ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 239

 

укладення договору підряду не можна було передбачити повний об­сяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦК).

Ціна включає плату за виконану підрядником роботу, а також від­шкодування витрат останнього. Але, якщо у договорі не встановлено ні ціни, ні способів її визначення, вона встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до ст. 845 ЦК, якщо фактичні витрати підрядника вия­вилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, вста­новленою договором, якщо замовник не доведе, що отримане підряд­ником заощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК).

До умов договору належить строк виконання роботи, хоча як і ціна, він не є істотною умовою договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі. Якщо у до­говорі строки не обумовлені, підрядник зобов'язаний виконати робо­ту, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, від­повідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи і звичаїв ділового обороту. З порушенням строків виконання робіт пов'язана відповідальність підрядника.

ЦК не містить загальної норми, яка регулювала б питання стосов­но форми договорів підрядного типу, тобто при їх укладенні слід ви­ходити з загальних положень ЦК про форму правочинів, якщо інше не буде встановлено у законі стосовно певного виду договору. Зокре­ма, законодавець врегулював питання щодо форми договору побуто­вого підряду (ст. 866 ЦК).

Права та обов'язки сторін за договором підряду. Головним обо­в'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов до­говору виконання роботи і передача її результату замовникові, за правило, у встановлений строк. Причому, якщо це передбачено дого­вором або, якщо без певної інформації використання результату ро­боти для цілей, визначених договором, є неможливим, результат під­рядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуата­ції чи іншого його використання.

ЦК зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника ('стат­ті 837,855 ЦК й інші), який полягає у тому, що у випадку випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, коли закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, під­рядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата була здійснена частково, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повер­нути ці виплати замовнику.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість за­кінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замов­ником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до за­мовника у момент, коли мало відбутися її передання - ч. 6 ст. 853 ЦК, підрядник має право на оплату роботи - ч. 1 ст. 855 ЦК).

ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст. 842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку - на ту, котра його пропусти­ла. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встанов­лено договором або законом.

Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов 'язаний ви­конувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку в договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зо­бов 'язаний належним чином прийняти зазначений матеріал; своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність цього мате­ріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи. Між тим, якщо використання неякісно­го або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загро­жує життю та здоров'ю людей або призводить до порушення екологіч­них, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підряд­ник зобов язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на від­шкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК).

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про вико­ристання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіден­ційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і тех­нічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо ін­ше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок сто­совно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК).

Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зу­пинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК). Це положення у повній мірі відповідає