Студопедия — Характеристика методу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Характеристика методу






Розсада — це молоді неплодоносні трав'янисті рослини, які пересаджують у ґрунт на постійне місце вирощування. Метод розсади — спосіб культури, за якого рослини спочатку вирощують загущено в культиваційних спорудах або на грядках утепленого чи відкритого ґрунту, а потім із настанням сприятливих умов пересаджують на постійне місце для вирощування врожаю. Суть методу полягає в тому, що на початку росту рослинам відводиться площа живлення, що в 500—200 разів менша, ніж у період формування врожаю. Значне загущення розсади дає змогу вирощувати рослини на порівняно невеликій площі в найнесприятливіші пори року.

В Україні близько 40 % овочевих культур у відкритому ґрунті вирощують розсадним способом. Це пов'язано з тим, що порівняно з безрозсадним способом він дає змогу подовжити період вегетації теплолюбних культур і залежно від культури на 20—40 діб прискорити надходження товарної продукції, у 2—4 рази зменшити норму висіву насіння і у 30—40 разів дози пестицидів (у перший місяць вегетації), вирощувати рослини із тривалішим вегетаційним періодом у районах з порівняно коротким літом, а також інтенсивніше використовувати площу і дещо зменшити витрати на догляд за посівами. Отже, застосування розсадного методу в овочівництві є доцільним і досить економічно вигідним.

У Степу і Лісостепу висока ефективність галузі овочівництва досягається поєднанням розсадного та безрозсадного способів вирощування овочів. При цьому подовжується сезон використання свіжої продукції овочевих культур з відкритого ґрунту, знижується її собівартість і поліпшується забезпечення переробної промисловості сировиною до пізньої осені. Тому під час планування площі для розсадного і безрозсадного вирощування овочевих культур слід брати до уваги кліматичні особливості зони, строки надходження продукції, а також можливості закритого ґрунту щодо вирощування розсади. У разі нестачі площі закритого ґрунту загущене вирощування розсади значно погіршує її якість, затримує дозрівання і призводить до зниження врожаю.

Найбільш економічно вигідний розсадний метод культури в районах Полісся та в західному Лісостепу, де період вегетації менш тривалий, ніж у районах Лівобережжя.

Розсаду для закритого ґрунту (парників і теплиць) вирощують здебільшого в розсадних теплицях, розсадних відділеннях тепличних комбінатів і парниках. Для відкритого ґрунту — в парниках, весняних теплицях і в утепленому ґрунті, капусти цвітної третього — п'ятого строків висаджування середньо- і пізньостиглих сортів білоголової, савойської і червоноголової — у розсадниках відкритого ґрунту.

Вирощування розсади у весняних плівкових теплицях у 1,5—2 рази дешевше, ніж у парниках. Це пов'язано з тим, що в теплицях створюються кращі умови для регулювання мікроклімату і є змога механізувати деякі трудомісткі роботи, а також здійснювати роботи в будь-яку погоду. За даними Інституту овочівництва і баштанництва УААН, розсада, вирощена у весняних плівкових теплицях, більш вирівняна за висотою і масою, менш водяниста і краще приймається після пересаджування, ніж з парників.

Для підвищення врожайності розсадних культур та спеціалізації галузі виробництво розсади переводять на промислову основу і концентрують у спеціалізованих розсадних комплексах. Розсадні комплекси здебільшого мають розсадоовочевий напрям. Після розсади в них вирощують товарні овочі, а на частині площі перед розсадою — зеленні (посівні або вигінкові) культури. Розсадні комплекси, крім культиваційних споруд, мають і розсадники відкритого ґрунту, захищені від дії панівних вітрів. У них вирощують розсаду середньо- і пізньостиглих сортів капусти, ревеню, спаржі.

На якість розсади дуже впливає мікроклімат, який залежить від біологічних особливостей культури (табл. 1). Розсаду вирощують двома способами: 1) безпосереднім висівання насіння у ґрунт парника, теплиці, розсадника, а також у поживні горщечки, касети або кубики; 2) з пікіруванням сіянців.

Таблиця 1. Режим температури і вологості під час вирощування розсади овочевих культур

 

 

Поживна суміш для парників, теплиць, виготовлення горщечків і кубиків має відповідати таким вимогам: мати високу забезпеченість поживними речовинами, добру повітропроникність, вбирну здатність, водостійку структуру, не містити збудників хвороб і шкідників.

Щоб раціональніше використати площу, створити кращі умови для проростання насіння і знизити собівартість розсади, рослини (сіянці) вирощують спочатку загущено з наступним пересаджуванням (пікіруванням). Загущений посів називається шкілкою сіянців. Співвідношення між площею сіянців і площею, потрібною для пікірування, називається коефіцієнтом розгортання. Він залежить від культури та густоти посіву і коливається в межах від 5 до 10 разів.

Пікірування сіянців дає змогу раціональніше використовувати площу закритого ґрунту, економніше витрачати насіння, тепло, електродоосвіт-лення, особливо в найхолодніший період року, мати більш вирівняну і здорову розсаду з добре розвиненою кореневою системою. Пікірування розсади — досить трудомісткий процес. Так, для пікірування сіянців ранньої капусти на 1 га в середньому затрачають 15—20 людино-днів.

Тому здебільшого пікірують сіянці розсади капусти ранньої, помідора, перцю, баклажана, огірка, селери тощо. Розсаду, яка гірше приживається (огірок, диня), вирощують у горщечках і кубиках без пікірування. Із 1 м2 вихід сіянців у середньому становить, тис. шт.: капусти — 1,8—2,0; помідора, перцю, баклажана, огірка— 1,6—1,8. Сіянці вирощують переважно у посівних ящиках розміром 50 х 35 х 7 см. Насіння висівають з шириною міжрядь 3—4 см на глибину до 2 см. Пікірують сіянці у фазі розгорнутих сім'ядоль — першого справжнього листка — на глибину до сім'ядоль. Пікірування проводять за допомогою кілка або пальця.

Під час притискання ґрунту до сіянців кілок встановлюють під кутом 20—25°, щоб біля корінця не утворилися бульбашки повітря. За додержання правил пікірування приживається 96—100 % сіянців. Після пікірування сіянці поливають теплою (20—25 °С) водою, а в сонячну погоду притінюють рогожею, матами тощо.

Під час пікірування вибраковують хворі (особливо уражені килою, нематодою) і недорозвинені сіянці. У відібраних рослин прищипують кінчик стрижневого корінця. Це сприяє розвитку бічних корінців, внаслідок чого розсада формує кореневу систему у верхньому шарі ґрунту. Під час вибирання сіянці виривають як з найбільшою кількістю землі.

Розсаду для масового садіння вирощують здебільшого без пікірування. Насіння висівають з нормою висіву у 2—3 рази меншою, ніж для сіянців. Із появою першого справжнього листка сіянці проривають на задану густоту залежно від культури. Вирвані сіянці зазвичай використовують для пікірування.

 







Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 1882. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия