Ключова інформація.

Диференційований процес навчання – це широке використання різних форм, методів навчання і організації учбової діяльності на основі результатів психолого-педагогічної діагностики учбових можливостей, схильностей, здібностей учнів. Використання цих форм і методів одним з яких є рівнева диференціація, ґрунтуючись на індивідуальних особливостях учнів, створюють сприятливі умови для розвитку особи в особистісно-орієнтованому освітньому процесі. Звідси слідує:

• побудова диференційованого процесу навчання неможлива без індивідуальності кожного учня як особи і властивим лише йому особливостям;

• навчання, засноване на рівневій диференціації, не є метою, це засіб розвитку особливостей як індивідуальності;

• лише розкриваючи індивідуальні особливості кожного учня в розвитку;

• у диференційованому процесі навчання, можна забезпечити здійснення особистісно-орієнтованого процесу навчання.

Основне завдання диференційованої організації учбової діяльності - розкрити індивідуальність, допомогти їй розвинутися, устоятися, виявитися, знайти вибірковість і стійкість до соціальних дій. Диференційоване навчання зводиться до виявлення і до максимального розвитку завдатків і здібностей кожного учня.

Її здійснення в особистісно-орієнтованій освіті вимагає:

· вивчення індивідуальних особливостей і учбових можливостей учнів;

• визначення критеріїв ділення учнів на групи;

• уміння удосконалювати здібності і навики учнів при індивідуальному керівництві;

• уміння аналізувати їх роботу, помічаючи зрушення і труднощі;

• перспективне планування діяльності учнів(індивідуальне і групове) направлене на керівництво учбовим процесом;

• уміння замінити малоефективні прийоми диференціації керівництва навчання більш раціональнішими.