Лондон як найбільший фінансовий центр світу

Вступ

 

 

Розділ 1. Муніципалітети багатьох міст. 1

1.1 Спеціалізація провідних фінансових центрів. 3

1.2. Лондон як найбільший фінансовий центр світу. 4

Розділ 2. Лондон, Нью-Йорк і Токіо - керуючі світової фінансової системи. 5

Розділ 3. Счасні умови на фінансових ринках. 15

3.1. Характерна особливість сучасного етапу розвитку ринку цінних паперів - подальша концентрація і централізація капіталів. 18

Висновок. 22

Список літератури. 22

 

Нове явище у світовій економіці - поява в післявоєнний час у міжнародній валютно-кредитній сфері міжнародних фінансових центрів, у тому числі в країнах, що розвиваються. Саме поняття міжнародного (світового) фінансового центру похідним від поняття міжнародного ринку позикових капіталів, тому що формування міжнародних фінансових центрів означає відокремлення щодо невеликого числа міжнародних фінансових ринків, на яких здійснюється інтернаціональна фінансово-кредитна діяльність, мобілізуються і перерозподіляються кредитні ресурси і відбуваються різноманітні валютні операції.

Для конкурентоспроможного фінансового центру вирішальними є три моменти: інтеграція в ефективне господарство країни, яка демонструє постійне зростання на основі стабільної валюти та чіткості фінансової політики; ліберальні податкові та правові умови, що не перешкоджають фінансових операцій і інвестицій і дають можливість ефективно розподілити кошти; діюча розвинена банківська, біржова та страхова система з чітким ринковим наглядом. Центральними питаннями привабливості будь-якого фінансового центру є його технічне та організаційне оформлення і створення актуальної правової бази. Найважливіші світові фінансові центри здійснюють валютні, кредитні, страхові та інші операції. До них відносять Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Мілан, Токіо, Лондон, Париж та інші центри.

Раніше для виникнення міжнародного фінансового центру були необхідні як наявність великої фондової біржі, так і розвиненої системи національних банків зі стабільною валютою. Зараз досить гнучкого фінансового законодавства (особливо для нерезидентів), що демонструють Сінгапур, Бахрейн, Кіпр та інші фінансові центри.

Розділ 1. Муніципалітети багатьох міст.

 

 

Ряд країн зацікавлені у формуванні власних МФЦ, так як ці центри сприяють значному припливу капіталів у країну, приносять великі доходи у вигляді податків, у тому числі на доходи високооплачуваних службовців, і забезпечують зростання зайнятості.

МФЦ впливає на стан валюти країни перебування і приносить їй значні доходи за статтями платіжного балансу. У МФЦ входять різні структури, але провідне місце належить банкам та іншим учасникам (які входять у мережу міжнародних зв'язків), що надає фінансові послуги. МФЦ поступово перетворюються на потужні інформаційно-аналітичні та організаційно-управлінські комплекси, що володіють значним кредитним потенціалом. Провідні позиції в МФЦ займають фірми, які обслуговують їхні потреби, в тому числі юридичні та аудиторські, а також управлінські консультанти ("McKinsey", "Boston Сonsulting", "Arthur D. Little" та ін.) Крім того, МФЦ залучають широке коло фахівців (експертів з зіставному економічного і юридичного аналізу та ін.) Зростає значення аналітичних центрів, здатних забезпечити проведення міждисциплінарних досліджень, підготовку індексів і рейтингів ("Moody's", "Standard and Poor's" та ін.) Провідні МФЦ займаються аналізом стану і перспектив світового господарства та економіки країн світу. В останні роки однією з основних функцій МФЦ є вироблення і реалізація (спільно з міжнародними фінансовими організаціями та провідними західними державами) довгострокової стратегії зміцнення і розширення склалася наприкінці ХХ ст. світової фінансової системи. Розробляються "правила гри" на фінансових ринках, передбачається створити інституційно-правову систему діяльності фінансових установ для забезпечення максимально вільного доступу до ринків фінансових послуг.

Фінансові інститути МФЦ займаються також керуванням міжнародної заборгованістю і проводять реструктуризацію міжнародних боргів таким чином, щоб забезпечити перспективи майбутніх платежів, а також надходження максимально можливого обсягу поточних платежів. МФЦ, концентруючи кошти, спрямовують їх у периферійні країни, які все більше залежать від надходження нових позик та іноземних інвестицій. Національні регулюючі органи виробляють узгоджені заходи з метою впливу на поточну ситуацію і координують діяльність щодо формування нового світового фінансового порядку. В даний час їх зусилля зосереджені на створенні нової системи управління та контролю, в тому числі підготовки відповідної законодавчої бази, уніфікації системи звітності та аудиту, забезпечення її прозорості та доступності.

1.1 Спеціалізація провідних фінансових центрів

Відносини між провідними МФЦ поєднують елементи співпраці з жорсткою конкурентною боротьбою, і співвідношення сил між ними постійно змінюється. Так, в кінці 80-х років здавалося, що Японія зможе похитнути позиції США у світовому господарстві. На її частку припадало 40% капіталізації світових фондових ринків, а на частку США - 30%. Однак наприкінці 90-х років частка США зросла до 50%, а Японії - знизилася до 10%. У XXI ст. становище знову стало змінюватися у зв'язку з нерівномірним падінням курсу акцій на фондових біржах. Аналогічно змінювалося співвідношення сил Токіо і Нью-Йорка в області надання міжнародних позик і ін Зростає роль долара як провідної міжнародної валюти, опосредствующей основну частину світової торгівлі і найважливіші валютні резерви. Розгортається в 2001 р. кризові явища сприяють подальшій зміні співвідношення сил на світових фінансових ринках.

