Розділ XI. же бути як загальноцивільним, так і підприємницьким', по-третє, як­що підрядником-підприємцем виконується робота

же бути як загальноцивільним, так і підприємницьким', по-третє, як­що підрядником-підприємцем виконується робота, призначена для задоволення побутових та інших потреб замовника-фізичної особи, цей договір визначається публічним (ст.865 ЦК).

ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підряду конструк­цію «генерального підряду», а саме систему взаємовідносин між сто­ронами, за якою робота може виконуватися підрядником або особис­то, або за допомогою інших осіб (субпідрядників), якщо особисте виконання роботи не передбачено договором. В останньому разі під­рядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Підрядник залишається відповідаль­ним перед замовником за результат діяльності субпідрядників, а пе­ред субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замов­ником своїх зобов'язань за договором. При цьому закон забороняє замовнику і субпідряднику пред'являти один одному вимоги, пов'яза­ні з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Система «генерального підряду» традиційно застосовувалася у бу­дівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Гене­ральний підрядник, уклавши договір будівельного підряду із замовни­ком, укладає субпідрядний договір з субпідрядником. Субпідрядний договір - це різновид договору підряду, на який поширюється дія як загальних положень про договір (глави 52 і 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. Умови субпідрядного договору повин­ні відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залу­чається субпідрядник.

Умови договору підряду. Істотною умовою договору підряду є предмет. Хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а у другому - і на роботу, і на її результат (до речі, і при регулюванні окремих видів договору підряду спостерігається така ж тенденція -статті 876, 887 ЦК та інші), предметом цього договору є будь-яка ро­бота, що виконується за завданням замовника. Результат роботи - це та матеріалізована форма (наприклад, об'єкт будівництва, проектно-кошторисна документація), що опосередковує виконану роботу. Та­кий підхід до визначення предмета договору підряду спостерігається і у загальних положеннях про зобов'язання (ч. 1 ст. 509 ЦК).

Найважливішою ознакою предмета договору підряду є якість ви­конаної роботи, вимоги до якої встановлені у ст. 857 ЦК. Робота повинна відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відпо­відного характеру. При цьому результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру.

ЗОБОВ •ЯЗ АННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ 'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ237

Договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого виконана робота повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 857 ЦК (гарантійний строк). Гарантія якості роботи, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить ре­зультат роботи. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота буде прийнята або мала бути прийнята замов -ником, якщо інше не передбачено договором. До обчислення гаран­тійного строку застосовуються положення ст. 676 ЦК, якщо інше не передбачено договором або законом.

До умов договору підряду, але не суттєвих, слід віднести ціну ви­конаних робіт, яка може бути встановлена або у договорі, або у кош­торисі. За правилом, якщо обсяг робіт не дуже великий, ціна чи спо­соби її визначення визначаються у договорі, але якщо виконуються різні види робіт великі за обсягом, ціна визначається у кошторисі (зокрема, при проведенні капітального ремонту, при будівництві спо­руд тощо). Кошторис може бути складений будь-якою із сторін. Між тим на практиці, виходячи з того, що підрядник є професіоналом, са­ме він і складає кошторис, який набирає чинності і стає частиною до­говору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Розрізняють кошторис приблизний і твердий. Від положень при­близного кошторису сторони можуть відступити у бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Між тим, якщо виникне необхідність прове­дення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення виз­наченого приблизного кошторису, на підрядника покладається об­ов'язок своєчасного попередження про це замовника. Якщо замовник не погодиться на перевищення кошторису, він має право відмовитися від договору, а підрядник має право вимагати від нього оплати вико­наної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередить за­мовника про необхідність суттєвого перевищення приблизного кош­торису, він буде зобов'язаний виконати договір за ціною, встанов­леною договором.

Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати не­се підрядник, якщо інше не передбачено законом.

Сторони можуть за узгодженням між собою вносити зміни у твер­дий кошторис. Зокрема, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані під­рядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими осо­бами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. В разі відмови замовника від цього підрядник має право вимагати розірван­ня договору. Але підрядник не має права вимагати збільшення твер­дого кошторису, а замовник - його зменшення у разі, якщо на момент