Б0В -язАННЯ. ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253

 

ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможли­вості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

— надання замовникові проектно-кошторисної документації, як­
що це передбачено у договорі;

-здійснення будівництва та пов 'язанізним будівельні роботи від­повідно до проектної документації;

— виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку­
ментації;

- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра­
ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум­
ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль­
няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про­
веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по­
збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по­
передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо­
бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово­
ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);

-страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо ін­ше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, пе­редбаченому договором, доказів укладення цього договору, включа­ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застра­ховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та від­повідальності сторін за договором;

- усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного
для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини
субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок під-
рядиша усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за
які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від
виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано
безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено під­
рядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).

Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступ­них випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, на­даного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При

цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни робо­ти пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замов­ник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять від­сотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2

ст. 878 ЦК).

Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відпо­відальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника у до­говорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чу­жу» вину), оскільки саме у цьому договорі широко застосовується система генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку, а перед субпідрядником - за невиконання або неналежне виконання замовни­ком своїх обов'язків.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань підрядник і замовник несуть встановлену договором або законом¹ відповідаль­ність, яка реалізується у стягненні неустойки (пені) і відшкодуванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упу­щеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини.

Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об 'єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші пору­шення договору.

Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і у раніше чин­ному законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються йому у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК).

Якщо інше не встановлено у договорі, підрядник гарантує досяг­нення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній до­кументації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Останній становить де­сять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший га­рантійний строк не передбачено договором або законом. Названий строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуату­ватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

Так, при виконанні робіт на будівництві об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій загальні правові засади майнової відповідальності встановлені у Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6 квітня 2000 р. Відповід­но до цього Закону на сторони договору покладається обов'язок стягувати неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків з винної сторони.