Студопедия — ВЕРТИКАЛЬНА СКЛАДОВА ГРАНИЧНОГО ОПОРУ ОСНОВИ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВЕРТИКАЛЬНА СКЛАДОВА ГРАНИЧНОГО ОПОРУ ОСНОВИ






 

Ж.1 При розрахунку основ за несучою здатністю згідно з 7.10.2 приймають:

γс - коефіцієнт умов роботи:

для пісків, крім пилуватих..................................................................................... γс = 1,0;

для пісків пилуватих, а також глинистих грунтів у стабілізованому стані …………. γс = 0,9;

для глинистих ґрунтів у нестабілізованому стані................................................... γс = 0,85;

для скельних ґрунтів:

невивітрилих і слабовивітрилих............................................................................ γс = 1,0;

вивітрилих............................................................................................................. γс = 0,9;

сильновивітрилих.................................................................................................. γс = 0,8;

γ n - коефіцієнт надійності за призначенням споруд, γ n = 1,2; 1,15 і 1,10 відповідно для будівель і споруд І, II і III рівнів відповідальності.

Ж.2 Вертикальну складову сили граничного опору основи Nu, кН, складеної скельними ґрунтами, незалежно від глибини закладання фундаменту, обчислюють за формулою

Nu = Rcb'l', (Ж.1)

де Rc - розрахункове значення межі міцності на одноосьовий стиск скельного грунту, кПа;

b' i l' - відповідно приведені ширина і довжина фундаменту, м, що обчислюють за формулами:

b' = b - 2eb; l' = l - 2еl (Ж.2)

тут eb і еl - відповідно ексцентриситети прикладання рівнодіючих навантажень у напрямку поперечної і поздовжньої осей фундаменту, м.

Ж.З Вертикальну складову сили граничного опору Nu основи, складеної нескельними ґрунтами в стабілізованому стані, допускається визначати за формулою (Ж.З), якщо фундамент має плоску підошву і ґрунти основи нижче підошви однорідні до глибини не менше її ширини, а у випадку різного вертикального привантаження з різних сторін фундаменту інтенсивність більшої з них не перевищує 0,5 R (R - розрахунковий опір ґрунту основи, що визначають згідно з Е.4):

Nu = b'l' (Nγξγ b'γI + Nqξqγ'I d + Nc ξccI), (Ж.З)

де b' i l' - позначення ті самі, що у формулі (Ж.1), причому символом b позначена сторона фундаменту, в напрямку якої передбачають втрату стійкості основи;

N γ, Nq, Nc - безрозмірні коефіцієнти несучої здатності, що визначають за таблицею Ж.1 у залежності від розрахункового значення кута внутрішнього тертя ґрунту φ I і кута нахилу до вертикалі δ рівнодіючої зовнішнього навантаження на основу F у рівні підошви фундаменту;

γI, γ'I - розрахункові значення питомої ваги ґрунтів, кН/м3, що знаходять в межах можливої призми випирання відповідно нижче і вище підошви фундаменту (за наявності підземних вод визначають з урахуванням зважувальної дії води);

cI - розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, кПа;

d - глибина закладання фундаменту, м (у випадку неоднакового вертикального привантаження з різних сторін фундаменту приймають значення d, що відповідає найменшій величині привантаження, наприклад, з боку підвалу);

ξγ, ξq, ξc - коефіцієнти форми фундаменту, що визначають за формулами:

ξγ= 1 - 0,25/η; ξq = 1 + 1,5/η; ξc = 1 + 0,3/η, (Ж.4)

де η = l/b;

l i b - відповідно довжина і ширина підошви фундаменту, які приймають у випадку позацентрового прикладання рівнодіючої навантаження такими, що дорівнюють приведеним значенням l' i b', які визначають за формулою (Ж.2).


Таблиця Ж.1 - Коефіцієнти N γ, Nq і Nc

Кут внутрішнього тертя грунту φI, град. Позначення коефіцієнтів Коефіцієнти несучої здатності N γ, Nq і Nc при кутах нахилу до вертикалі рівнодіючої зовнішнього навантаження δ, град
                   
  N γ   - - - - - - - - -
Nq 1,00
Nc 5,14
  N γ 0,20 δ' = 4,9 - - - - - - -
Nq 1,57
Nc 6,49
  N γ 0,60 0,42 δ' = 9,8 - - - - - -
Nq 2,47 2,16
Nc 8,34 6,57
  N γ 1,35 1,02 0,61 δ'= 14,5 - - - - -
Nq 3,94 3,45 2,84
Nc 10,98 9,13 6,88
  N γ 2,88 2,18 1,47 0,82 δ' =18,9 - - - -
Nq 6,40 5,56 4,64 3,64
Nc 14,84 12,53 10,02 7,26
  N γ 5,87 4,50 3,18 2,00 1,05 δ'= 22,9 - - -
Nq 10,66 9,17 7,65 6,13 4,58
Nc 20,72 17,53 14,26 10,99 7,68
  N γ 12,39 9,43 6,72 4,44 2,63 1,29 δ'= 26,5 - -
Nq 18,40 15,63 12,94 10,37 7,96 5,67
Nc 30,14 25,34 20,68 16,23 12,05 8,09
  N γ 27,50 20,58 14,63 9,79 6,08 3,38 δ'= 29,8 - -
Nq 33,30 27,86 22,77 18,12 13,94 10,24
Nc 46,12 38,36 31,09 24,45 18,48 13,19
  N γ 66,01 48,30 33,84 22,56 14,18 8,26 4,30 δ'= 32,7 -
Nq 64,19 52,71 42,37 33,26 25,39 18,70 13,11
Nc 75,31 61,63 49,31 38,45 29,07 21,10 14,43
  N γ 177,61 126,09 86,20 56,50 32,26 20,73 11,26 5,45 δ'= 35,2
Nq 134,87 108,24 85,16 65,58 49,26 35,93 25,24 16,82
Nc 133,87 107,23 84,16 64,58 48,26 34,93 24,24 15,82
Примітка 1. При проміжних значеннях φ I і δ коефіцієнти N γ, Nq і Nc допускається визначати інтерполяцією. Примітка 2. У фігурних дужках наведені значення коефіцієнтів несучої здатності, що відповідають граничному значенню кута нахилу навантаження δ', виходячи з умови формули (Ж.6).

