Агрегатний стан та різновиди матеріалів

В даній класифікації функціонально активні матеріалів у стані газу не

розглядаються як нечисленні, а от стан твердого тіла представлений різновидами, що відрізняються ступенем упорядкування своєї внутрішньої будови (рис.1.6). Монокристали визначають як однорідний кристал, що має єдину кристалічну гратку. Полікристалічні тіла – агрегати з дрібних (10^-6 – 1 см) взаємно дезорієнтованих монокристалів – зерен (наприклад, кераміка, металеві злитки, тошо). Скло – аморфне тверде тіло, його будові, на відміну від кристалів, властива відсутність далекого порядку. Полімери представляють собоювисокомолекулярні сполуки, молекули яких завдяки хімічним зв’язкам мають вигляд ланцюжків (поліетилен, поліоксіетилен, тощо). Твердими електролітами називають суперіонні провідники – тверді тіла з іонним зв'язком, іонна провідність яких різко зростає при досягненні певної температури, меншої від температури плавлення. Іонна електропровідність досягає величин, притаманних рідинам – електролітам. Інакше кажучи, тверді електроліти поєднують властивості твердого тіла та рідини. Наноматеріали – твердотільні матеріали та системи, які мають хоча б в одному вимірі розміри ~ 10 нм і менше, наприклад, нанокристали з розмірами кристалітів 5 – 10 нм, нанокомпозити з розмірами вміщуваної фази << довжини хвилі видимого світла, напівпровідникові надструктури з періодом < 10² нм. Рідкі кристали – рідини, яким притаманний певний порядок розміщення молекул і, як наслідок цього, анізотропія ряда фізичних властивостей. Анізотропія характерна багатьом кристалам. Тобто,

рідкі кристали поєднують властивості рідин і кристалів, а рідкокристалічний стан є мезофазою – фазою, посередньою між твердим тілом та рідиною.