Характеристика іпотечного інвестиційного кредитування

Іпотечний інвестиційний кредит — це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заста­ву нерухомого майна на фінансування інвестиційних заходів. Особливістю інвестиційного іпотечного кредиту є те, що заста­вою для його надання може виступати та нерухомість, на ку­півлю якої він береться.

Юридичною та економічною передумовою виникнення іпотечного кредиту є наявність розвиненої системи права приватної власності на нерухомість і, насамперед, на землю. Без приватної власності на землю та інституціонального забезпечення її купівлі-продажу широкий розвиток іпотечного кредитування немож­ливий.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеці­альні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальни­ками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у влас­ності об'єкти іпотеки, або мають поручників, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використо­вувати: житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Інвестиційні позички під заставу нерухомості є або коротко­строковими кредитами на будівництво, які погашаються протя­гом кількох місяців чи тижнів, або довгостроковими позичками на строк від 25 до З0 років.

Характерними ознаками інвестиційного іпотечного кредиту­вання є те, що:

• середній розмір кредиту під заставу значно перевищує серед­ній розмір інших кредитів, особливо споживчих та кредитів малим підприємницьким фірмам;

• тривалий строк користування кредитом (від 15 до 25—З0 років);

• більший ризик, адже можливі зміни несприятливих економічних умов, відсотків, стану здоров'я позичальника та ін.;

• при видачі кредиту під заставу більш важливим, ніж дохід позичальника, є стан і вартість його майна — об'єкта кредитування;

• при прийнятті рішення про видачу кредиту дуже важливою є компетентна оцінка відповідного майна.

При оцінці заявок на одержання іпотечних позичок кредитори повинні враховувати такі моменти.

1. Співвідношення суми запланованого позичальником плате­жу та ціни покупки заставного майна. Чим вище відношення суми кредиту до ціни покупки, тим менше позичальник зацікав­лений у дотриманні всіх умов договору, тому що має менше май­на у власності. Якщо вартість застави менша від ціни покупки, то особливого значення набуває страхування застави, а кредитор повинен приділяти особливу увагу оцінці характеру застави та від­повідальності позичальника.

2. Видача іпотечних кредитів часто означає, що позичальник у подальшому здійснюватиме в банку інші операції (вносити кошти на депозит та ін.).

3. Стабільність залишків на депозитних рахунках — основний фактор визначення обсягів та видів іпотечних кредитів, що ви­дає банк.

4. Кредитування під заставу нерухомості (житлових примі­щень) передбачає ретельний аналіз кредитним інспектором бан­ку таких аспектів кредитної заяви:

а) розмір та стабільність доходу клієнта, особливо відносно розміру кредиту та розміру внесків у рахунок його погашення;

б) розмір заощаджень клієнта та джерело початкового внеску. Якщо такий внесок значно зменшує розмір заощаджень, то клієнт має меншу суму ліквідних активів;

в) ставлення позичальника до збереження заставного майна. Якщо воно погано зберігається, то банк не зможе одержати всю суму, яка йому належить, у випадку невиплати боргу;

г) обсяги продажів на місцевому ринку нерухомості (на випа­док, якщо майно перейде у власність банку);

д) динаміка відсоткових ставок у випадку, якщо кредит під за­ставу нерухомості виданий на основі плаваючої ставки.