 

Якщо η = l/b < 1, у формулі (Ж.4) слід приймати η = 1.

Кут нахилу до вертикалі δ рівнодіючої зовнішнього навантаження на основу визначають з умови

tg δ = Fh /Fν, (Ж.5)

де Fh i Fv- відповідно горизонтальна і вертикальна складові зовнішнього навантаження на основу F у рівні підошви фундаменту.

Розрахунок за формулою (Ж.3) допускається виконувати, якщо дотримується умова

tg δ < sin φ1, (Ж.6)

Примітка 1. При використанні формули (Ж.3) у випадку неоднакового привантаження з різних сторін фундаменту в складі горизонтальних навантажень слід враховувати активний тиск ґрунту.

Примітка 2. Якщо умова формули (Ж.6) не виконується, слід проводити розрахунок фундаменту на зрушення по підошві за формулою (7.9).

Ж.4 Граничний опір основи (однорідної нижче підошви фундаменту до глибини не менше 0,75 b), складеної водонасиченими ґрунтами, що повільно ущільнюються, допускається визначати в такий спосіб:

а) вертикальну складову сили граничного опору основи стрічкового фундаменту nи, кН/м - за формулою

nи = b '[ q + (1 + π – α + cosα) c 1], (Ж.7)

де b ' - позначення те саме, що у формулі (Ж.1), м;

q - привантаження з тієї сторони фундаменту, у напрямку якої діє горизонтальна складова навантаження, кПа;

c 1 = си - позначення те саме, що у формулі (7.8), кПа;

π = 3,14;

α - кут, рад, що визначають за формулою

α = arcsin(fh / b ' c 1), (Ж.8)

де fh - горизонтальна складова розрахункового навантаження на 1 м довжини фундаменту з урахуванням активного тиску ґрунту, кН/м.

Формулу (Ж.7) допускається використовувати, якщо виконується умова

fh ≤ b'cr (Ж.9)

б) силу граничного опору основи прямокутного фундаменту (l ≤ 3 b) при дії на нього вертикального навантаження допускається визначати за формулою (Ж.3), вважаючи φ1= 0, ξ с = 1+ 0,11η i c 1 = сu.

Силу граничного опору основи фундаменту, що висмикується, слід визначати за формулою

Fu.a = γbf (VbfVf)cosβ + c 0[ A 1cos(φ0 - β/2) + A 2cos(φ0 + β/2) + 2 A 3cosφ0], (Ж.10)

де γbf - розрахункове значення питомої ваги ґрунту зворотної засипки, кН/м3;

Vbf - об'єм, м3, тіла випирання у формі усіченої піраміди, утвореної площинами, що проходять через крайки верхньої поверхні фундаменту (плити) і нахиленими до вертикалі під кутами υ i:

у нижньої крайки – υ1 = φ0 + β/2;

у верхньої крайки – υ2 = φ0 – β/2;

у бічних крайок – υ3 = υ4 = φ0;

Vf - об'єм частини фундаменту, що знаходиться в межах тіла випирання, м3;

для анкерних плит приймають Vf = 0;

A 1, А 2 і А 3 - площі граней тіла випирання, м2, що мають в основі відповідно нижню, верхню і бічні крайки верхньої поверхні фундаменту (плити);

с 0 і φ0 - розрахункові значення питомого зчеплення, кПа, і кута внутрішнього тертя ґрунту зворотної засипки, град., приймають:

с 0 = η cI; φ0 = ηφ I, (Ж.11)

де cI і φ I - розрахункові значення відповідно питомого зчеплення і кута внутрішнього тертя ґрунту природного складу, визначають згідно з підрозділом 7.3;

η - коефіцієнт, який приймають за таблицею Ж.2.

 

Таблиця Ж.2 - Козфіцієнт η

Ґрунти зворотної засипки Коефіцієнт η при щільності ґрунту засипки, т/м3
1,55 1,7
Піски, крім пилуватих середнього ступеня водонасичення і насичених водою 0,5 0,8
Глинисті при показнику текучості IL; 0,5 0,4 0,6
Примітка. Значення коефіцієнта для пилуватих пісків середнього ступеня водонасичення і насичених водою, глин і суглинків при показнику текучості 0,5< IL; 0,75 і супісків при 0,5 < IL; 1 повинно бути знижене на 15 %.

 








Дата добавления: 2015-06-29; просмотров: 467. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Тема: Кинематика поступательного и вращательного движения. 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью, проекция которой изменяется со временем 1. Твердое тело начинает вращаться вокруг оси Z с угловой скоростью...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия