Студопедия — ДОДАТКИ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ДОДАТКИ






 

Дана структура ЗМІСТУ є загальною. Наповнення розділів та підрозділів може корегуватися керівником в залежності від проблематики та теми бакалаврського проекту. Зразок змісту пояснювальної записки (додаток 5).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ВСТУП

 

Вступ містить системні складові актуальності вибору теми, мету проектування, завдання проектування, об’єкт дослідження, предмет дослідження.

Перша частина вступу містить загальну характеристику актуальності вибору теми відповідно до сучасного стану та потреб в контексті культури та дизайну. До питань актуальності можуть бути включені: художня, культурно-естетична, конструкторсько-технологічна, матеріалознавча доцільність проекту. Студент зазначає чому його тема дипломного бакалаврського проекту є актуальною дизайнерською роботою, коротко зазначає, що стає творчим поштовхом для подальшого проектування. Відповідно до поставленої задачі (теми кваліфікаційної роботи), студент визначає та описує ті питання актуальності, які стають важливими при розробці бакалаврського проекту.

Метою проектування може бути культурно-історична (художня, естетична, культурологічна, технологічна, економічна, образна) реконструкція (трансформація) стилістичних настанов (епохи, образів) в мистецькому вимірі як сучасної розробки моделей (колекції) одягу.

Завдання проектування визначається в залежності від мети проектування та корелює зі змістом основної частини пояснювальної записки.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію обрану для вивчення. Це те, на що спрямована пізнавальна діяльність студента (мистецтво, мистецькі практики, історичний період, художні образи, архітектура, соціокультурні проблеми суспільства та ін..)

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Це власне те, що вивчається й досліджується студентом. Предметом бакалаврської кваліфікаційної роботи дизайнера одягу завжди буде колекція одягу або моделі одягу в контексті об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

В розділі «АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ» проводиться предпроектний аналіз. Студент досліджує мистецькі, культуротворчі, конструктивні, матеріалознавчі та ін. настанови, що стоять на засадах проектування його майбутньої колекції. Даний розділ містить вибіркову візуальну та теоретичну інформацію, яка спонукає до створення власного продукту в дизайні. При предпроектному аналізі використовується різноманітні джерела інформації: література, аудіо, відео, Інтернет ресурси та ін..

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ З ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Культурно-естетичний аналіз творчого джерела

Надається аналіз теоретичного та візуального матеріалу відповідно до теми зазначеної в назві бакалаврської роботи. Студент описує та аналізує те явище чи мистецьку практику яка стала творчим поштовхом до створення колекції одягу. Об’єктом дослідження може бути мистецтво, дизайн, костюм, стиль, архітектура, художній образ, епоха, орнаменти, колористику та ін.., в залежності від обраної теми. До цього підрозділу необхідно подати зображення творчого джерела у вигляді кольорових чи чорно-білих фотокопій (5шт. − формат А4) високої якості та точної передачі кольору принтерного друку на спеціальному матовому папері для фотоілюстрацій та власноруч зроблених копій-замальовок (5шт. − формат А4).

1.2. Визначення тенденцій модних інновацій

Даний підрозділ базується на ілюстративній та теоретичній інформації, основаній на сучасних дослідженнях модних тенденцій та застосуванні методів аналізу, структурування та аналітичного розподілу трендів. Матеріал дослідження ґрунтується на аналізі останніх дизайнерських колекцій тижнів моди pret-a- porter та haute couture в різних столицях fashion-індустрії (Париж, Мілан, Лондон, Нью-Йорк, Гонконг, Токіо, Москва, Київ та ін. за вибором студента та його наукового керівника). Даний підрозділ надає широкий аналіз тенденцій модних інновацій за наступною структурою:

1.2.1. Стильові напрямки модних інновацій в дизайні одягу;

1.2.2. Актуальні формотворчі та силуетні принципів побудови колекції одягу;

1.2.3. Тренди колористичних рішень дизайн-об’єктів;

1.2.5.Трендовий аналіз аксесуарів.

 

 

Розділ ІІ «ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ» бакалаврської пояснювальної записки включає теоретичний та візуальний, графічний матеріал, що демонструє обґрунтування та творчі етапи проектної діяльності студента. Недоречно тут використовувати розробки створені не власне студентом, а запозичені з якихось інших джерел. Проектний розділ найбільш широко надає інформацію про творчий доробок кожного студента, де той в свою чергу, концептуально та креативно надає презентацію дизайн-пропозиції та концепцію власної колекції одягу.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТНИЙ. КРЕАТИВНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

2.1. Обґрунтування проектних стратегій

2.1.1. Концептуальне рішення. На початку пункту варто визначити творчу концепцію колекції, прототип творчого джерела, надати візуальне зображення та описати детально, що стало творчим поштовхом до створення колекції. До цього підрозділу необхідно презентувати стилізації творчого джерела (5 шт. − формат А4);

2.1.2. Інноваційність та креативність проекту. Наступним, необхідно означити інноваційність, креативність дизайнерського рішення, вказати на оригінальність та особливість даного проекту, зазначаючи на власній дизайнерській ідеї. Даний опис може супроводжуватись замальовками, графікою, фотографією та ін. (за необхідністю).

2.1.3. Призначення колекції. Надається інформація щодо: призначення колекції, визначається асортиментна група та сезонність колекції, описується характеристика споживача, надається асоціативний колаж психологічної та колористичної відповідності (1-2 шт. формат А3), образне рішення колекції (характеристика образу й стильового рішення моделей одягу).

2.2. Визначення константного та модифікаційного простору колекції

2.2.1. Загальні поняття. На початку цього пункту необхідно надати загальну характеристику визначень понять «колекція», «види колекції», «силует», «формотворення в костюмі».

2.2.2. С тратегії формотворення колекції одягу. Визначити стратегії створення власної колекції, а саме методи формотворення. Також необхідно означити константний та модифікаційний простір, тобто, надати інформацію про основні та доповнюючі складові модельного простору, зазначити що є «головне», а що «другорядне». Для цього варто описово та графічно (схематично) продемонструвати принципи створення колекції.

2.2.3. Композиційні методи побудови колекції. Визначити та описати композиційні методи побудови колекції, принципи структурування, за рахунок лінії, форми, плями, фактури, масштабності, контрасту, нюансу, тотожності, ритму, динаміки, статики, метру та ін.

2.3. Графічна презентація проекту. Даний підрозділ включає інформацію:

2.3.1. К олористичне рішення колекції одягу у вигляді графічної пропозиції. Дана графічна пропозиція має включати кольори (розтяжку кольорів), що можуть бути використані при виготовленні проектної колекції одягу. Кольорова пропозиція колекції здійснюється відповідно до творчого джерела та трендового напрямку моди (кількість 1 шт., формат А4 - в записку). Оформлення, техніка та подача пропозиції визначається автором проекту та узгоджується з керівником;

2.3.2. Графічне рішення колекції моделей одягу в кількості 15 − 20 шт. виконується на форматі А3. Графічні засоби та техніку презентації колекції одягу студент обирає за власним бажанням, погоджуючи з керівником;

2.3.3. Презентація портфоліо.

Портфоліо включає:

Інформацію про студента (фото, П.І.Б., тему роботи, керівника)

графічний пошук (аналіз джерела, збір матеріалу);

графічна презентація модельного ряду (чистовий варіант ескізного рішення);

графічне рішення проекту (зменшений варіант проекту від формату А 1);

фотографії відшитих моделей.

Портфоліо представляє завершений образ готової колекції. Вибір техніки та способу презентації портфоіо визначається студентом, узгоджується з керівником. Формат портфоліо − А5.

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. КОНФЕКЦІЙНЕ РІШЕННЯ КОЛЕКЦІЇ

Обсяг третього розділу «Конфекційне рішення колекції» становить 4-6 друкованих сторінок (без урахування ілюстрацій).

3.1. Трендовий аналіз текстильних матеріалів асортиментного сегменту колекції.

У підрозділі 3.1. необхідно описати актуальні на момент розробки колекції трендові та перспективні (інноваційні) матеріали визначеної асортиментної групи (або груп) моделей колекції. При викладенні матеріалу необхідно звернути увагу на наступні трендові характеристики: новітні волокна та їх особливості у формотворенні та естетиці костюма, композитні рішення сировинного складу, фактура, гриф, туше, ступені прозорості та блиску, художньо-декоративне оформлення, орнаментика, жанрові напрямки друкованого чи текстильного рисунку, стильові особливості тощо. Текстовий матеріал підрозділу може супроводжуватись ілюстраціями.

3.2. Візуалізація асоціативно-психологічного сприйняття матеріалів колекції, їх фактурних поєднань та формотворчих властивостей.

У підрозділі 3.2. необхідно розмістити авторські колажі на аркушах формату А4 без обмежень у виборі художніх засобів та технік. Підрозділ не містить текстової частини, весь розробляється на основі ілюстративного матеріалу. Колажі можуть відображати: асоціативне сприйняття фактури, текстури, грифу, туше матеріалів колекції; асоціативні образи ступенів блиску, прозорості, драпірування; супідрядність колористичних рішень чи кольорових акцентів, художнього та текстильного рисунків тощо; тематичні блоки перспективної кольорової гами в оригінальній авторській подачі/ трактуванні; творчий пошук бакалавром форми, кольору, об’єму, художньої виразності фурнітури колекції; її підпорядкуванню загальному задуму, образу, відтворенню творчого джерела чи девіза колекції; принципи композиційного та колористичного підпорядкування фурнітури та матеріалів колекції тощо.

Кількість колажів - 3-5 за вибором студента. Колаж, як і кожна інша ілюстрація, має обов’язковий підпис, номер і позначається як Рис.

3.3. Розробка конфекційної карти на моделі колекції

У підрозділі 3.3. студент розробляє авторську конфекційну карту, на кожну виготовлену у матеріалі модель колекції, за умови використання принципово різних за структурою, колористикою та сировинним складом матеріалів. В загальному випадку консультантом розділу визначається одна модель колекції, що потребує розробки конфекційної карти.

Зразок бланку конфекційної карти надано в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1.

Конфекційна карта моделей колекції

КОНФЕКЦІЙНА КАРТА на модель жіночої повсякденної блузки автор моделі:_______________________ Технічний рисунок моделі  
Вид спереду Вид ззаду  
     
Рекомендовані розміри: …………………  
Призначення виробу:……………………  
Соціально-психологічний та статево-віковий тип споживача:………………… ……………………………………………  
Умови експлуатації:…………………….  
Рекомендовані способи догляду за виробом: ………………………………………  
КОНФЕКЦІЮВАННЯ МАТЕРІАЛІВ КОЛЕКЦІЇ  
Призначення матеріалу Назва матеріалу, країна-виробник Характеристика матеріалу (сировинний склад у %, Мs г/м2, заключні обробки, вид та спосіб нанесення клейового покриття для клейових матеріалів тощо) Натурний зразок матеріалу  
Основні        
Додаткові (покривні)        
Прикладкові клейові        
Прикладкові неклейові (у тому числі – утеплювачі)        
декоративно-оздоблювальні        
підкладкові        
нитки швейні (скріплюючі)        
нитки вишивальні        
нитки спеціального призначення        
фурнітура        
текстильні етикетки        
           

 

Натурні зразки матеріалів вирізають ножицями «зиг-заг» прямокутної форми розміром 35*70 мм та акуратно приклеюють, наносячи клей на зворотній стороні матеріалу у вигляді 4 крапок у кутах прямокутника тканини. Легкі прозорі матеріали, що легко обсипаються у зрізах, перед обрізанням ножицями «зиг-заг» необхідно попередньо проклеїти по краях прямокутника клейовою кромкою. Білі та світлі матеріали необхідно розміщувати на темно-сірому тлі, щоб була можливість бачити їх структуру. Нитки необхідно намотувати паралельною намоткою на вирізані з картону котушки розміром 30*60 мм.

 

РОЗДІЛ ІV. КОНСТРУКТОРСЬКЕ РІШЕННЯ МОДЕЛЕЙ КОЛЕКЦІЇ

Четвертий розділ включає конструкторську інформацію для виготовлення трьох моделей одягу обраних з колекції.

4.1. Вибір ескізів трьох моделей для розробки конструкцій

У даному підрозділі має бути обрано три моделі колекції для виготовлення в матеріалі. Критерієм вибору моделей є наступні морфологічні ознаки: ступінь об’ємності форми, силует, покрій рукава ( характер лінії з’єднання рукава з деталями, оскільки вони мають бути отримані з використанням однієї базової конструкції. Студент посилається на рисунки та підрозділ (проектний розділ), де надані ескізи та художньо-композиційний опис моделей. При цьому зображення «вигляд ззаду» є обов’язковим та може бути схематичним. Також необхідно обґрунтувати доцільність проектування саме цих моделей колекції.

4.2. Визначення та опис базової конструкції для трьох моделей колекції

На підставі аналізу обраних моделей студент визначає базову конструкцію (БК), на основі якої можуть бути отримані деталі цих трьох моделей, і надає пропорційне зображення БК («вигляд спереду», «вигляд ззаду») з позначенням місць її лінійних вимірів. Залежно від виду одягу, що проектується, та його призначення (жіночий, чоловічий, дитячий), використовуючи довідкову літературу (ОСТ на типові фігури [6-9]), методичні вказівки [10, 31-33] і літературу, яка містить рекомендації щодо прибавок на вільне облягання ([ 10-23 та ін.] – жіночий одяг, [15, 19-21, 24-27 та ін.] – чоловічий одяг, [ 13, 15, 17, 28-30 та ін.] – дитячий одяг), студент виконує розрахунок лінійних вимірів БК, який надає у формі таблиці 4.1. За величинами лінійних вимірів таблиці 4.1. студент виконує технічний рисунок БК у масштабі 1:10. Приклади технічних рисунків базових конструкцій різних видів одягу з відповідними розрахунками лінійних вимірів надані у додатку А (рисунок А.1. – А.4, таблиці А.1.-А.4.).

Таблиця 4.1

Розрахунок лінійних вимірів базової конструкції (вказати вид одягу).

Розмір (вказати розмір типової фігури)

Позначення виміру на зображенні Найменування та умовне позначення виміру Формула, розрахунок, см
     

 

 

4.3. Розробка первинного креслення деталей базової конструкції та оцінка якості БК за первинним кресленням її деталей.

Для побудови первинного креслення деталей БК студент обґрунтовує вибір методичних рекомендацій (методики) з конструювання даного виду одягу за рядом критеріїв, описаних [2]. Креслення деталей БК студент виконує тонкими лініями на міліметровому папері у масштабі 1:1 з врахуванням правил технічного креслення [34]. Оцінка якості базової конструкції за первинним кресленнями виконується у наступній послідовності:

- оцінка передньо-заднього балансу конструкції;

- оцінка опорного балансу конструкції (для плечового одягу);

- оцінка бокового балансу конструкції (для плечового одягу);

- перевірка спряження всіх перерваних ліній БК плечового одягу за допомогою кальки, а саме, лінії плеча спинки при закритій плечовій виточці, лінії плеча переду при закритій нагрудній виточці, лінії горловини у вищих точках горловини спинки і переду, лінії пройми у верхній та нижній частинах;

- перевірка спряження всіх перерваних ліній БК поясного одягу за допомогою кальки, а саме, лінії талії спідниці чи штанів при закритих виточках;

- перевірка відповідності довжини лінії окату рукава довжині лінії пройми з врахуванням величини посадки.

У тексті пояснювальної записки студент наводить розрахунок балансових характеристик конструкції, а у додатку, де знаходиться креслення БК – перевірку спряження всіх перерваних ліній конструкції на кальці.







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 2237. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Типовые ситуационные задачи. Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт. ст. Влияние психоэмоциональных факторов отсутствует. Колебаний АД практически нет. Головной боли нет. Нормализовать...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия