Групування витрат за об’єктами і статтями

 

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності (внутрішньгосподарськими підрозділами) та об’єктами обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

Якщо облік не деталізується за об’єктами витрат (культурами, видами тварин), то фактичні витрати підрозділу розподіляються пропорційно до планових або нормативних витрат на ці об’єкти.

Залежно від характеру участі у процесі виробництва витрати діляться на:

– основні, тобто, пов’язані з безпосереднім виконанням технологічних операцій;

– накладні – з управлінням та обслуговуванням діяльності підрозділу, галузі чи господарства в цілому.

Господарство самостійно визначає статті витрат, виділяючи в окремі статті змінні та постійні витрати (в рекомендаціях 132 наведений перелік рекомендованих статей витрат, табл. 1.1).

Змінні діляться на:

– пропорційні, що змінюються пропорційно обсягу одержаної продукції;

– непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних робіт чи поголів’я тварин і не залежить від кількості одержаної продукції.

Постійні витрати не залежать ні від кількості одержаної продукції, ні від поголів’я чи обсягу виконаних робіт.

Таблиця 1.1

Статті витрат

Статті витрат	Рослинництво	Тваринництво	Допоміжні виробництва	Підсобні цехи
1. Витрати на оплату праці	+	+	+	+
2. Насіння та посадковий матеріал	+
3. Паливо та мастильні матеріали	+	+	+	+
4. Добрива	+
5. Засоби захисту рослин і тварин	+	+	+
6. Корми		+	+
7. Сировина та матеріали (без зворотних відходів)			+	+
8. Роботи та послуги	+	+	+	+
9. Витрати на ремонт необоротних активів	+	+	+	+
10.Інші витрати на утримання основних засобів	+	+	+	+
11. Інші витрати	+	+	+	+
12. Непродуктивні витрати (в обліку)	+	+	+	+
13. Загальновиробничі витрати	+	+	+	+

 

До статті “Витрати на оплату праці” включається ос­новна і додаткова оплата праці працівників, безпосеред­ньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (в тому числі трактористів-машиністів)

До статті "Насіння та посадковий матеріал" вклю­чається вартість насіння та посадкового матеріалу і придбаного, що використані для по­сіву (посадки) відповідних сільськогосподарських куль­тур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування його до місця посіву не включаються у вартість насіння, а відносяться на виробництво певної сільськогоспо­дарської культури (групи культур) за відповідними стат­тями витрат

За статтею “Паливо і мастильні матеріали” відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а також вартість мастил тощо.

До статті "Добрива" включаються витрати на вне­сені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), міне­ральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транс­портні засоби і розкидачі, вивезення в поле та внесення в грунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і в дану статтю не включаються.

До статті “Засоби захисту рослин та тварин” вклю­чаються вартість хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, а також біо­препаратів та дезінфікуючих засобів, які застосовуються у тваринництві

Витрати, пов'язані з обробітком посівів сільськогоспо­дарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відно­сяться на відповідні культури (групи культур) або на бага­торічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо)

У статті “Корми” відображаються вартість кормів, витрати на їх внут­рішньогосподарське переміщення з поля на постійне місце зберігання, а також витрати на при­готування кормів у кормоцехах і кормокухнях Ці суми спи­суються безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляються між ними пропорційно масі зго­дованих кормів Частина витрат на утримання кормоцехів відноситься на вартість кормів, які передані на склад для зберігання.

Витрати з транспортування кормів з місць постійного збе­рігання до кормоцехів (кормокухонь) або безпосередньо на ферму відносяться на відповідні статті витрат (пальне і мастильні матеріали, оплата праці тощо).

У допоміжних виробництвах на цю статтю списуються корми, використані на годівлю дорослої робочої худоби.

До статті "Сировина та матеріали" включається вартість сировини та матеріалів, які є необхідними ком­понентами або утворюють основу виготовленої про­дукції:

а) у цехах з виробництва комбікормів - вартість зерна, зерносумішей, трав'яного борошна, жому, кормових дріжджів, сухого перегону, м'ясокісткового та рибного борошна, мінеральної сировини, мікродобавок та Інших ком­понентів:

б) у млині, крупорушці - вартість зерна;

в) у пункті первинної обробки льону та продукції інших луб'яних культур - вартість соломки, трести;

г) у цехах з переробки овочів, фруктів та картоплі - вартість овочів, фруктів і картоплі, бобових, спецій, кон­сервантів та Інших продуктів;

д) у виноробних цехах - вартість винограду, плодів та ягід, виноматеріалів, сокоматеріалів, спирту-ректифікату, цукру, вакуум-сусла, коньячного спирту, лимонної кисло­ти тощо;

е) у цехах забою худоби - вартість худоби, птиці, звірів, кролів, каракульських ягнят;

є) у підрозділах з переробки молока - вартість молока, молочних продуктів, цукру, ваніліну та інших продуктів.

