bit
Логічне І інверсії біта і зсуву	ANL З, /bit
Логічне АБО біта і зсуву	ORL З, bit
Логічне АБО інверсії біта і зсуву	ORL З, /bit
Пересилка біта в зсув	MOV З, bit
Пересилка зсуву в біт	MOV bit, З

5 Хід роботи:

 

5.1 Вивчити необхідний теоретичний матеріал.

5.2 Складіть набір з 26 команд, що виконують задані в таблиці 6 операції.

Таблиця 6 - Операції і способи адресації

№ команди	Операція	Спосіб адресації
	Пересилка даних	Регістрова
	Пересилка даних	Пряма
	Пересилка даних	Опосередкована
	Пересилка даних	Безпосередня
	Завантаження в стек
	Добування із стеку
	Обмін байтами	Акумулятор Ö регістр
	Обмін байтами	Акумулятор Ö пам’ять
	Обмін молодшими тетрадами	Акумулятор Ö резидентна пам’ять даних
	Додавання	Регістрова
	Додавання з зсувом	Опосередкована
	Віднімання	Пряма
	Віднімання	Безпосередня
	Множення
	Ділення
	Логічне І	Регістрова
	Логічне АБО	Безпосередня
	Виключаюче АБО	Пряма для першого операнда (прийомника)
	Циклічний зсув вліво
	Зсув вправо через біт переносу C
	Безумовний перехід в межах сторінки
	Умовний перехід за прапорцем C
	Умовний перехід за довільним бітом
	Порівняння та перехід, якщо “не дорівнює”	Безпосередня для другого операнду
	Декремент та перехід, якщо ≠ 0	Регістрова
	Передача управління підпрограмі

 

5.3 В покроковому режимі роботи ProView виконайте дослідження приведеного прикладу програми використання команд передачі даних. Приклад містить докладний опис послідовності дій.

Приклад. Запис даних. Записати в резидентну пам’ять даних за адресами 41 і 42 число 1C3FH:

 

LOAD:

MOV R0,#41H;завантаження в R0 вказівника даних

MOV @R0,#1CH;запис в пам’ять числа 1CH

INC R0; інкремент вказівника

MOV @R0,#3FH;запис в пам’ять числа 3FH

 

Доповнюємо програму директивами і командами асемблера, що забезпечують відладку та тестування:

 

START:JMP LOAD;перехід до програми

ORG 30H;директива розміщення програми з адреси 30

LOAD: MOV R0,#41H;завантаження в R0 вказівника даних

MOV @R0,#1CH;запис в пам’ять числа 1CH

INC R0;інкремент вказівника

MOV @R0,#3FH;запис в пам’ять числа 3FH

JMP START;зациклювання програми

END;директива закінчення трансляції

 

5.4 Переходимо до створення проекту і тестування програми в середовищі ProView. Більшість кроків Вам вже знайома по лабораторній роботі №3. Специфіка полягає тільки в тому, що текст програми написаний на мові асемблера.

5.4.1 Завантажити програму ProView. Якщо після завантаження програми відкривається попередній проект, з яким проводилася робота, то необхідно закрити його через меню.

5.4.2 Створити новий проект (рисунок 1).

 

Рисунок 1 – Створення нового проекту

Вкажіть ім’я файла проекту у вашій власній папці (рисунок 2).

Рисунок 2 – Збереження проекту

5.4.3 Створити новий файл для наступного введення тексту програми та вказання типу файла. (рисунок 3, 4).

Рисунок 3 – Створення нового файлу

Рисунок 4 – Визначення типу файла

Відкриється порожнє вікно для введення асемблерного тексту програми. Зберегти цей файл (рисунок 5).

Рисунок 5 – Запис файлу

Вкажіть ім’я та розширення імені файлу. (рисунок 6)

Рисунок 6 – Ім’я файлу

5.4.4 Ввести текст програми (рисунок 7):

Рисунок 7 – Введення тексту програми

5.4.5 Підключити цей файл до проекту, попередньо активізувавши вікно проекту (рисунок 8).

Рисунок 8 - Підключення файлу до проекту

5.4.6 Виконати компіляцію проекту.

5.4.7 Запустити програму на виконання за допомогою команди Start з меню

Debug, вказавши необхідні опції відладчика (рисунок 9).

Рисунок 9 - Вікно опцій відладчика компіляції

5.5 Виконайте програму в покроковому режимі, спостерігаючи зміну вмісту вікна резидентної пам’яті даних і вікна Main Registers, переконайтеся в правильності роботи програми. Визначте час виконання програми.

5.6 Складіть звіт до лабораторної роботи.

6 Контрольні запитання:

6.1 По яких функціональних групах можна класифікувати команди мікроконтроллера?

6.2 Який формат може мати команда?

6.3 Як тривалість машинного циклу мікроконтроллера співвідноситься з його тактовою частотою?

6.4 Які способи адресації використовуються в мікроконтроллері?

6.5 Чи можна адресувати порти і регістри спеціальних функцій побічно?

6.6 Наведіть приклади команд передачі даних з різними способами адресації.

6.7 Розшифруйте команду MOVC A, @A+DPTR.

6.8 Наведіть приклади команд доступу до 256 байтів резидентної пам’яті даних, до зовнішньої пам’яті даних.

6.9 Наведіть приклади логічних і арифметичних команд.

6.10 Як виконати віднімання багатобайтних операндів?

6.11 Перерахуєте команди операцій з бітами.

6.12 Як інвертувати окремі біти портів?

6.13 Чи можна адресувати біти побічно?

6.14 Які переходи можливі в командах управління?

6.15 Для чого використовуються непрямі переходи в програмах?

6.16 Поясніть відмінності довгого, абсолютного і відносного переходів в програмах.

6.17 Як організувати процедуру очікування за допомогою однієї команди?

6.18 Які команди використовуються при організації підпрограм?

6.19 Які команди модифікують прапори результату?

6.20 Вкажіть, які з регістрів спеціальних функцій допускають бітову адресацію.

6.21 Які прапори використовуються командами умовних переходів?

6.22 Чим відрізняються команди RET і RETI?

 

7 Література:

[15] – c.400-404, 415-418, 431-442

Лабораторна робота №4

з дисципліни “Транспортні засоби”

за темою: