Место дисциплины в структуре ООП бакалавриата. Старший инспектор осуществляет служебное взаимодействие со структурными подразделениями Департамента

Старший инспектор осуществляет служебное взаимодействие со структурными подразделениями Департамента, органами Администрации города Вологды, органами местного самоуправления, органами государственной власти, организациями и населением по направлению деятельности.

Приміром, війни, конфлікти, міжнаціональні, політичні, ідеологічні протистояння актуалізують архетипну за характером опозицію «Ми –Вони». Водночас та ж сама опозиція може бути інспірована медіа штучно задля провокування конфліктів між групами (газовий конфлікт).

В обох випадках усвідомлена дія архетипу буде характеризуватися нумінозністю, яку К. Г. Юнг пов’язував із блокуванням довільних дій та реакцій людини. Через нумінозність архетип чинить непереборний вплив на її свідомість та поведінку. Ілюстрацією технологічного опрацювання архетипу у медіа може бути створений та впроваджений свого часу у масову свідомість архетипічний образ американського президента Дж.Буша як героя, що бореться зі світовим злом. Здійснивши огляд американської преси та Washington ProFile, вітчизняна дослідниця Г. Безух дійшла висновку, що медіа дотримуються канонів оприявнення цього архетипу, стверджених у казках та легендах: на початку шляху герой проходить через тяжке випробування і згодом долає зло [1].

Висновки. Інтеграція концепту „архетип” у теорію й методологію комунікацій передбачає артикуляцію позараціональних компонентів мислення (образу, символу, асоціації). Архетипи можуть виявляти себе лише опосередковано через образи, побудовані за допомогою рудиментарних механізмів осягнення дійсності через асоціації ідей за подібністю та суміжністю. Метафора та метонімія як образні засоби є також каналами звернення до архетипічного матеріалу. Архетипи є прото-комунікаційним феноменом, здатним підтримувати продуктивні зв’язки між людьми на сучасному етапі.

Література

 

1. Безух Г. Агресивні образи чи образна агресія? [електронний ресурс] / Г.Безух // Медіакритика. ― № 15. ― Режим доступу до журналу: http://www.mediakrytyka.franko.lviv.ua/n15/bezux.htm.

2. Буряк В. Д. Сучасний термінологічний дискурс теорії публіцистики як інтелектуальний фактор / В. Д. Буряк // Вісник ЛНПУ. ― 2008. ― № 3. ― С. 5-13.

3. Жалба І.О. Скіцько Ю.Ф. Архетип як метод створення ефективної та успішної реклами / І.О. Жалба, Ю.Ф. Скіцько С.278-283

4. Мантуло Н.Б. Манипулятивная специфика ПР в процессе конструирования социальной реальности / Н.Б.Мантуло // Современные исследования социальных проблем. ― 2012. ― № 12 (20). ― С. 3-17.

5. Мелетинский Е. М. Аналитическая психология и проблема происхождения архетипических сюжетов / Е. М. Мелетинский // Вопросы философии. — 1991. — № 10. — С. 41-47.

6. Пронина Е. Е. Психология журналистского творчества / Е.Е.Пронина. ― [2-е изд.]. ― М.: Изд-во Моск. ун-та, 2003. ― 320 с.

7. Фрейд З. Психопатология обыденной жизни / З. Фрейд ― М.: Алетейя, 2008. ― 220 с.

8. Фрэзер Дж. Золотая ветвь / Дж.Фрэзер. — М.: Политиздат, 1980. — 831с.

9. Хавкіна Л.М. Український рекламний міф: шляхи творення, основні компоненти та особливості функціонування: дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук із соц. ком.: спец. 27.00.06 / Л.М. Хавкіна / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. ― К., 2010. ― 408 с.

10. Юнг К. Г. Архетип и символ / К. Г. Юнг. — М.: Ренессанс, 1991. — 297 с.

11. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов / К. Г. Юнг; [пер. с англ.]. — Киев: Гос. библиотека Украины для юношества, 1996. — 384 с.

Цели освоения дисциплины

Цель курса – формирование у студентов теоретических знаний в области культурологии и формирование представлений об общих тенденциях мирового культурного процесса.

Задачи дисциплины:

– способствовать формированию у учащихся представлений о структуре современного культурологического знания.

– создать условия для усвоения учащимися каждого раздела культурологи.

– познакомить учащихся с современными подходами и методами культурологических исследований.

– познакомить учащихся с историей становлений культурологи как науки.

– способствовать овладению учащихся основными понятиями и терминами данной науки.

 

Место дисциплины в структуре ООП бакалавриата

Дисциплина цикла ГСЭ. Базовая часть цикла «Гуманитарный, социальный и экономический цикл». Осваивается на первом курсе (2 семестр).

Специальные требования к входным знаниям, умениям и компетенциям студента не предусматриваются.