Висновок. Фамилии студентов на буквы алфавита:

 

Фамилии студентов на буквы алфавита:

1 вариант – с буквы А до К.

2 вариант – с буквы Л до Р.

3 вариант – с буквы С до Я.

 

I задание. Из кн.: Десяева Н.Д. Стилистика современного русского языка: учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Н.Д.Десяева, С.А.Арефьева. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 272 с. – законспектировать:

1 вариант. §1. Стилистические ошибки как предмет изучения методики преподавания русского языка /С.185-188/.

2 вариант. §2. Вопрос о разграничении речевых, грамматических и стилистических ошибок учащихся в научно-методической и лингвистической литературе /С.188-191/.

3 вариант. §4. Базовые понятия стилистики как основа работы над стилистическими ошибками учащихся /С.199-201/.

 

II задание. Из кн.: Десяева Н.Д. Стилистика современного русского языка: учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Н.Д.Десяева, С.А.Арефьева. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 272 с. – копируйте § 5-7 «Стилистические ошибки в текстах научного, официально-делового, публицистического стиля» и подробно познакомьтесь с ними методом инсерт-чтения (метод активного аналитического чтения с маркировкой извлекаемой информации).

Правила инсерт-чтения текста

1. Ставьте значки по мере прочтения текста на полях.

2. Прочитав один раз, вернитесь к своим первоначальным прогнозам. Вспомните, что знали и предполагали по данной теме раньше.

Возможные символы:

- «V» - уже знал (то, что вы читаете, соответствует тому, что вы знаете);

- «+» - новое;

- «-» - думал иначе (то, что вы читаете, противоречит тому, что вы знаете или думали, что знаете);

- «?» - не понятно, есть вопросы.

 

III задание. Укажите, в каких значениях приведенные слова являются стилистически нейтральными, в каких приобретают функционально-стилистическую окраску; употребите их в контекстах, отражающих эти значения (3-4 примера). В случае затруднения обращайтесь к толковым словарям.

1 вариант. Мариновать, сухарь, свистнуть, липа, голосовать, переваривать, фонарь.

2 вариант. Загорать, шпилька, дойти, горящий, координаты, наука (по науке), клюнуть.

3 вариант. Салют, светить (не светит), сообразить, ящик, защититься, жучок, лопух.

 

IV задание. Используя словари, установите различия в экспрессивно-стилистической и функционально-стилистической окраске синонимов. Составьте предложения с каждым из данных слов.

1 вариант. Сообщать, возвещать, доводить до сведения, выкладывать; вкушать, есть, уплетать, принимать пищу.

2 вариант. Уста, губки, губы; книга, книжечка, фолиант, книжонка.

3 вариант. Послание, письмо, письмецо; зачинатель, инициатор, зачинщик.

 

V задание. Сгруппируйте данные слова таким образом: 1) слова, окрашенные в функционально-стилистическом плане и нейтральные в эмоционально-экспрессивном плане; 2) слова нейтральные с обеих точек зрения; 3) слова, нейтральные в функционально-стилистическом плане и окрашенные эмоционально-экспрессивно; 4) слова, обладающие окраской обоих типов.

 

Год, докладывать, трепетать, думать, санкционировать, подсказка, фельетон, словосочетание, критикан, наказание, держава, делать, инакомыслящий.

Почему одна из групп оказалась непредставленной?

VI задание. В приведенных предложениях найдите чужеродные, иностилевые элементы. Исправьте ошибки. Запишите правильный вариант.

 

1. Перед принятием пищи надо вымыть руки. 2. Нас встретил седой величественный старичок. 3. Завод выпускает специальные агрегаты для уборки картошки. 4. Грядущие каникулы я проведу у моря. 5. Поданная мною справка была заверена секретаршей деканата. 6. Из очей малыша потекли слезы. 7. Эта книжка посвящена вопросам развития новых государственных отношений. 8. В анкете следует указать профессию папы и мамы.

VII задание. Дайте стилистическую оценку использованию в газетных материалах диалектизмов и просторечных слов (за справками обращайтесь к толковым словарям русского языка). Подберите литературные синонимы к словам, использование которых вы считаете стилистически неоправданным.