У допоміжних виробництвах до цієї статті включаються вартість матеріалів, палива, запасних частин, використа­них для виробничих потреб

Вартість використаних сировини і матеріалів змен­шується на вартість зворотних відходів, що виникли в про­цесі виготовлення готової продукції, якщо вихідні матері­али повністю чи частково втратили початкові споживчі якості (хімічні чи фізичні властивості, в тому числі повномірність, конфігурацію тощо) і внаслідок цього не мо­жуть бути використані за прямим призначенням.

Відходи, які не використовуються, - не оцінюються

У статті “Роботи та послуги” відображаються вартість робіт та послуг власних допоміжних вироб­ництв та наданих сторонніми підприємствами, які забезпечують виробничі потреби, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподарськими організація­ми (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До складу статті “Витрати на ремонт необоротних активів” включаються:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонт­них операціях, вартість запасних частин, ремонтно-буді­вельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ре­монт основних засобів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкат­ку машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій та власних май­стерень з технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання;

в) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а та­кож на ремонт і заміну гусениць та гумових шин тракторів і сільськогосподарських машин (вартість плівки, яка ви­користовується для ремонту теплиць і парників, а також гуми включаються у витрати на поточний ремонт без вар­тості зношеної плівки чи гуми за цінами їх можливої реа­лізації (використання).

До статті “Інші витрати на утримання необоротних активів” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо у конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

а ) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у технологічному процесі виробниц­тва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сто­рожів, місць зберігання техніки тощо;

б) вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

в)амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські куль­тури або види тварин).

У статті “Інші витрати” відображаються витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної про­дукції і не включені ні до однієї з вищенаведених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються пра­цівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацівни-кам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозно­шуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пун­кту, вартість сперми, оплата праці техніка штучного осіме­ніння тощо);

г) витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати обліковуються у складі витрат май­бутніх періодів, а на собівартість відносяться рівними част­ками протягом терміну використання зазначених споруд, який встановлюється комісією з прийняття відповідного об'­єкта в експлуатацію;

д) платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підви­щеною небезпекою для життя і здоров'я у випадках, пе­редбачених законодавством;

е) інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур), види тварин і продукцію підсобних промислових та інших виробництв.

До складу статті “Непродуктивні витрати” (в об­ліку) включають втрати від падежу молодняку та дорос­лої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслі­док стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуван­ню винними особами, та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м'яса тощо) за цінами можливої реа­лізації.

На цю статтю відноситься брак у виробництві, яким вважаються вироби, напівфабрикати, деталі, вузли та робо­ти, які не відповідають встановленим стандартам чи техніч­ним умовам і не можуть бути використаними за своїм пря­мим призначенням чи можуть бути використаними лише після виправлення.

За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній, ви­явлений на підприємстві до відправлення продукції спо­живачам, та зовнішній, виявлений у споживачів в процесі збирання, монтажу чи експлуатації виробу.

У собівартість внутрішнього остаточного браку включа­ються фактичні витрати за всіма статтями витрат.

До вартості остаточного браку додаються витрати на його виправлення і з цієї суми вираховується (віднімаєть­ся) вартість забракованої продукції за ціною можливого використання і суми відшкодування, фактично утримані з осіб, з вини яких стався брак, та суми, які за рішенням суду мають відшкодувати постачальники за поставку не­доброякісних матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Вартість браку відноситься на собівартість продукції, під час виробництва якої він допущений.

У статті “Загальновиробничі витрати” відобража­ються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати (у сільськогосподарських підприємствах вони не діляться на постійні і змінні). До них відносяться витрати на оплату праці пра­цівників апарату управління, орендна плата, амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний ремонт необоротних активів загального призначення, витрати на заходи з охорони праці та техніки безпеки, витрати на пе­ревезення працівників до місця безпосередньої роботи, на утримання польових станів, інші витрати, пов'язані з уп­равлінням та обслуговуванням виробництва окремих підрозділів та галузей.

Не відносяться на собівартість виробленої та реалізо­ваної продукції адміністративні витрати і витрати на збут. Ці витрати обліковуються відповідно на рахунках 92 "Адміністративні витрати" та 93 "Витрати на збут" і в кінці звітного періоду списуються на рахунок 79 "Фінансові результати".