Вже в 70-і рр.. між фінансовими центрами почала складатися спеціалізація за видами міжнародної кредитної діяльності. Так, в рамках Західної Європи Лондон відомий перш за все ринками євровалютних операцій, фондових цінностей, золота, ф'ючерсних угод. Цюріх виконує роль ринку золота і міжнародних капіталів. Люксембург виділяється своєю фондовою біржею і як центр довгострокових позик. Сінгапур грає роль фондового акумулятора регіону, Гонконг - центру міжнародного синдикованого кредитування. У Нью-Йорку знаходяться штаб-квартири більшості інвестиційних банків, що займаються операціями злиття та поглинання.

Ряд фінансових центрів спеціалізуються на певних напрямах фінансової діяльності. Так, на Чикаго тривалий період припадало понад 1 / 2 світового ринку ф'ючерсних угод, а також торгівлі деякими похідними фінансовими інструментами (derivаtives). В останні роки за лідируючі позиції в цих сферах з Чикаго почав конкурувати Франкфурт-на-Майні. Важливу роль у діяльності МФЦ грають біржі (валютні, фондові, товарні). Значимість валютних бірж підвищилася після скасування валютних обмежень, і в останні роки їх сукупний щоденний оборот становив близько 2 трлн. доларів і перевершував оборот фондових та інших бірж. На валютних біржах функціонують брокерські фірми і фонди хеджування (на них оперують відомі фінансисти Дж. Сорос, Дж. Робертсон, М. Штейнхарт, П. Джоунс, Дж. Генрі). Акумулюючи, в тому числі за допомогою короткострокових кредитів, десятки мільярдів доларів, вони неодноразово проводили великомасштабні спекулятивні операції, "обвалюючи" валюту будь-якої країни та отримуючи десятки і навіть сотні мільйонів доларів прибутку.

В останні роки загострилася боротьба між Лондоном, Франкфуртом, Цюріхом, Парижем і рядом інших західноєвропейських міст за лідерство в формується системі європейських фінансів. Так, Лондон накопичив за кілька століть різносторонній досвід, має кадри висококваліфікованих фахівців, розвинені, давно налагоджені міжнародні зв'язки, а також гнучку і ефективну систему державного регулювання фінансової сфери. Цими ж перевагами в порівнянні з іншими конкурентами багато в чому має Цюріх. На Лондон і Цюріх припадає понад 1 / 2 капіталізації фондових ринків Європи. Франкфурт-на-Майні робить ставку на новітні технології, вигідне географічне місце розташування всередині зони євро та сильні позиції німецької марки як інтернаціональної валюти.

Лондон як найбільший фінансовий центр світу

Провідним фінансовим центром є Лондон, що займає перше місце в світі по валютних, депозитних і кредитних операціях. Тільки щоденний обсяг угод з валютою в англійській столиці наближається до 500 млрд. дол.

Найбільш об'єктивним показником є ​​частка міжнародних фінансових операцій, що проходять через фінансовий центр. Лондон за цим показником займає 31% ринку, практично вдвічі випереджаючи свого найближчого конкурента-Нью-Йорк. Лондон є лідером і за таким показником, як присутність іноземних банків. На другому місці - Токіо, на третьому - Нью-Йорк. Нарешті, Лондон найбільший нетто-експортер фінансових послуг - 8,1 млрд. дол (1997 р.).

Лондон зберіг і в поточному році позиції найбільшого фінансового центру світу. Консолідована вартість корпоративних цінних паперів, що знаходяться в управлінні діючих тут інвестиційних інститутів, досягла позначки в $ 2,5 трлн. На другому місці йде Нью-Йорк з обсягами в $ 2,4 трлн. У першу п'ятірку також входять Токіо ($ 2,1 трлн.), Бостон ($ 1,9 трлн.) І Сан-Франциско ($ 0,7 трлн.).

Створення першої банківської контори C Hoare & Co в 1673 році, а також заснування Банку Англії в 1694 році послужили початком в історії Лондонського Сіті як фінансового центру Великобританії. Сьогодні це один з найбільш провідних світових фінансових центрів, і Квадратна Міля має значну частку всіх фінансових угод та обсягів на багатьох світових ринках. У Лондонському Сіті розташовуються 550 іноземних банків, і щоденна робоча сила складає приблизно 280,000, у порівнянні з тим, що жителів у Квадратної Мілі трохи більше 5,000 осіб.

Банк Англії є центральним банком Сполученого Королівства.

Колись відомий під назвою "Стара Леді" of Threadneedle Street, Банк був заснований в 1694 році, націоналізований в 1946 і заробив дійсну незалежність в 1997 році. Розташовуючись в центрі британської фінансової системи, Банк уповноважений сприяти розвитку і підтримувати на стабільному рівні всю грошову і фінансову системи Великобританії, що є його основним внеском у добробут економіки країни.

Більша частина роботи Банку пов'язана і скооперуватися з урядовими інститутами та іншими найбільшими банками. Отриманий Лондоном статус гігантського інтернаціонального фінансового центру адресує роботу Банку як по внутрішнім, так і міжнародними напрямками розвитку. Здійснюється робота також і за поданням Euro та розвитку європейських фінансових центрів та комерційної інфраструктури.

Лідерство Лондона, засноване на великих державних військових замовленнях часів розквіту Британської імперії і виключно ліберальному законодавстві в економічній області, зараз виявилося під питанням. Нездатність Великобританії знайти своє місце в процесі європейської інтеграції підриває середньострокові позиції національної валюти - фунта стерлінга. Тому найближчим часом, можливо, найбільшим фінансовим центром світу буде названий інше місто. Не виключено, що це буде один з американських міст, які останнім часом стрімко розвиваються як фінансові центри.