Необхідні дії

Підготував Науменко Є.В.

 

 

Нозологічна одиниця: травматичний шок

Код МКХ 10:Т 79.4

1. Для диспетчера оперативно – диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

 

 

Положення протоколу

1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103

2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до постраждалого з підозрою на важку травму.

Необхідні дії

Обов’язкові:

1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

– неможна переносити постраждалого, залиште його там де він знаходиться, не змінюйте положення тіла;

– незалишайте постраждалого без нагляду.

2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.

 

2. Для бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

 

Положення протоколу

Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події становить у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста - 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о).

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці пригоди

Обов’язкові:

1. Перевірка безпечності місця пригоди, у разі необхідності зверніться за допомогою до фахівців рятувальної служби або міліції.

2. Визначення кількості постраждалих, механізму травмування. джерел небезпеки в оточуючому середовищі.

3. Обов’язково використовуйте засоби індивідуального захисту, працюйте в гумових рукавицях, масці.

4. Визначте потреби і зробіть запит про додаткові бригади швидкої медичної допомоги

Проведення огляду та фізичного обстеження

1. Первинний огляд (АВСС’)

А – прохідність дихальних шляхів.

В – дихання.

С – кровообіг.

С’– спостереження за шийним відділом хребта та накладання шийного коміру.

(А) Забезпеченняпрохідності дихальних шляхів.

 

– очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем.

– висунення нижньої щелепи.

– застосування повітря ходу.

– у разі неспроможності забезпечення прохідності дихальних шляхів внаслідок їх закупорки стороннім тілом або травматичного ушкодження: ендотрахеальна інтубація, конікотомія чи пункція крикотиреоїдної зв’язки.

 

(В) Забезпечення функції зовнішнього дихання.

 

– проведіть аускультацію над легеневими полями з двох боків.

– відсутність дихальних шумів або їх послаблення свідчить про наявність пневмотораксу або гемотораксу.

– пульсоксиметрія (для спеціалізованих бригад).

– якщо частота дихання менше 10 або більше 30 або SpО₂ менше 90%– інтубація трахеї (для спеціалізованих бригад ШМД) та проведення штучної вентиляції легень, в інших випадках інгаляція кисню через лицьову маску або носові канюлі.

 

(С) Підтримка кровообігу

 

– визначте частоту пульсу.

– визначте рівень АТ.

– визначте шоковий індекс.

– з’ясуйте важкість стану постраждалого за травматичною шкалою(ТS).

 

С’– спостереження за шийним відділом хребта та накладання шийного коміру.

– Щоб не погіршити стан хворого під час його транспортування до стаціонару усім постраждалим з травматичним шоком потрібно застосувати шийний комір та використовувати довгу транспортувальну дошку.

– Абсолютні показання для застосування шийногокоміру:

політравма

травма вище рівня ключиць

порушення свідомості

зміни конфігурації хребта або відчуття постраждалим болю у спині

 

Лікувальна тактика

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові: (надання невідкладної допомоги повинно бути розпочато негайно).

1. Зупинка зовнішньої кровотечі.

2. Стандартом надання невідкладної допомоги травмованим є адекватна інфузійна терапія.

3. Катетеризуйте одну - дві периферичні вени катетерами великого діаметру (№№ 14 - 16G, при неможливості катетеризації периферичних вен - катетеризація зовнішньої яремної вениабо центральний венозний доступ (для спеціалізованих бригад ШМД).

4. Дотримання заходів асептики/антисептики для внутрішньовенної пункції; катетер надійно фіксується пов’язкою.

5. Протишокові заходи:

– Проведення інфузійної терапії. Внутрішньовенно струйно інфузія кристаллоїдних розчинів не менше 800 мл за 10 хв.При АТ_сист.менше 90 мм.рт.ст. - продовжити в/в інфузію колоїдними розчинами (6%-10% розчин гідроксиетилкрохмаль, або розчин желатину) 500 мл. Якщо АТ_сист досяг 90 мм.рт.ст – продовжуйте інфузію кристалоїдів, якщо <90 мм.рт.ст–кристалоїди + колоїди у співвідношенні 2:1.Інфузійна терапія проводиться з підтримкою пермісивної (допустимої) гіпотонії. Як орієнтир треба вважати АТсист. на рівні 80-90мм рт.ст. Інфузійна терапія продовжується на протязі усього часу до госпітального етапу.Альтернатива -розчин гиперХаес 250 мл за 5 хвилин, далі розчини кристалоїдів чи колоїдів в об’ємі достатньому для підтримки АТ на рівні вище критичного.

– адекватне знеболення – аналгоседація - морфін 5-10 мг або кетамін 0,25-0,5 мг/кг та сибазон 5-10мг (контроль дихання!).

– транспортна імобілізація у тому числі використання шийного коміра.

Госпіталізація