МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. 1. ГОСТ 2.303-68. Линии // В сб.: Единая система конструкторской документации
1. ГОСТ 2.303-68. Линии // В сб.: Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. – М.: изд-во стандартов, 1991. – С. 6–8. 2. Бубенников, А.В. Начертательная геометрия / А.В. Бубенников. – М.: Высш. шк., 1985. – 288 с. 3. Виноградов, В.Н. Начертательная геометрия: учебник. для пед. и техн. специальностей вузов / В.Н. Виноградов. ─ М.: Амалфея, 2001. ─ 368 с. 4. Гордон, В.О. Курс начертательной геометрии / В.О. Гордон, М.А. Семенцов-Огиевский; под ред. В.О. Гордона. – 22-е изд. – М.: Наука, 1977.– 413 с. 5. Климухин, А.Г. Начертательная геометрия: учебник для вузов / А.Г. Климухин. – 2-е изд.,перераб. и доп. ─ М.: Стройиздат, 1978.– 334 с. 6. Крылов, Н.Н., Начертательная геометрия / Н.Н. Крылов, П.И. Лобандиевский, С.А. Мэн; под ред. Н.Н. Крылова. ─ М.: гос. изд-во. физ.-мат. лит-ры, 1959.– 366 с. 7. Лагерь, А.И. Инженерная графика: учебник / А.И. Лагерь. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 2002. – 270 с. 8. Локтев, О.В. Краткий курс начертательной геометрии / О.В. Локтев. – 3-е. изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1989. – 285 с. 9. Пеклич, В.А. Начертательная геометрия: учебник / В.А. Пеклич. – М.: Изд-во АСВ, 2000. – 248 с., 10. Тарасов, Б.Ф. Начертательная геометрия:учебник / Б.Ф. Тарасов, Л.А. Дудкина. – М.: Лань, 2003. – 256 с. 11. Чекмарев, А.А. Инженерная графика: учебник для немаш. спец. вузов / А.А. Чекмарев. – М.: Высш. шк.,2000.– 365 с.
Учебное издание
Булатова Инна Сергеевна Ельцова Валентина Юрьевна
основы теории моделирования
Учебное пособие Редактор Н.В. Смышляева Технический редактор А.А. Курилко ———————————————————————————— План 2011 г. Поз. 9.28. Подписано в печать 17.02.2011. Усл. изд. л. 6,9. Усл. печ. л. 7,5. Зак. 47. Тираж 50 экз. Цена 281 р. ———————————————————————————— Издательство ДВГУПС 680021, г. Хабаровск, ул. Серышева, 47. [1] Математический энциклопедический словарь. гл. ред. Ю.В. Прохоров. М.: Сов. энциклопедия. 1988. [2] Карева Д. Ф., Дворянкина Е. К. Взаимодействие систем обучения и воспитания в вузовском образовании. Хабаровск. 2002. 293 с. [3] Обратимый чертеж – чертеж, геометрически равноценный изображаемой фигуре, позволяющий воспроизвести (реконструировать) оригинал. [4] Эпюр [фр. epure] – чертеж, проект. [5] Декарт Рене (1596–1650) – французский математик и философ, предложивший систему координат для положения систем точек в пространстве. [6] Октант [лат. octans] – восемая часть окружности. [7] Абцисса [лат. abscissus] – отсеченная, отдельная. [8] Ордината [лат. ordinatus] – подряд проведенная. [9] Аппликата [лат. applicata] – приложенная. [10] Комплексный чертеж – чертеж, состоящий из двух или более связанных между собой проекций оригинала. [11] Математический энциклопедический словарь / гл. ред. Ю.В. Прохоров. М.: Сов. энциклопедия. 1988. [12] Подразд. 1.3. Свойство 5. [13] Подразд. 1.3. Свойство 4. [14] Подразд. 1.3. свойство 7. [15] Подразд. 3.3. Конкурирующие точки. [16] Подразд. 5.5. Пересечение двух плоскостей. [17] Подразд. 5.4. Прямая линия, перпендикулярная плоскости. [18] Подразд. 5.5. Плоскости параллельные. [19] В ряде вариантов задачи 7в в условии присутствует фронталь. Решение задачи выполняется аналогично. [20] Подразд. 4.4. Пересекающиеся прямые. Подразд. 5.4. Прямая линия, перпендикулярная плоскости. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ Запорізький державний медичний університет "Рекомендовано"; на методичній нараді кафедра факультетської педіатрії ______________________________ зав.кафедрою професор Недельська С.М. "___" ___________ 2008р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Запоріжжя 2008 1. Актуальність теми: Захворювання серця та судин посідають одне з провідних місць у патології дорослого населення світу. А витоки багатьох з них починаються у дитинстві. Тому рівень знань лікарів загальної, педіатричної практики визначає ранню діагностику, достатній обсяг обстеження та правильну лікувальну тактику з метою первинної профілактики, зменшення ускладнень та інвалідизації. 2. Конкретні цілі: 1. Визначати етіологічні фактори та геодинаміку при гострій ревматичній лихоманці. 2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину гострій ревматичній лихоманці. 3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу гострої ревматичної лихоманки: загальноклінічний, біохімічний аналізи крові, коагулограма, дослідження синовіальної рідини, імунологічні дослідження, ЕКГ, рентгенологічне дослідження, ехокардіографія. 4.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики при гострій ревматичній лихоманці. 5.Ставити діагноз і надавати невідкладну допомогу при гострій серцевій недостатності, задишково-ціанотичному нападі у дітей. 6.Проводити диференціальну діагностику гострої ревматичної лихоманки, ЮРА, реактивних артропатій, неревматичного кардиту у дітей. 7.Здійснювати прогноз при гострій ревматичній лихоманці. 8.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в кардіоревматології дитячого віку.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. Записати в зошиті: - етіологію та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів; - критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру; - клініку ревмокардиту, ревматичного артриту,малої хореї, інших проявів; - особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп; - основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз; - основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку; - первинну та вторинну профілактику ГРЛ; - клініку, діагностику і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень; - клініку, класифікації серцевої недостатності та принципи лікування; - особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку); - діагностику неревматичних кардитів; - дифдіагноз неревматичних кардитів із ГРЛ; - основні принципи лікування неревматичних кардитів 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття: - етіологія та патогенез ГРЛ та неревматичних кардитів; - критерії діагностики ГРЛ, неревматичних кардитів, їх класифікацію та номеннклатуру; - клініка ревмокардиту, ревматичного артриту,малої хореї, інших проявів; - особливості перебігу ГРЛ та неревматичних кардитів у дітей різних вікових груп; - основні принципи терапії на різних етапах захворювання ГРЛ і прогноз; - основні принципи лікування неревматичних кардитів, залежно від етіології та віку; - первинна та вторинна профілактику ГРЛ; - клініка, діагностика і лікування набутих вад серця та профілактику ускладнень; - клініка, класифікація серцевої недостатності та принципи лікування; - особливості перебігу неревматичних кардитів (природжених та у дітей раннього віку); - діагностика неревматичних кардитів; - дифдіагноз неревматичних кардитів із ГРЛ; - основні принципи лікування неревматичних кардщитів 4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: - зібрати анамнез і провести обстеження дитини із підозрою на ураження серця; - виявити основні симптоми та згрупувати їх у синдроми - призначити план додаткового лабораторно-інструментального обстеження з метою підтвердження попереднього діагнозу; - провести диференціальну діагностику ГРЛ з неревматичними кардитами, ювенільним ревматоїдним артритом, доброякісним серозним та інфекційним артритом, декомпенсованим хронічним тонзилітом, інфекційними захворюваннями (бруцельозом, туберкульозом), тиреотоксикозом, хореєподібним гіперкінезом; - оцінити результати лабораторно-інструментальних досліджень (загальний аналіз крові, бактеріологічні, гострофазові, імунологічні показники; ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, рентгенографії); - встановити та сформулювати клінічний діагноз ГРЛ та неревматичних кардитів згідно з класифікацією; - призначити режим, дієтотерапію, план лікування дитини залежно від характеру перебігу захворювання; - призначити первинну та вторинну специфічну та неспецифічну профілактику ГРЛ; - виявити та встановити діагноз набутої вади серця, призначити план обстеження, лікування та профілактики ускладнень; - встановити ступінь серцевої недостатності, призначити план обстеження і лікування.
Зміст теми: Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ), або ревматична лихоманка (РЛ) впродовж багатьох десятиліть залишається актуальною проблемою. Керівні вчені світу (Е.Карlan, M.Marcowitz) вважають її унікальним захворюванням серцево-судинної системи, яке хвилює клініцистів, вчених та межує із багатьма спеціальностями. ГРЛ (ревматизм, хвороба Соколовського-Буйо) - системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою інфекцією ß-гемолітичним стрептококом групи А в схильних до нього осіб, головним чином дітйе та підлітків у віці 7-15 років. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) ГРЛ представлена у IX класі (хвороби системи кровообігу) під шифрами: I00 - Ревматична лихоманка без згадування про залучення серця; I01 - Ревматична лихоманка із залученням серця; I02 - Ревматична хорея. Епідеміологія. ГРЛ реєструється у свіх кліматогеографічних зонах. Поширеність ГРЛ на Україні складає 0,5 на 1000 дитячого населення, хронічної ревматичної хвороби серця 0,9 на 1000. Захворюваність у дитячому віці в 2 рази, у підлітковому – у 4 рази вища, ніж у дорослих. Повторні спалахи можна пояснити постулатом Rott’a: ревматична лихоманка не зникне, поки циркулює стрептокок групи А. Роль спадковості:асоціація із HLA-антигенами А11, В35,DR2, DR4, DR5, DR7, наявність алоантигену В-лімфоцитів, з яким пов‘язують гіперімунну відповідь організму. Етіологічним фактором є b-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes), про що свідчать: - хронологічний зв‘язок розвитку захворювання та його повторних атак з гострими А-стрептококовими інфекціями носоглотки; - стійке підвищення титрів антитіл до токсинів стрептокока у сиворотці крові пацієнтів; - висока превентивна ефективність етіотропної антибактерійної терапії А-стрептококових тонзилітів, фарингітів. У патогенезі ГРЛ визначна роль належить його ревматогенним штамам А-стрептокока, а саме структурному антигену М-протеїну: до 1980р – серотипи М – 2, 4, 12, 22, 49 після 1980р – серотипи М – 1, 3, 5, 6, 18, 24, 28. Особливості ревматогенних штамів стрептокока: ü наявність суперантигенів (екзотоксин F, стрептококовий суперантиген SSA, Spe X, Spe G, Spe H, Spe I, Spe Z, Sme Z-2), які обумовлюють викид цитокінів (ФНП, ІФ-l та ін); ü наявність кардіотропних ферментів (антигени-АГ): стрептолізини О, S, стрептокіназа, гіалуронідаза, протеїназа. дезоксирибонуклеаза В та ін.; ü імунна відповідь на антигени стрептокока з утворенням антитіл, які перехресно реагують з антигенами тканин, що пошкоджуються (феномен молекулярної «антигенної» мімікрії); ü наявність на молекулі стрептококового М-протеїну епітопів класу 1, які перехресно реагують із міозином, синовієм, мозковою тканиною; М-протеїн стрептокока індукує ефект аутоімунітету (епітоп класу 2 має неревматогенний штам стрептококу).
|
