Зміст курсу

І модуль “Психологія”

 

Тема 1. ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА

 

Психологія як наука про закономірності виникнення, розвитку та функціонування психіки людини. Психологія як наука про психічні процеси, якості та стани особистості.

Становлення психології як науки. Основні етапи розвитку уявлень про предмет психології. Біологічні основи психіки. Психіка як функція високоорганізованої матерії. Психіка і мозок. Будова мозку. Центральна нервова система. Закони вищої нервової діяльності. Рефлекс як основна форма взаємодії організму з середовищем.

Психіка і свідомість. Виникнення свідомості. Основні характеристики свідомості людини. Відмінність психіки людини від психіки тварини. Місце психології в системі наук. Основні напрямки психології. Структура сучасної психології.

Основні завдання сучасної психології. Методологічні принципи аналізу і вивчення психіки. Методи психологічних досліджень. Спостереження. Експеримент. Тест. Аналіз документів і продуктів діяльності. Додаткові методи: бесіда, опитування (анкетування та інтерв’ювання), метод експертних оцінок. Соціометрія.

 

Тема 2. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

 

Визначення поняття “особистість” в психології. Індивід, людина, особистість, індивідуальність. Теорії особистості.

Структура особистості. “Я – образ” як система уявлень особистості про себе. Самооцінка. Можливості розвитку самосвідомості.

Спрямованість особистості як сукупність її провідних мотивів. Види спрямованості. Піраміда потреб за А.Маслоу. Інтереси. Установка, ціннісні орієнтації, переконання й мотиви особистості, здібності.

Особливості поведінки особистості: темперамент і характер. Поняття про темперамент як характеристику динамічної сторони психіки.

Типи вищої нервової діяльності як природна основа темпераменту. Сутність темпераменту. Основні типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік, їх характеристика. Характер: сутність і соціальна зумовленість. Структура характеру. Типологія характерів. Співвідношення характеру та темпераменту, їх взаємодія між собою.

Здібності як умова успішного здійснення діяльності. Основні види здібностей: загальні і спеціальні. Задатки. Рівні розвитку здібностей. Обдарованість, талант, геніальність, їх виникнення та структура.

 

Тема 3. ОСНОВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ ОСОБИСТОСТІ

 

Пізнавальні психічні процеси особистості та їх загальна характеристика. Відчуття як найпростіший психічний процес. Роль відчуттів у життєдіяльності людини. Класифікація відчуттів. Загальні властивості відчуттів.

Поняття про сприймання. Основні властивості сприймання. Види сприймання. Сприймання простору. Сприймання часу. Сприймання руху.

Пам’ять та її види. Природа пам’яті. Види пам’яті та їх класифікація. Процес пам’яті. Запам’ятовування та його види. Збереження, відтворення та забування інформації. Індивідуальні відмінності пам’яті. Можливості підвищення ефективності, продуктивності пам’яті.

Мислення та його властивості. Мислення і мозок. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Види мислення: наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне (абстрактне). Основні розумові операції: абстрагування, узагальнення. Індивідуальні особливості мислення.

Уява та її сутність. Основні види та процеси уяви. Індивідуальні особливості уяви.

Поняття про увагу. Роль уваги у забезпеченні спрямованості та зосередженості психічної діяльності людини на певних об’єктах. Види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна. Функції уваги. Структурні особливості уваги.

Поняття про почуття. Функції емоцій та почуттів у житті людини. Основні якості і форми переживання почуттів. Основні емоційні стани. Вищі почуття. Особистість і почуття.

Поняття про волю. Вольова дія: поняття, види. Функції волі. Вольові якості особистості. Воля і ризик.

 

Тема 4. ОСОБИСТІСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПІЛКУВАННІ

 

Визначення поняття діяльності. Активність і діяльність. Психологічна структура діяльності. Освоєння діяльності. Основні види діяльності: праця, навчання, гра.

Діяльність і спілкування. Сутність спілкування. Структура спілкування. Функції спілкування. Засоби спілкування. Спілкування як обмін інформацією. Спілкування як міжособистісна взаємодія: навіювання, наслідування, психічне зараження, переконання. Спілкування як міжособистісне розуміння. Психологічні механізми міжособистісного розуміння: ідентифікація, рефлексія, емпантія.

Психологічні ефекти міжособистісного розуміння: ефект ореолу, ефект стереотипізації, ефект первинності. Поняття каузальної атрибуції.