Лабораторна робота № 4.
ВИВЧЕННЯ ПОГЛИНАННЯ g - ВИПРОМІНЮВАННЯ СВИНЦЕМ І АЛЮМІНІЄМ.
МЕТА РОБОТИ: 1. вивчити теоретично взаємодію g - випромінювання з речовиною; 2. Визначити експериментально коефіцієнт поглинання g-випромінювання свинцем і алюмінієм. ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: 1. Джерело струму; 2. Лічильник Гейгера-Мюллера; 3. випромінювач g-променів в свинцевому колліматорі; 4. Прилад ПСО2-4. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ. 1. Взаємодія g-випромінювання з речовиною. g -промені - це короткохвильове електромагнітне випромінювання (n = 1020 с-1 і вище), яке виникає при: · ядерних перетвореннях (радіоактивний розпад, ядерні реакції, діленні ядер); · гальмуванні заряджених частинок. При великих частотах виявляються корпускулярні властивості g-випромінювання. Тому його можна розглядати як сукупність частинок, що рухаються зі швидкістю с = 3Ч 1010 м/с, мають енергію Е=hn і імпульс . При проходженні g-частинок через речовину спостерігається близько десяти різних видів взаємодії їх з атомоми. Але найбільш часто зустрічаються: 1. Фотоефект; 2. Комптонівське розсіювання; 3. Утворення пар е‑ і е+ Для кількісної характеристики імовірності чи розсіювання g-квантів були запропановані величини: перетин розсіювання і перетин поглинання g-квантів. Розглянемо однорідний паралельний пучок g-часток сенситивністю I0, що проходить через шар речовини товщиною "х" див. Після проходження речовини інтенсивність g-потоку послабна і визначається з виразу: I = I0e-m X (1) де m - коефіцієнт поглинання речовини. Досить часто користуються “масовим” коефіцієнтом поглинання (2) де r - густина речовини. Користуються також поняттями: коефіцієнта поглинання атома і електрона: (3) де m - маса атому; М - молекулярна маса; NA - число. Одиниця вимірювання для цих коефіцієнтів – ; . Цю розмірність використовують і при вживанні терміну “ефективний перетин”. Зупинимося на трьох головних процесах взаємодії g-квантів з речовиною.
|