ОКРЕМІ ПРЕДСТАВНИКИ
Щавлева кислота НООС—СООН. Біла кристалічна речовина (т. пл. 189 °С), легко розчиняється у воді та спиртах. Міститься у вигляді солей в багатьох рослинах (щавель, ревінь тощо). Солі щавлевої кислоти називають оксалатами. Кристали кальцій оксалату дуже важко розчиняються у воді й можуть відкладатися при патологічних станах у нирках у вигляді каменів (нирковокам'яна хвороба). У промисловості щавлеву кислоту одержують з натрій форміату: Специфічними реакціями щавлевої кислоти є розкладання концентрованою сульфатною кислотою (див. вище) та окиснення. При окисненні утворює карбон (IV) оксид і воду: Цією реакцією користуються в аналітичній практиці для встановлення титру КМп04, який застосовують в якісному аналізі: Якісною реакцією для виявлення щавлевої кислоти та її розчинних солей є утворення нерозчинної солі кальцій оксалату: Цією реакцією в аналітичній практиці також виявляють іони Са2+. Застосовується щавлева кислота також для очищення металів від іржі та накипу і як протрава — у шкіряному виробництві. Малонова кислота НООС—СН2--СООН. Біла кристалічна речовина (т. пл. 135 °С), розчинна у воді, етанолі, етері. Міститься в сокові цукрових буряків. Уперше її було одержано декарбоксилуванням яблучної кислоти в присутності окисників: Солі малонової кислоти називають малонатами. Унаслідок електроноакцепторного впливу карбоксильних груп у молекулі малонової кислоти атоми Гідрогену метиленової групи набувають рухливості (СН-кислотність): Важливим похідним малонової кислоти є її діетиловий етер, який дістав назву шалоновий естер: Адипінова кислота НООС—(СН2)4—СООН. Біла кристалічна речовина (т. пл. 152 °С), малорозчинна у воді. Солі адипінової кислоти називають адипінатами. Застосовується переважно у виробництві синтетичного волокна — найлону, який одержують реакцією поліконденсації. Використовується також у харчовій промисловості та органічному синтезі. Ідентифікація дикарбонових кислот. При ідентифікації дикарбонових кислот беруть до уваги їх фізико-хімічні властивості. Здебільшого це кристалічні речовини з певними температурами плавлення, розчинні у воді. Як і монокарбонові кислоти, вони утворюють солі, естери, аміди. Для визначення деяких дикарбонових кислот існують також специфічні методи. Наприклад, сплав щавлевої кислоти та дифеніламіну забарвлює краплю етилового спирту в синій колір за рахунок утворення барвника — анілінового синього.
|