Командиром взводу в обороні

Рекогносцировка вважається одним з важливіших елементів послідовності роботи командира взводу під час організації оборони. Основною метою проведення рекогносцировки, як правило, вважається уточнення прийнятого по карті рішення безпосередньо на місцевості, на якій планується підготовка та ведення оборонного бою.

Рекогносцировку командир взводу проводить, як правило, на передньому краї визначеного опорного пункту з місця, яке в найбільшому ступені дозволяє візуально спостерігати на максимальну глибину місцевість як перед переднім краєм оборони, так і в межах опорного пункту.

При переході до оборони в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником командир взводу для проведення рекогносцировки, як правило, залучає командирів підлеглих, приданих підрозділів, а також командирів сил і засобів старшого командира (начальника), які виконують отримані бойові завдання в межах опорного пункту взводу. В окремих випадках на рекогносцировку можуть залучатися механіки-водії, навідники-оператори БМП та танків.

Проведення рекогносцировки командир починає, як правило, з проведення топографічного, тактичного орієнтування.

Топографічне орієнтування починається з визначення по карті місця розташування робочої точки (командно-спостережного пункту командира взводу з якого він проводить рекогносцировку) та сторін світу. Визначення сторін світу здійснюється за допомогою компасу. Першочергово визначається напрямок на північ, вказується важливі орієнтири і відстань до них. В послідуючому по ходу стрілки годинника через 45о (північно-східний, східний, південно-східний, південний, південно-західний, західний, північно-західний напрямки) командир по карті та місцевості визначає та вказує важливі орієнтири та місцеві об’єкти (населені пункти, річки, шосе, перехрестя доріг, командні властивості, і т.д.) та відстань до них. Глибина визначення орієнтирів, як правило, обумовлюється положенням та вірогідним характером дій протидіючих сторін.