КУРСОВАЯ РАБОТА. Логіка вирішення задачі є такоюЛогіка вирішення задачі є такою. Оскільки шуканий варіант вважається найкращим серед інших, треба визначити ці інші варіанти. Всі вони мають задовольняти умовам, або обмеженням, що накладені на виконання завдання. Ці обмеження обумовлені різними причинами: тактико-технічними характеристиками озброєння, наявними матеріальними ресурсами, геофізичними умовами, нарешті, протидією противника. Назвемо варіанти рішення, які враховують наявні обмеження, допустимими. Для знаходження цих варіантів треба взагалі розуміти можливості виконання завдання. Будь-який варіант виконання завдання, що не враховує обмежень, назвемо можливим. Геометрична інтерпретація сказаного подана на рис. 2.1. Зрозуміло, що множина допустимих варіантів являє собою підмножину всіх можливих варіантів.
Із сказаного випливає такий порядок розрахунку. 1. Визначити можливі діапазони змінних, які вибираються та обґрунтовуються тим, хто проводить розрахунки, та обчислити в цих діапазонах шукану величину, тобто знайти множину можливих варіантів рішення. 2. Серед обчислених варіантів виділити ті, що відповідають накладеним умовам або обмеженням на шукану величину, тобто виділити допустимі варіанти. 3. Враховуючи конкретні умови вирішення задачі, які не увійшли до розрахункової формули, обґрунтувати варіант, який серед них буде вважатися найкращим. Врахування умов ведення бойових дій означає визначення обмежень, які накладаються ззовні на процес підготовки та прийняття рішення. Ці обмеження можуть бути обумовлені: геофізичними умовами (погода, місцевість, час доби); станом підлеглих військ (укомплектованість, кваліфікація, моральний та фізичний стан, оснащеність, наявні матеріальні ресурси); противником (склад угруповання, його дії). Саме урахування цих обмежень веде до необхідності розв’язання проблеми, що стоїть перед органом управління під час підготовки та прийняття рішення. Цей порядок може бути скороченим, якщо на розрахунки одразу накласти умови виділення допустимих варіантів. Але при цьому все одно доведеться визначати можливі діапазони змінних. Підкреслимо, що перелічені етапи є загальними під час підготовки до виконання розрахунків, незалежно від того, як планується виконувати розрахунки: ручним способом, на калькуляторі або на комп’ютері. Фактично всі ці етапи спрямовані на розробку розрахункової таблиці. Пояснимо сказане на прикладі розрахунку маршу. Якщо уявити постановку задачі на здійснення маршу просто як на передислокування частини (підрозділу) з одного пункту до іншого без якихось додаткових вихідних даних та обмежень, вона не веде до створення проблеми. Командир сам обирає сприятливий маршрут, побудову колон, швидкість руху, графік руху і т. ін., виходячи із своїх міркувань. На практиці підготовка та здійснення маршу завжди виконується в умовах обмежень (заданий маршрут, час на виконання маршу, вплив противника і т.д.). Ці обмеження під час виконання розрахунків відтворюються у вигляді конкретних кількісних значень величин, що входять до математичних залежностей, тобто являють собою задані вихідні дані. Розрахунок маршу має бути спрямованим на вибір таких варіантів його організації та здійснення, які забезпечували б урахування заданих обмежень, поданих через вихідні дані. Вибравши для аналізу саме ці варіанти, командир далі розглядає їх з урахуванням особливостей, які не увійшли у формульні залежності (підготовку особового складу, його політико-моральні якості, можливі дії противника). В результаті обирається кінцевий варіант, що і розглядається як елемент рішення. Отже, припустимо, що поставлена задача на розрахунок маршу за заданим маршрутом (таким чином, дальність Dмможна вважати визначеною), причому визначений час виконання задачі Tз. Треба визначити потрібну середню швидкість V руху колонита час, який можна витратити на зупинки (привали) Tп, забезпечуючи при цьому вимогу Тм <=Тз. За такої постановки задачі потрібні розрахунки виконуються за формулою (2.1). Конкретні значення змінних Dм та Tз обов’язково будутьвизначені наданим розпорядженням. Тому у розрахунковій таблиці треба розглядати тільки дві змінні (V та Tп), на конкретні значення яких командир може впливати своїм рішенням. Припустимо, що треба здійснити марш на відстань Dм = 200 км за заданий час Tз=9 год. (Слід підкреслити, що тут і далі числові значення мають суто ілюстративний характер). Враховуючи задану дальність, орієнтуючись на існуючі нормативи, знаючі склад колони та умови здійснення маршу, визначимо можливі діапазони зміни середньої швидкості та часу на привали, наприклад: V =15…35 км/год, Tп = 1…3год. Вибір діапазонів зміни аргументів не може бути формальним, тут робота має виконуватися з урахуванням всіх умов та обмежень, що вони зумовлюють. Слід розуміти, що завдання надто широких діапазонів веде до збільшення обсягу обчислень. В той же час зайві обмеження діапазону зміни аргументів можуть привести до втрати можливо доцільних варіантів результату. Покажемо визначені діапазони графічно. Одержаний прямокутник і є областю можливих варіантів рішення. У цьому прямокутнику лежить і шукане рішення щодо значень V та Тп. Для знаходження цього рішення треба у визначеному прямокутнику перебрати та проаналізувати всі пари змінних V та Тп. Для цього діапазони змінних переглядаються дискретно з вибраним кроком. Для кожної змінної обирається свій крок зміни її значень, і цей вибір можна розглядати як окреме завдання, що потребує розуміння впливу змінної на кінцевий результат та певної кваліфікації.
Для початку аналізу приймемо зміну часу на привали Тп через 0,5 год, для середньої швидкості V руху встановимо ΔV=2,5 км/год. Такий вибір числових значень можна розглядати як попередній, тобто такий, який дозволить виключити з розгляду варіанти, що не відповідають накладеним обмеженням. Для аналізу допустимих варіантів в подальшому можна перейти до інших (менших) кроків зміни аргументів. Для безпосереднього здійснення розрахунків та перегляду результатів, коли аналізуються різні набори даних, тобто різні варіанти (що є зрозумілим при виконанні аналізу), розробляється розрахункова таблиця. Аналіз одержаних результатів, наочне оформлення їх, наприклад, у вигляді графіків суттєво залежить від обраної форми таблиці. Тому має значення вірний вибір розташування даних у таблиці. В будь-якому разі дані у таблиці потрібно розташувати так, щоб був забезпечений аналіз залежності шуканої величини від кожного з аргументів окремо. При цьому треба визначити послідовність, у якій буде виконуватися аналіз впливу різних аргументів на шуканий результат. Серед змінних треба визначити ту, яка найбільш впливає на результат, або яка є найважливішою для аналізу. Саме ця змінна надалі розглядається як аргумент, що визначає значення шуканої величини (функції). Інші змінні при цьому розглядаються як параметри. Із сказаного випливає, що доцільною формою є одномірна таблиця, тобто такий її вигляд, коли для кожної змінної відводиться свій стовпчик, а перебір значень змінних виконується у рядках. Для планування розміщення значень змінних у розрахунковій таблиці та забезпечення зручності аналізу впливу кожного аргументу на шукану величину можна надати таку рекомендацію: незалежно від кількості вихідних змінних (аргументів) різні рядки таблиці можуть відрізнятися один від одного не більш як одним значенням змінної. Вірне розміщення даних у таблиці веде до зручного та наочного подання одержаних результатів. Оскільки на тривалість маршу впливає перш за все швидкість руху, будемо розглядати змінну V як основний аргумент. Тому час на привали Tп слід у розрахунках розглядати як параметр. Такий вибір дозволяє визначити форму розрахункової таблиці: обчислюються значення часу Tмзалежно від значень V при постійному значеннізмінної Tп. Далі розрахунки Tм як функції V повторюються при іншому значенні Tп. Зовнішній вигляд таблиці, розрахунки за якою здійснюються у програмі Excel показаний на рис. 2.3. Таким чином отримується множина можливих варіантів організації маршу. Наклавши обмеження на значення Tм (8,5<= Tм <= 9,0), з таблиці можна визначити допустимі варіанти руху. Ці варіанти подані на рис. 2.4 у вигляді фрагменту таблиці, утвореного після фільтрації даних. Слід підкреслити, що для вибору допустимих варіантів визначається саме діапазон значень директивної змінної, оскільки треба планувати певний резерв часу на невраховані обставини здійснення маршу.
З цих варіантів командир обирає найдоцільніший з урахуванням обставин, які не враховувалися під час розрахунку: стан дороги, час доби, погода, рівень підготовки особового складу, його фізичний та психологічний стан і т. ін. Підкреслимо, що об’єктивно не існує єдиного варіанту рішення, оскільки рішення приймає людина. Тому не можна говорити про оптимальний варіант. Тут все залежить від розуміння командиром поставленої задачі, його досвіду та командирської волі.
КУРСОВАЯ РАБОТА Тема работы Студент, БФ 08-01 С _____________ А.А. Зырянова подпись, дата
Руководитель _____________ Э.Ф. Ведрова подпись, дата
Красноярск 2012 СОДЕРЖАНИЕ Введение.............................................................................................................. 3 1 Обзор литературы............................................................................................. 1.1 Общая характеристика лесов Красноярского края................................... 1.2 Лесные полосы и их функции..................................................................... 2 Характеристика объекта, района и методов исследования............................. 2.1 Объекты исследования................................................................................ 2.1.1 Биологические особенности Abies sibirica Ledeb................................ 2.1.2 Биологические особенности Polygraphus proximus Brandford............ 2.2 Район исследования..................................................................................... 2.3 Методы исследования................................................................................. 2.4 Описание пробных площадей.................................................................... 3 Результаты исследований.................................................................................. Заключение............................................................................................................ Список использованных источников.................................................................... Приложение А....................................................................................................... Приложение Б........................................................................................................
|
