Самостійна робота №5.

Новітні релігійні культи і вірування (8 год.)

План

1. Загальна характеристика нетрадиційних релігій:

2. Форми і напрями нетрадиційної релігійності в Україні:

Методичні рекомендації:

Вивчаючи перше питання, необхідно звернути увагу на:

– історію, сучасний стан різних напрямів християнства в Україні, регіони поширення різних напрямів християнства, соціальні, політичні причини їх появи і поширення в Україні, становище в умовах Російської імперії, СРСР;

– активізацію діяльності в умовах незалежної Україні завдяки демократизації суспільного життя, зміні форм власності, утвердження демократичних прав і свобод особи. За поданими в рекомендованих підручниках таблицями проаналізувати, які саме напрями християнства поширені в Україні, динаміку їх зростання після проголошення незалежності.

Далі, згідно з пунктами плану, розглянути окремі напрями християнства.

При підготовці другого питання треба розглянути:

– причини поширення неорелігій в Україні в останній третині ХХ ст.; географію їх поширення;

– неохристиянські рухи закордонного походження, зокрема Церкву Христа Святих останніх днів (мормони) та неохристиянські рухи, що виникли на українському грунті;

– орієнтальні неорелігійні течії, зокрема “Товариство свідомості Крішни”, необуддизм;

– синтетичні релігії (“Біле братство”); сайєнтологічні течії;. Езотеричні об’єднання (“Жива етика”, теософія);

– неоязичницькі течії, зокрема Рун-віра;

При розгляді кожного з різновидів неорелігій треба висвітлити особливості віровчення, культу тих з них, що розвинулись на українському ґрунті, визначити специфіку місіонерської діяльності неорелігійних напрямів закордонного походження; рівень поширення в молодіжному середовищі.

Література:

Підручники:

1. Гараджа В.И. Религиоведение: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений и преподавателей сред. шк. / В.И. Гараджа. – М. Аспект Пресс, 1998. – 348 с.

2. Калінін Ю.А. Релігієзнавство: пiдручник / Ю.А. Калінін, Е.А. Харьковщенко. – 6-те вид. – К.: Наукова думка, 2002. – 352 с.

3. Крывелев И.А. История религий: Очерки: в 2 т. / И.А. Крывелев. – 2-е изд. дораб. – М.: Мысль, 1988.

Т. 1. – 1988. – 445 с.

Т. 2. – 1988. – 382 с.

4. Лубський В.І. Релігієзнавство: підручник / В.І. Лубський, В.І. Теремко, М.В. Лубська. – К.: Академвидав, 2002. – 408 с.

5. Радугин А.А. Введение в религиоведение: теория, история и современные религии: курс лекций / А.А. Радугин. – 2-е изд., дополн. – М.: Центр, 2000. – 240 с.

6. Релігієзнавчий словник / За ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

7. Угринович, Д.М. Введение в религиоведение / Д.М. Угринович. – 2-е изд., доп. – М.: Мысль, 1985. – 270 с.

8. Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Навч. посібник: у 3-х кн./ В.І. Ульяновський. – К.: Либідь, 1994. – 256 с.

9. Черній А. Релігієзнавство: підручник / А. Черній. – К.: Академвидав, 2008. – 400 с.

Додаткова література до теми:

1. Антонович Д. Передхристиянська релігія українського народу / Д. Антонович // Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С.В. Ульяновська; Вст. ст. І.М. Дзюби; Перед. слово М. Антоновича; Додатки С.В. Ульяновської, В.І. Ульяновського. – К.: Либідь, 1993. – С. 189-196.

2. Безант А. Братство религий / А. Безант. – Рига: Виеда, 1992. – 100 с.

3. Бондаренко В. Церква і молодіжні організації в Україні / В. Бондаренко // Людина і світ. – 1992. – № 7-8. – С. 17-20.

4. Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях / Г.О. Булашов. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.

5. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні / М. Грушевський. – К.: Освіта, 1992. – 192 с.

