В. Договір міни

Відповідно до ч. 1 ст. 715 ЦК договір міни (бартеру) - це договір, за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Частина 5 ст. 715 ЦК передбачає, що договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

До договору міни застосовуються загальні положення про купів-лю-продаж, поставку, контрактацію або інших договорів, елементи яких містяться у договорі міни (ст. 716 ЦК). Наприклад, ними можуть бути положення про якість товару (статті 673, 678 ЦК), норми гл. 61 ЦК тощо.

Див., напр.: п. 16 Типового договору про користування електричною енергією, за­ твердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 p. Jfe 13S7; п. 4.2.1 Типового договору про постачання електричної енергії, затвердженого постано­ вою НКРЕ «Про затвердження Правил користування електричною енергією» від 31 липня 1996 р.№ 28.

Наприклад, відповідно до п. 11.3 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, у випадку заборгованості за використаний природ­ ний газ споживачі сплачують газопостачальній організації 0,5 відсотка вартості використаного газу за кожну добу простроченого платежу. Згідно з п. 7.2. Типового до­ говору про надання послуг з газопостачання підприємствам комунальної теплоенер­ гетики, затвердженого наказом НАК «Нафтогаз України» № 75 від 18 березня 2002 p., за несвоєчасну оплату спожитого газу споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,2 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Націо­ нального банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Див.: пп. 4—7 Правил надання населенню послуг з газопостачання; пп. 35-36 Пра­ вил користування електричною енергією для населення; п. 9 Правил подачі та вико­ ристання природного газу в народному господарстві України; пп. 8.2-8.5 Правил ко­ ристування електричною енергією.

У законодавстві про підприємництво використовується термін «бартерні угоди». Поняття «бартер» за своїм змістом об'ємніше, ніж поняття «міна». Згідно із Законом України «Про регулювання товаро­обмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяль­ності» від 23 грудня 1998 р.¹ бартерна операція у галузі зовнішньо­економічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних опера­цій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) по­ставок передбачені у натуральній формі між суб'єктом зовнішньо­економічної діяльності України та іноземною юридичною особою. Такий договір передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, неопосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Відповідно «мі­на» означає обмін товару в натурі на інший товар, а бартер, крім речо­вого обміну, містить ще й обмін на безгрошовій основі результатами виконаних робіт, послуг тощо.

Не є договором міни обмін: речами з передачею їх тільки у володін­ня; речами з передачею їх лише у користування; товару на послуги про його переробку; товару на відступлення майнового права; вексе­лями, при різній вексельній сумі; житлових приміщень, які особи зай­мають як наймачі; договір при якому здійснюється обмін неякісного товару, придбаного у роздрібній торговельній мережі.

Договір міни є двостороннім, оскільки кожна із сторін міни має певні зобов'язання на користь іншої і вважається боржником та кре­дитором одночасно. Цей договір консенсуальний, оскільки вважа­ється укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов, та оплатним, бо при передачі товару кожна із сторін має отримати від другої зустрічне надання у вигляді товару. Сторони зобов'язуються передати одна одній відповідний товар, у принципі економічно екві­валентний.

Якщо згідно з договором міни обмінювані товари визнаються та­кими, що мають нерівноцінну вартість, то згідно з ч. З ст. 715 ЦК до­говором можуть встановлюватися доплати за товар більшої вартості, що обмінюється, на товар меншої вартості. Вартість різниці також може бути компенсована виконанням певних робіт, наданням за то­вар меншої вартості відповідних послуг (за згодою сторін).

Предметом договору може бути товар, який є у власності сторони на момент укладання договору. Товаром можуть бути різні рухомі та нерухомі речі, допущені до товарообігу, тобто об'єкти, не вилучені з цивільного обороту, а також інше майно з урахуванням його особли­востей, встановлених законодавством. Такі особливості, передбачені ч. 2 ст. 192, ст. 193,ч. 2 ст. 194 ЦК для купівлі-продажу валютних цін­ностей, цінних паперів тощо, поширюються й на міну. Умова догово­ру щодо предмета повинна містити найменування та кількість товару.