 

1 вариант. 1.Прекрасный получился надрек, как называют у нас арбузную патоку.2. Захару скоро захотелось есть, и скоро он уже хлебал из таганка жидкую пшенную кашу… Оставив таганок с остатками каши, набив очаг поленьями, он лег на топчан из жердей и крепко заснул. 3. Не переступая порога, с крыльца, он произносил в шибку слова.

2 вариант. 1. Мы выехали, когда уже ободняло. 2. Дети редко навещали родительскую оселю. 3. Справными нагрянули средизимние стужи, прозванные в народе тимофеевскими. Трещали и знобили на славу.

3 вариант. 1. Приходят, когда вздумается, уходят, когда схочется. 2. «Василь! – позвал он брата. – Принеси-ка мне рушник». – Вася, сделав гримасу, пошел в хату и тут же вернулся с полотенцем. 3. До окончания зимника остается каких-то двадцать дней.

 

VIII задание. Укажите стилистические ошибки, возникшие вследствие употребления устаревших слов (немотивированное введение в речь высоких слов, устаревших канцеляризмов, смешение стилей, использование архаизма без учета его семантики, искажение устаревшего слова, анахронизм, нарушение лексической сочетаемости и др.); исправьте предложения.

 

1 вариант. 1. Решено было упростить конструкцию карданного вала нижеследующим способом… 2. В начале 900-х годов Л.Н. Толстой напряженно внимает голосам бастующих рабочих, бунтующих крестьян и манифестирующих с красными флагами студентов. 3. Хозяйка расставляла на стол расписные брашна. 4. У Золотых ворот князь Игорь увидел туинов с бердышами (Бердыш – старинное холодное оружие – топор с закругленным в виде полумесяца лезвием, получил распространение на Руси в XIV в.).

2 вариант. 1. Оземь поклонился князь Александр праху воеводы Ратмира Всеславича. 2. Сибирские хляби как бездонные бочки: сколько ни сыпь в них землю – все засосут. 3. Только верю твердо: жил такой чудак, замечательный в общем человече. 4. В заключение своего выступления Алексей Иванович провозгласил: «У нас еще есть недостатки…».

3 вариант. 1. В тот день, когда на беговой дорожке один за другим сокрушались национальные и личные достижения, никто из опытных стайеров не показал даже своих лучших секунд. 2. Я полагаю, что новые веяния в гимнастке грядут и что они пойдут на пользу этому прекрасному виду спорта. 3. Надо постоянно напоминать устами мастеров, что нарушители трудовой дисциплины лишаются премий, льготных путевок. 4. По итогам недавней проверки издан приказ, к нему приложен и список первоочередных мероприятий, долженствующих улучшить работу.

 

IX задание. В отрывках из произведений Ильфа и Петрова укажите фразеологизмы, определите их экспрессивную окраску и стилистическую роль в контексте. Особо выделите фразеологизмы, преобразованные писателями. Назовите использованные ими приемы фразеологического новаторства (обновление семантики фразеологизма, его двуплановое осмысление, проявление необразного значения фразеологизма, расширение или редукция его состава, замена компонентов в устойчивом сочетании, контаминация нескольких фразеологизмов и др.) и дайте им оценку.

 

1 вариант. 1. Остап подошел к Воробьянинову вплотную и, оглянувшись по сторонам, дал предводителю короткий, сильный и незаметный для постороннего глаз удар в бок… Вот тебе седина в бороду! Вот тебе бес в ребро! 2. «Правильно, - приговаривал Остап, - а теперь по шее. Два раза. Так. Ничего не поделаешь. Иногда яйцам приходится учить зарвавшуюся курицу… Еще разок…Так. Не стесняйтесь. По голове больше не бейте. Это самое слабое его место». 3. Аппетит приходит во время стояния в очереди. 4. Ахиллесова пята видна сквозь продранный носок.

2 вариант. 1. Аппетит уходит во время еды. 2. Один экземпляр телеги внутреннего сгорания даже построили. Телега была как телега. Только внутри ее что-то тихо хрюкало. Или хрюндило, кто его знает. 3. «Время, - сказал он, - которое мы имеем, это деньги, которых мы не имеем». 4. Солнце быстро катилось по наклонной плоскости.

3 вариант. Для концессионеров началась страдная пора. Остап утверждал, что стулья нужно ковать, пока они горячи. 2. Большая и тяжелая гора свалилась с плеч заведующего хозяйством. 3. Никогда, - принялся вдруг чревовещать Ипполит Матвеевич, - никогда Воробьянинов не протягивал руки. – Так протяните ноги, старый дуралей! – закричал Остап. – Вы не протягивал руки? – Не протягивал. – Как вам понравится этот альфонсизм? Три месяца живет на мой счет. 4. – В моем доме, - сказала она грозно, - пожалуйста, не становитесь ни на какие колени!

 

X задание. В отрывках из статьи «Дороги надо лечить» не меньше десяти стилистических ошибок. Выпишите их, определите их характер. Сделайте стилистическую правку.

 

В Росси самой большой проблемой во все времена были дороги. Вернее, их ужасное состояние. Москва – приятное исключение. Однако причин для успокоения нет. Как заявил мэр Москвы, дороги – это большая политика. Поэтому обсуждение вопроса о работе столичных служб по ремонту дорожных покрытий было жарким… Несмотря на хорошие результаты, работы у дорожников выше крыши. За минувшую зиму 40 раз температура поднималась за нулевую отметку термометра, что привело к разрушению асфальтового покрытия на значительной площади дорог. Чтобы привести их в надлежащий вид, необходимо в это году отремонтировать как минимум 11 млн. кв. м дорожного покрытия. Как пояснил Николай Павлов, существуют нормативные сроки проведения капитального и текущего ремонта дорог. В соответствии с ними выделяются средства на эти работы.

Такое положение дел, по всей видимости, не устраивает московского градоначальника. Он сначала потребовал представить ему компьютерные данные непрерывного мониторинга состояния дорог в столице. Затем заявил, что наши дороги нужно «лечить», но не так, как доселе это делали дорожные службы: вышел срок эксплуатации – ремонтируй независимо от реального состояния дороги. По мнению столичного руководителя, это то же самое, как если человек. Достигшего, скажем, пятидесятилетнего возраста, в обязательном порядке вдруг начнут пичкать разными микстурами – видите ли, график оздоровления подошел. Мэр настаивал на том, что техническое состояние дороги – главный критерий, который должен определять необходимость ремонта. И вообще, чтобы меньше ремонтировать, надо лучше и качественнее строить.

Интересное предложение внес на рассмотрение членов правительства президент Ассоциации дорожников Москвы М.Федоров: ремонт, разметку, озеленение дороги следует поручать одной фирме, чтобы та уже за свой счет устраняла брак…

Это сильно не понравилось столичному руководителю, и он посчитал нужным закрепить за префектурами ремонт дорожных покрытий на бюджетные средства города… Особо он остановился на практике проведения конкурсов на осуществление ремонта того или иного дорожного проекта. По его мнению, целью подобных тендеров должно быть получение максимума экономии при отличном качестве выполненных работ…

Складання попереднього плану роботи

Найважливішим етапом написання курсової роботи є складання плану роботи. План — основа будь-якої роботи. План визначає структуру, зміст, логічний взаємозв'язок частин роботи. З плану видно, наскільки глибоко студент вивчив матеріал обраної теми і зміг виділити головне, як він зрозумів проблему в цілому й окремі її частини. План роботи та її основні положення необхідно узгоджувати з викладачем, який веде курс, чи з керівником роботи. Структура плану повинна підкреслювати дослідницьку спрямованість роботи і відповідати вимогам, що ставляться до курсової роботи.

Головним на цьому етапі повинно стати опрацювання літератури, а саме: ретельна робота в бібліотеці, пов'язана з відбором літератури згідно з обраною темою дослідження, її вивчення й осмислення. При цьому студентові не завадить постійне спілкування з науковим керівником, який надасть дійову допомогу в поясненні окремих найбільш складних для розуміння положень з прочитаного.

Кінцевим етапом цієї роботи має стати складання студентом орієнтовного плану курсової роботи, який визначає головні напрямки дослідження. Після узгодження цього варіанту з науковим керівником складається остаточний варіант плану, згідно з яким і виконується курсова робота. Остаточний варіант зовсім не виключає можливості його доробки і поліпшення відповідно до поглиблення студентом своїх знань. Як правило, план містить:

Вступ

- обґрунтовується вибір теми, її актуальність на сучасному етапі розвитку галузі, визначається коло завдань курсової роботи, дається коротка техніко-економічна характеристика об'єкта дослідження.

Перший розділ

- виклад теоретичних та методологічних питань, що стосуються теми курсової роботи, та їхня практична значимість.

Другий розділ

- економічний аналіз стану обраного об'єкта дослідження (економічних явищ, що розглядаються).

Третій розділ

- огляд шляхів та обґрунтування заходів щодо поліпшення економічного стану та вирішення проблем, що досліджуються.

Висновок

- викладаються основні результати дослідження та основні заходи щодо ефективного вирішення питань, які описані в основній частині роботи.

2.4. РОБОТА З ЛІТЕРАТУРОЮ

Існують різні методи роботи з літературою: підкреслювання, складання плану, тез, виписок, конспекту.

Як свідчить досвід, найбільш ефективним методом роботи над літературою є складання тематичного конспекту, який повинен містити необхідний матеріал до кожного питання плану курсової роботи. Цей матеріал може бути поданий у вигляді цитат або статистичних даних. У процесі складання конспекту література вивчається глибше, докладніше, краще з'ясовується структура роботи, її головні положення. Бажано залишити місце (поля) для пізніших записів. У процесі подальшої роботи сюди заноситься додатковий матеріал, особисті коментарі.

Поряд з конспектуванням матеріалу при читанні книги або статті часто доводиться виписувати цитати. Цитати виписують у тому випадку, коли авторський текст є образним, яскравим або коли важко висловити думку автора іншими словами. Виписувати потрібно взагалі тільки найбільш цікаві місця, точні визначення, яскраві формулювання, що безпосередньо стосуються теми.

У виконанні курсової роботи на високому науковому рівні важливу роль відіграють правильно підібрані й опрацьовані вірогідні фактичні і статистичні дані. Для збирання фактичного матеріалу слід використовувати інформацію державних, у тому числі і регіональних статистичних органів, фактичні дані монографій, періодичної преси, статистичних збірників.

Особливу цінність мають оригінальні статистичні дані, які зібрані автором на підприємствах, в організаціях та установах і самостійно опрацьовані.

2.5. Написання курсової роботи

При написанні курсової роботи необхідно забезпечити:

— відповідність основних положень роботи та її спрямованості законам України та постановам і декретам Уряду;

— достатню повноту і комплексність фактичного матеріалу, що дає змогу аналізувати всі основні питання вибраної теми;

— економічну грамотність і достатню глибину аналізу матеріалу;

— використання економіко-математичних методів.

Крім переліченого, робота обов'язково має містити пропозиції і висновки щодо вдосконалення питань обраної теми. Вона має бути охайно виконаною без граматичних помилок.

Курсова робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина та висновки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, ЇЇ теоретичну і практичну значущість. Треба також вказати мету і завдання курсової роботи, які методи дослідження використовувались при виконанні роботи.

При написанні основної частини роботи необхідно відповідно до плану глибоко й всебічно розкрити сутність проблеми. Слід використовувати матеріали літературних джерел. Поряд з нормативними документами, статистичними даними необхідно використовувати фактичні дані.

На всі ці матеріали потрібно робити посилання за встановленою формою.

У висновках необхідно підвести підсумки дослідження, дати рекомендації з усіх його аспектів, виходячи зі змісту роботи. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну цінність.

2.6. Оформлення курсової роботи

Робота повинна бути написана грамотно і охайно. Слід уникати в роботі книжкових висловів і фраз. Необхідно самостійно формувати свої думки, не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було суперечностей між окремими її положеннями. Недоцільно часто цитувати першоджерела.

Обсяг курсової роботи повинен складати 30 - 35 рукописних аркушів формату А-4, включати таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо.

Курсова робота повинна містити:

- титульну сторінку;

- завдання на курсову роботу:

- зміст;

- виклад матеріалу згідно плану;

- заключну частину;

- список використаної літератури;

- додатки.

 

1. Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи. Зразок титульної сторінки подається у додатку Б.

 

2. Зміст. Зміст включає найменування всіх розділів і підрозділів курсової роботи із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок матеріалу розділів (підрозділів).

 

3. Текстова частина. Текст курсової роботи може бути написаний або надрукований з інтервалом півтора рядкових інтервали та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. У головному тексті не дозволяється скорочувати слова та використовувати абревіатури (крім загальноприйнятих).

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє, ліве і нижнє не менше 20 мм, а праве - не менше 15 мм.

Сторінки нумерують арабськими цифрами з титульною сторінкою, бланком індивідуального завдання та змістом включно, але на них номер не ставлять. Нумерація починається з 4-го аркуша. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша.

 

3.1. Рубрикація. Текст роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

- при машинописному способі - не менше, ніж три інтервали;

- при рукописному - не менше, ніж два рядки.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше двох рядків тексту.

Кожний розділ слід починати з нового аркуша. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї роботи, і вони позначаються арабськими цифрами без крапки в кінці. Вступ, висновки і розділ "Використана література" не нумерують.

Нумерація підрозділів, пунктів, підпунктів проставляється арабськими цифрами. Номер підпункту входить у номер пункту, номер пункту в номер підрозділу і номер підрозділу в номер розділу. Номери розділяються крапками. Наприклад:

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ стимулювання працівників до ефективної трудової діяльності

1.1. Сутність процесу мотивації

 

3.2. Ілюстрації. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок…", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 1.1. Типова загальна структура промислового підприємства". Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад "Рис. 1.2" (другий рисунок першого розділу).

3.3. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблиця номер

назва таблиці

Головка {				} Заголовки граф
				} Підзаголовки граф
				}Горизонтальні рядки
Боковик (графа для заголовків рядків)	Графи (колонки)

 

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку допускається заміна її головки або боковиків відповідними номерами арабськими цифрами (як у першій частині таблиці). Слово "Таблиця ___" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці ___" із зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Одиниці виміру в окрему графу не виносяться. Вихідні дані та результати розрахунків слід наводити в таблиці з однаковим ступенем точності.

3.4. Формули. Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули треба залишити не менше одного вільного рядка.

Формули слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.

Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під нею у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Приклад.

“Відомо, що

, ( 1.1)

де - потужність ί-го виробничого підрозділу підприємства;

- річний фонд часу роботи устаткування;

- трудомісткість виготовлення одиниці продукції в годинах”.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

3.5. Додатки. Додатки є важливим засобом збагачення змісту курсової роботи. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися теми курсової роботи або її окремих часткових питань.

Не допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми курсової роботи.

3. Порядок подання КУРСОВОЇ РОБОТИ на кафедру

Завершена курсова робота підписується студентом на останній сторінці і подається керівникові не пізніше строку, вказаного у завданні.

Після цього ніякі виправлення та доповнення в тексті курсової роботи не дозволяються.

Курсову роботу рецензує науковий керівник - викладач кафедри і викладач-консультант з окремих розділів, рецензія складається відповідно до додатка В.

Науковий керівник, який перевіряє виконану курсову роботу, на основі рецензії дає попередню оцінку. Рецензія має за мету надання методичної допомоги студентові в удосконаленні курсової роботи, готує студентів до її захисту. Рецензія містить загальну характеристику рівня роботи щодо її змісту, практичного значення, структури написання та оформлення, а також докладний і аргументований аналіз позитивних і негативних сторін курсової роботи. Наприклад, перелік і аналіз помилкових положень надасть студентові велику допомогу в підготовці до захисту. Оскільки в рецензії відображені лише найсуттєвіші питання, студенту, який готується до захисту, треба уважно ознайомитися з усіма зауваженнями та позначками викладача, що безпосередньо містяться в тексті курсової роботи.

Робота, яка заслуговує попередньої позитивної оцінки, допускається до захисту. Звичайно, курсова робота після її перевірки та рецензування повертається студенту як мінімум за 3 дні до її захисту. Це робиться для того, щоб надати відповідний час для підготовки до захисту. Якщо робота оцінена рецензентом "незадовільно", то видається інше завдання і встановлюється новий строк для його виконання.

Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

- роботу представлено на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

- роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з даної дисципліни або не погоджена з викладачем;

- роботу виконано не самостійно;

- структура і логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;

- курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

4. Захист курсових робіт

Для захисту курсових робіт на кафедрі управління персоналом і економіки праці створюється спеціальна комісія, до складу якої входять викладачі кафедри.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку (не нижче 20 балів), допускається до захисту. При підготовці до захисту студенту необхідно ознайомитись з рецензією.

У ході короткої (5-10 хвилин) презентації з використанням мультимедійного обладнання треба обґрунтувати тему дослідження, його цілі і практичне значення, розкрити зміст теми з викладенням своєї особистої точки зору до питань, що порушені. Захист курсової роботи передбачає і ґрунтовні відповіді на питання, поставлені в рецензії або усно присутніми викладачами і студентами.

В окремих випадках, якщо має місце наявність кількох курсових робіт, близьких за тематикою, практикується проведення колективного обговорення - захисту робіт на засіданні студентської науково-дослідницької групи. При цьому важливо надати всім студентам, які беруть участь в обговоренні, можливість заздалегідь ознайомитися з роботами своїх товаришів.

Результати захисту суттєво впливають на остаточну оцінку курсової роботи. Якщо студент сумлінно підготувався до захисту, дав вичерпні відповіді на запитання, що надійшли або містяться в рецензії, остаточна оцінка курсової роботи може бути підвищена у порівнянні з попередньою. Відповідно можлива і протилежна ситуація.

Cтудентам, які одержали незадовільну оцінку за курсову роботу, встановлюється новий строк для її доробки з подальшим захистом.

Позитивно оцінена та захищена курсова робота залишається на кафедрі. Остаточна оцінка має бути занесена в екзаменаційну відомість та індивідуальний навчальний план студента.

5. Критерії оцінювання курсової роботи

Шкала оцінювання курсової роботи: 0-100 балів (максимальна оцінка до захисту – 70 балів).

Критерії оцінювання:

- наявність та чіткість формування мети і завдання курсової роботи, обґрунтованість актуальності теми, відповідність логічної побудови роботи назві теми, а також поставленим цілям і завданням, пропорційність структури роботи – 10 балів;

- наявність, якість ілюстративних матеріалів (рисунків, схем, діаграм, графіків, таблиць) у тексті роботи та відповідність їх оформлення встановленим критеріям (вимогам), правильність оформлення списку літератури (порядок розміщення, повнота, сучасність, відсутність помилок) – 10 балів;

- правильність оформлення курсової роботи (нумерація сторінок, оформлення титульного аркуша, дотримання вимог до розміру полів, шрифту, міжрядкового інтервалу та інше), відсутність редакційних помилок – 10 балів;

- повнота і відповідність висновків змісту курсової роботи – 10 балів;

- якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми. Наявність та якість критичного огляду літературних джерел. Наявність наукової полеміки. Етика цитування (наявність посилань на літературні джерела). Самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента – автора курсової роботи) – 10 балів;

- наявність, системність і глибина особистого аналізу сучасних фактичних матеріалів організації, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою курсової роботи – 10 балів;

- наявність та логічний зв’язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, з проведеним у роботі аналізом фактичних матеріалів, їх актуальність та реальність. Розробка альтернативних варіантів рекомендацій, обґрунтування та розрахунок ефективності запропонованих рішень – 10 балів;

Критерії оцінювання знань студентів під час захисту курсової роботи:

- володіння культурою презентації (вільне володіння текстом доповіді, наявність в структурі доповіді всіх належних елементів: вітання, представлення, обґрунтування актуальності, мети, завдань курсової роботи, викладення особисто розроблених теоретичних, проблемних, аналітичних та рекомендаційних аспектів роботи, посилання на роздавальний матеріал) – 10 балів;

- вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження – 10 балів;

- повнота і ґрунтовність відповідей на запитання викладачів, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди – 5 балів;

- наявність і якість роздавального матеріалу для захисту курсової роботи (наявність матеріалів, що відображають теорію, аналіз і пропозиції; ілюстративний матеріал повинен мати аналітичний характер; чітке, грамотне без будь-яких помилок оформлення; зв’язок доповіді з кожним листком роздавального матеріалу) – 5 балів.

6. Тематика курсових робіт

1. Аналіз якості трудового життя в Україні.

2. Управління продуктивністю та ефективністю праці на підприємстві.

3. Аналіз продуктивності праці та її резервів на підприємстві.

4. Аналіз продуктивності суспільної праці.

5. Аналіз організації праці на підприємстві.

6. Аналіз основних складових процесу організації праці на сучасному виробничому підприємстві.

7. Ефективність регулювання трудових доходів населення в Україні.

8. Механізм диференціації заробітної плати на виробничому підприємстві.

9. Вдосконалення оплати праці керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців на підприємстві.

10. Аналіз організації заробітної плати на підприємстві.

11. Аналіз сучасних тенденцій у сфері тарифного нормування та проектування основної заробітної плати.

12. Аналіз механізму державного регулювання оплати праці на мікро- та макрорівні.

13. Аналіз механізму колективно-договірного регулювання оплати праці на мікро- та макрорівні.

14. Аналіз витрат на робочу силу в сучасних умовах.

15. Оцінка стану соціального партнерства в Україні та напрями його розвитку.

16. Об’єднання роботодавців, їх завдання, функції та роль у становленні й регулюванні соціально-трудових відносин.

17. Аналіз проблем соціально-трудової сфери та соціально-трудових відносин в Україні.

18. Фактори трансформаційних процесів у сфері праці України.

19. Розвиток виробничої демократії в соціально-трудових відносинах підприємств Україні.

20. Розвиток соціального діалогу в трудовій сфері України.

21. Новітні інструменти управління соціально-трудовою сферою на підприємстві: аудит, контролінг, аутсорсинг, консалтинг.

22. Аналіз інформаційного забезпечення управління трудовою сферою на мікро- та макрорівнях.

23. Управління якістю праці на сучасних підприємствах.

24. Застосування методів оцінки ефективності інвестицій у людський капітал.

25. Інвестування розвитку персоналу та доцільність здобуття освіти в Україні.

26. Значення положень економіки знань для розвитку трудового потенціалу України.

27. Аналіз використання трудового потенціалу в аспекті пенсійної реформи України.

28. Аналіз використання трудового потенціалу в аспекті економічного та соціального руху населення України.

29. Аналіз використання трудового потенціалу в аспекті природного та міграційного руху населення України.

30. Шляхи вирішення проблем зайнятості молоді в Дніпропетровському регіоні.

31. Аналіз ефективності державної політики зайнятості населення в Україні.

32. Аналіз інфраструктури ринку праці України.

33. Аналіз ринку праці Дніпропетровської області в розрізі основних соціально-демографічних сегментів.

34. Аналіз ринку праці Дніпропетровської області в розрізі основних професійних і галузевих сегментів.

35. Економічні механізми регулювання трудових доходів населення.

36. Шляхи підвищення рівня життя населення.

37. Економічні чинники підвищення продуктивності суспільної праці.

38. Аналіз і шляхи підвищення продуктивності праці на підприємстві.

39. Комплексний аналіз і оцінка резервів підвищення продуктивності праці на підприємстві.

40. Напрямки раціонального використання робочої сили на підприємстві.

41. Шляхи поліпшення використання робочого часу на підприємст