6. Здіорук С. І. Етноконфесійна ситуація в Україні та міжцерковні конфлікти / С.І. Здіорук. – К.: НІСД, 1993. – 60 с. – (Сер. «Наукові доповіді»; Вип. 9).

7. Ігнатуша О. «Вселенська церква нас не визнає...» / О. Ігнатуша // Людина і світ. – 1998. – №3. – С. 33-36.

8. Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 292 с.

9. Как была крещена Русь. – 2-е издание. – М.: Политиздат, 1989. – 320 с.

10. Карпов А. Ю. Владимир Святой / А.Ю. Карпов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Молодая гвардия, 2004. – 454 с.

11. Кузьмин А.Г. Падение Перуна. (Становление христианства на Руси) / А.Г. Кузьмин. – М.: Молодая гвардия, 1988. – 151 с.

12. Липинський В. Релігія і церква в історії України / В. Липинський. – К.: Рада, 1995. – 96 с.

13. Маринович М. Релігійна свобода в Україні. Місцеві церкви і закордонні місіонери / М. Маринович // Людина і світ. – 1997. – № 5, 6. – С. 30-33.

14. Матвеев В. Преданные Кришны – кто они? / В. Матвеев // Наука и религия. – 1990. – № 10. – С.25-28.

15. Мокрий В. Церква в житті українців / В. Мокрий. – Львів; Краків; Париж: Просвіта, 1993. – 328 с.

16. Москалець В. Релігійність як риса українського національного характеру / В. Москалець // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 1. –

С. 67-80.

17. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян / Б.А. Рыбаков. – М.: Наука, 1994. – 608 с.

18. Силенко Л. Мага Віра / Л. Силенко. – Нью-Йорк: Видання Об’єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри, 1979. – 1393 c.

19. Степанов Н. П. Народные праздники на Святой Руси / Н.П. Степанов. – М.: Российский Раритет, 1992. – 80 с.

Контрольні питання і завдання:

Завдання 1. З наведеного уривку з’ясуйте:

• що собою являє Верховний Бог-Особа Крішна?

• на які два різновиди діляться живі істоти?

• якими якостями має володіти людина, яка від народження має божественний ухил, яка наближається до звільнення?

• якими рисами охарактеризовує Господь (Крішна) трансцендентну природу?

• якими якостями володіє демонічна людина?

“Я трансцендентний, вищий від усіх живих істот, як гріховних, так і безгрішних, і Я неперевершений, – тому світ і Веди прославляють мене як Верховну особу...”.

“О сину Притчи, в цьому світі є два різновиди створених істот. Одних називають божественними, інших демонічними.”

“Верховний Бог-Особа сказав: безстрашність, очищення свого існування, розвиток духовного знання, благодійність, вивчення Вед, здатність вгамувати свій гнів, зречення, спокій, співчуття до всіх живих, відсутність жадібності, порядність, скромність, відсутність заздрості – всі ці трансцендентні якості притаманні праведним людям, що обдаровані божественною природою”.

“Гордощі, зухвалість, зарозумілість, гнів, брутальність – ці якості притаманні істотам демонічного походження.

Демони не знають, що треба робити, їм не властива ані чистота, ані гідна поведінка, ані правда. Вони вважають, що чуттєве задоволення – найперша потреба людської цивілізації, вони всіма правдами і кривдами добувають гроші для чуттєвого задоволення. Так вони стають надто схильними до чуттєвих насолод і потрапляють до пекла.

Три брами відкривають шляхи до пекла: хтивість, гнів, пожадливість. Ті, хто керуються цим, не можуть досягти ні досконалості, ні щастя, ні вищого призначення”.

(Бгагавад-Гіта як вона є. – 1997. – С.662; 668-690).

Завдання 2. Опрацьовуючи працю В.Франкла «Релігійність як пошук сенсу життя», дайте відповідь на питання:

1. Як, на вашу думку, чи є логотерапія актуальна у сучасному житті людини?

2. Чому ми можемо говорити про певне співвідношення логотерапії і релігії? В чому ви бачите їх спільність і розбіжність?

3. Яка має бути роль освіти щодо сенсу життя людини?

4. Що має стати граничним сенсом буття людини?