Тактичне орієнтування

Тактичне орієнтування проводиться командирами підрозділів, частин, з’єднань з метою забезпечення командирів підлеглих, приданих підрозділів, частин необхідними даними про склад, стан, положення та вірогідний характер ведення бойових дій противника та своїх військ на конкретній місцевості, в конкретних умовах бойової обстановки. Послідовність та зміст роботи командира під час проведення тактичного орієнтування залежать від умов переходу до оборони.

В своїй основі тактичне орієнтування проводиться в два етапи. На першому етапі старший командир, який проводить тактичне орієнтування, доводить на реальній місцевості підготовки та ведення бойових дій інформацію про положення, склад, бойові можливості та вірогідний характер дій проти стоячого угрупування противника. На другому етапі командир, незалежно від виду бою, умов (способів) переходу до виконання отриманого бойового завдання доводить до підлеглих на реальній місцевості положення, склад та запланований характер дій своєї частини, підрозділу, сусідів, сил і засобів старшого командира, які розташовуються в межах бойового порядку (району розташування).

При переході до оборони в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником командир взводу під час проведення тактичного орієнтування вказує: положення і характер дій противника, напрямок зосередження його основних зусиль, вірогідні рубежі розгортання і побудови бойового порядку; можливості угрупування щодо використання засобів вогневого ураження, розвідувально-вогневих, розвідувально-ударних комплексів, тактичних повітряних десантів, рейдових та обхідних загонів, диверсійно-розвідувальних груп; кількісно-якісний склад атакуючого противника, який може наступати перед фронтом оборони роти, взводу.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир взводу під час проведення тактичного орієнтування, як правило, вказує: склад, характер дій угрупування противника, який відходить; накреслення переднього краю, району відходу противника, виявлені райони опорних пунктів і позицій; райони розташування вогневих засобів в опорних пунктах; склад, напрямки висування, рубежі розгортання загальновійськових резервів (других ешелонів) і характер їх дій після введення в бій; вірогідний час початку активних дій противника перед фронтом оборони роти, взводу, бойові можливості проти стоячого угрупування противника щодо використання засобів вогневого ураження, високоточної зброї, розвідувальних, розвідувально-ударних комплексів,, тактичних повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних, розвідувальних груп.

На другому етапі – що стосується своїх військ, то незалежно від умов переходу до оборони командир під час проведення тактичного орієнтування, як правило, вказує загальне положення і характер дій своєї частини, підрозділу (батальйону, роти); положення, характер дій механізованого (танкового) взводу, загальний зміст отриманої бойової задачі, район місцевості її виконання.

Крім вище перелічених основних питань, які вирішуються командиром у ході тактичного орієнтування можуть розглядатися і інші питань виходячи із конкретних умов бойової обстановки.