РОЗДІЛ 1. Пастухов Олександр Миколайович
Пастухов Олександр Миколайович АВТОРСЬКЕ ПРАВО В ІНТЕРНЕТІ
Київ – 2004
ЗМІСТ
Інтернет є найбільшим у світі копіювальним апаратом.* Мерібет Петерс, Реєстратор авторських прав США [1][1].
ВСТУП
Об’єми інформації, накопиченої людством, сягнули сьогодні таких величин, що для її збору, обробки та зберігання вже недостатньо потужності найсучасніших електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Цю проблему було вирішено завдяки складанню інформаційних ресурсів окремих ЕОМ шляхом створення на їх основі локальних комп’ютерних мереж та об’єднанню останніх у “мережу мереж” – Інтернет. Кількість складових цієї всесвітньої інформаційної мережі постійно зростає. На сьогодні вона об’єднує понад 25 тис. мереж та 40 млн. користувачів по всьому світу [2][2]. Інтернет вже став повсякденним засобом передачі інформації будь-якого характеру, який є доступним кожному, хто має персональний комп’ютер, та, завдяки засобам супутникового зв’язку, з кожної точки на планеті. Інформація передається Інтернетом у вигляді об’єктів, що потенційно охороняються авторським правом: літературних, музичних та аудіовізуальних творів, фотографій, ілюстрацій, карт, планів, малюнків тощо. Обробка і передача даних мережею та саме її функціонування відбувається завдяки іншому об’єкту авторсько-правової охорони – комп’ютерним програмам, а зберігання і пошук інформації часто здійснюється за допомогою електронних баз даних, які також можуть охоронятися авторським правом. Фіксація перелічених об’єктів авторсько-правової охорони в електронній формі та транскордонний характер Інтернету спрощує можливість порушення прав авторів та їхніх правонаступників. Збільшення ж обсягу авторських прав або введення складної процедури їх здійснення, натомість, призведе до обмеження прав користувачів Інтернету. Тому завданням сучасного авторського права є досягнення справедливого та життєздатного балансу інтересів володільців авторських прав та користувачів творів, розміщених в Інтернеті. Систематизація та реформування авторського права у сфері охорони матеріалів, що передаються Інтернетом, є нагальною потребою і для України, особливо в умовах теперішніх ринкових перетворень в країні, коли інформація стає все вагомішим фактором виробництва та все ціннішим об’єктом цивільного обігу. Ще 1987 року українським вченим-правознавцем Ч.Н. Азімовим було висловлено думку про те, що “опублікування джерел інформації в електронній формі ставить перед юридичною наукою питання про необхідність розробки нормативних актів для регулювання відносин, що виникають” [3][3]. На жаль, це завдання до цього дня залишається в Україні нездійсненим. В той же час, надзвичайна важливість заходів, спрямованих на забезпечення ефективного захисту авторських прав на розміщені в Інтернеті твори визнано Указом Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, який в якості основних завдань державної політики в сфері інформатизації визначає, серед іншого, “вдосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів інформаційних відносин, виробництва, використання, поширення та зберігання електронної інформаційної продукції, захисту прав на інтелектуальну власність, посилення відповідальності за порушення встановленого порядку доступу до електронних інформаційних ресурсів всіх форм власності, за навмисне поширення комп’ютерних вірусів” [4][4].Вищенаведеними технологічними та правовими реаліями сьогодення і зумовлено актуальність теми даного дослідження. Авторсько-правові аспекти функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет потребують негайного та всебічного вивчення з тим, щоби величезний потенціал Інтернету в усіх сферах суспільного життя реалізувався в повній мірі повсюди в світі та зокрема в Україні. Як українські науковці (Ч.Н. Азімов, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Р.В. Дроб’язко, Р.А. Калюжний, В.О. Жаров, В.І. Жуков, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, Р.Б. Шишка та ін.), так і іноземні спеціалісти з права інтелектуальної власності (М.М. Богуславський, А.Б. Гельб, М.Х. Ліфті,Ф.П. Сергеєв, Т.Дж. Шмедінгхофф, О. Ханс тощо) неодноразово звертали свою увагу на окремі проблеми, що постали перед авторським правом у зв’язку із стрімким розвитком інформаційних технологій. Проте комплексного дослідження проблем охорони розміщених в мережі Інтернет творів, в якому б розглядались питання недосконалості правового регулювання в даній сфері, а також прогалини та суперечності, що містять відповідні національні закони та міжнародні договори, на даний час ані в Україні, ані в інших країнах здійснено не було. РОЗДІЛ 1
|
