Мета: вивчити конструкцію і особливості роботи комбайнів зі шнековими

 

Звіт з лабораторної роботи повинен містити: назву учбового закладу та лабораторії; шифр групи; прізвище студента; дату її виконання; назву та номер лабораторної роботи; мету роботи; прилади та обладнання; схему; програму роботи; розрахункові формули для розрахунків; таблицю результатів; висновки.

 

Література

 

1. Гаврилюк В.Д. Электротехника с основами электроники.- К.: Высшая школа. 1987.

2. Евдокимов Ф.Е. Теоретические основы электротехники, М., 1981

3. Сборник задач по электротехнике с основами электроники/Под ред. В.Г.Герасимова.- М.: Высшая школа. 1987.

4. Попов В.С. Теоретическая электротехника, М., Энергия, 1986

5. Электротехника /Под ред. В.Г.Герасимова.- М.: Высшая школа. 1985.

Лабораторна робота №3

«Ознайомитись з основними командами програмного симулятора dScope-51»

1 Мета роботи:

1.1 Ознайомитись з основними командами симулятора;

1.2 Види системи числення(СЧ);

1.3 Запис програми.

 

2 Короткі відомості з теорії:

2.1 При введенні команд перед командою ставиться «ASM», без нього введення команди не відбудеться. Всі команди проводяться через акумулятор - «А»

Основні команди симулятора:

ADD – додавання;

SUBB – віднімання;

CPL – інверсія;

RL – зсув вліво на один;

RR – зсув в право на один;

XCH – обмін;

CJNE – порівняння;

CLR – встановлення нулів;

DEC – віднімання від регістра одиниці;

INC – додавання до регістру одиниці;

«h»- ставиться в кінці вводу команди для того, щоб показати що число вводиться в шістнадцятирічній СЧ;

«#»- означає що ми вводимо до акумулятора цифри;

2.1 Види СЧ:

10 СЧ	2 СЧ	16 СЧ
		A
		B
		C
		D
		E
		F

 

3 Порядок виконання роботи:

3.1 Запустити програмний симулятор d-Scope51;

3.2 Активізувати лінійку кнопкових перемикачів прискореного доступу;

3.3 Викликати вікно виконання програм;

3.4 Викликати вікно вводу команд;

3.5 Викликати вікно, яке показує стан регістрів;

3.6 Викликати вікно аналізу виконання;

3.7 Викликати вікно стану пам’яті;

3.8 Викликати інструментальне вікно;

3.9 Ввести команди

 

 

Пояснення	Команди
Додати «16» до акумулятора;	ASM add a,#16h
Відняти «13» від акумулятора;	ASM subb a,#13h
Обмін між «А» та «R5»;	ASM xch a,R5
Відняти 1 від R5;	ASM dec R5
Перехід до 5h строки команди доки R5 не буде дорівнювати 0;	ASM cjne R5,#0h,5h
Додавання 1 до регістру R5;	ASM inc R5
Перехід до 9h строки команди доки R5 не буде дорівнювати 59;	ASM cjne R5,#59h,9h
Обмін між «А» та «R5»;	ASM xch a,R5
Інвертування акумулятора	ASM cpl a
Зсув акумулятора по 1 біту вліво;	ASM rl a
Зсув акумулятора по 1 біту вправо;	ASm rr a
Встановлення нулів в акумуляторі;	ASM clr a

 

3.10 Виконавши лабораторну роботу подати її на перевірку викладачу.

 

Лабораторна робота № 3

Тема: «Очисні комбайни з шнековими виконавчими органами»

Мета: вивчити конструкцію і особливості роботи комбайнів зі шнековими

виконавчими органами.(К-103,РКУ-13)

Питання (стосовно до кожного типу комбайна)

1. Призначення, технічні характеристики та область застосування комбайна.

2. Конструктивні особливості та кінематичні і гідравлічні схеми, особливості взаємодії вузлів і систем машини.

3. Особливості руйнування масиву і навантаження гірничої маси на конвеєр.

5. Система пилопридушення.

6. Система керування та автоматизації очисного комбайну.

5. Експлуатація й правила безпеки при роботі комбайна.

6. Відмови комбайнів.

 

Контрольні питання.

1. Основні особливості, переваги і недоліки схеми компоновки комбайна К103 або РКУ-13?

2. Які головні недоліки інструкції і схеми компоновки у комбайнах типу РКУ-13?

3. Чому передній (випереджальний) виконавчий орган комбайна РКУ13 розташовується в покрівлі пласту?

4. Чому комбайн РКУ13 оснащений убудованою системою переміщення?

5. Яка послідовність операцій при виїмці вугілля досліджуваними комбайнами на кінцевих ділянках лави й при виконанні самозарубки в пласт?

6. Як забезпечується повнота навантаження вугілля при роботі комбайнів К103 і РКУ13?

8. Список рекомендованої літератури.

1. Солод В.И.,Зайков В.И., Первов К.М. Горные машины и автоматизированные комплексы. - М.: Недра, 1981. - С. 186-207; 213-224.

2. Солод В.И., Гетопанов В.Н., Рачек В.М. Проектирование и конструирование горных машин и комплексов. - М.: Недра, 1982. -С. 43-46.

3. Яцких В.Г., Спектор Д.А., Кучерявый А.Г. Горные машины к комплексы.-М.: Недра, 1984. - С 154-168.

4. Комплексная механизация и автоматизация очистных работ в угольных шахтах /Под ред. В.Ф. Братченко.-М.; Недра, 1977. -С. 193-199.

5. Хорин В.Н. Техника для выемки тонких пластов.- М.: Недра, 1984. - С.33-60.