ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТАНУ
Степан СОКОРЕНКО1, Ігор КОСТИК1, Василь УЗІЮК2
ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОНОСНОСТІ ВУГІЛЬНОГО ПЛАСТА v6 ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МЕТАНУ
1Львівська ГРЕ ДП “Західукргеологія” НАК “Надра України”, е-mail: zyg@litech.Lviv.ua 2Львівський національний університет ім. І. Франка, е-mail: geomin@geof.franko.Lviv.ua
Схарактеризовано особливості природної газоносності вугільного пласта v 6на Волинському, Забузькому, Межиріченському, Тяглівському, Любельському родови- щах і перспективній ділянці Межиріччя-Західна. Встановлено, що на всіх цих об’єктах він залягає в метановій зоні, де вміст метану (62–99 %) і його природна газоносність (2,5–30 м3/т с. б. м.) закономірно змінюються з північного сходу на південний захід (від Волинського до Любельського родовища) і зі стратиграфічною глибиною залягання пласта. Запаси (за категоріями С1+С2) і прогнозні ресурси вуглеводневих газів (за катего- ріями Р1+Р2+Р3) у вугільному пласті тільки по десяти полях шахт і ділянці Межиріччя- Західна становлять понад 3,0 млрд м3, що дозволяє розглядати їх як супутню корисну копалину – при видобутку вугілля, так і самостійну – при випереджувальній дегазації та утилізації метану через спеціальні свердловини з поверхні. Ключові слова: вугільний пласт, вугленосна формація, вуглеводневі гази, природна газоносність, поле шахти, метанова зона, дегазація.
Вступ. У розрізі вугленосної товщі карбону Львівсько-Волинського басей- ну вугільний пласт v 6 поширений повсюдно, однак має типові для всієї нижньої частини карбонової вугленосної формації ознаки нестійкості потужності і струк- тури, часті стоншення і виклинювання. Він залягає в середній частині серпухов- ського ярусу на 4–22 м нижче від маркувального вапняку N1 і є єдиним вугіль- ним пластом нижньої половини цього ярусу, який зберігає робочу потужність на значних площах. Промислове значення цей пласт має на окремих полях шахт Забузького і Межиріченського родовищ Червоноградського вуглепромис- лового району, на Любельському, Тяглівському родовищах і ділянці Межиріччя- Західна Південно-Західного вугленосного району (рисунок). Аналіз попередніх публікацій. Вивченість пласта v 6 різна, але загалом недостатня з точки зору визначення його потенційної вугленосності і, особливо, газоносності. Перші відомості про його газоносність були опубліковані в моно- графії В. А. Кушнірука (Кушнирук, 1978), у якій на невеликій кількості даних схарактеризовано природну метаноносність тільки по Забузькому і Межиріченсь- кому вугільних родовищах, зокрема по полях шахт “Червоноградська” № 1–3 та “Великомостівська” № 4, 7 і 10. Газоносність пласта v 6 було описано в роботі
Степан Сокоренко, Ігор Костик, Василь Узіюк, 2009 ISSN 0869-0774. Геологія і геохімія горючих копалин. 2009. № 2(147)
Схема розташування родовищ і ділянок кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну та поширення вугільного пласта v 6 (Львовско-Волынский..., 1984), у якій наведено нові дані і на основі загальної закономірності наростання метаноносності в розрізі вугільної товщі басейну констатується, що вона досягає максимуму 18–20 м3/т с. б. м. на Тяглівському родовищі.
На більшому фактичному матеріалі розглядається газоносність вугільно- го пласта v 6 та її перспективи з конкретними даними за запасами і прогнозними ресурсами метану в роботах (Геологический…, 1979; Геологический..., 19861; Геологический…, 19862; Геологический…, 1990; Геологический..., 1991; Геоло- гічний..., 1993; Геологический..., 1994; Геологічний..., 19941; Геологічний..., 19942) та за результатами детальних розвідок і проведених тематичних дослі- джень (Газоносность…, 1991; Встановлення..., 1993) у Південно-Західному вугленосному районі. Мета досліджень – на основі узагальнення й аналізу даних геологорозві- дувальних, тематичних, науково-дослідних робіт та вивчення особливостей природних геологічних чинників, що впливають на характер газоносності ву- гільного пласта v 6 та вуглевмісних порід, розкрити особливості його природної газоносності на вугільних родовищах Львівсько-Волинського басейну. Геологічна характеристика умов залягання вугільного пласта v 6 у межах родовищ Львівсько-Волинського басейну, його морфологія, структура і речовинно-петрографічний склад. На Волинському родовищі, у його північній частині, пласт відсутній через те, що він розмитий, на решті території – вивчений досить повно, розкритий 43 свердловинами, має просту одно-, рідше двопачкову будову за потужності 0,15–0,50 м. Пласт залягає в інтервалі глибин 418–799 м у товщі пісковиків з прошарками алевролітів та аргілітів. У межах Забузького і Межиріченського родовищ вугільний пласт v 6 характеризується найбільшим поширенням, має промислове значення на полях багатьох шахт і ділянках за різної потужності та геологічної будови. На Забузь- кому родовищі він залягає в товщі алевролітів та аргілітів з прошарками піскови- ків на глибинах 639–780 м і має робочу потужність на полях шахт “Червоно- градська” № 1, 2, 5, 6 (Геологический…, 1991), яка змінюється від 0,50 до 1,34 м за середніх значень 0,76, 0,88, 0,62 і 0,72 м відповідно. Тільки на полі шахти “Червоноградська” № 2 (Геологический…, 1994) за потужністю пласт належить до групи витриманих, а на полях інших шахт він невитриманий. Бу- дова пласта різна: від простої однопачкової до складної: дво-, три- і багато- пачкової. Переважає пласт дво-, трипачкової структури. Загалом морфострук- тура пласта складна (зміна потужності по площі) і ускладнюється в місцях розщеплення його на дві вугільні пачки. На Межиріченському родовищі пласт v 6 залягає в алевритово-піщанистій товщі порід верхньої частини іваничівської світи в інтервалі глибин 602–824 м. Його промислове значення відзначається на полях шахт “Великомостівська” № 3, 4, 6–8 і 10 (Межиріченська, Відродження, Лісова, Зарічна, Візейська, Степова відповідно) (Геологический..., 19862; Геологический..., 1990), де він має потужність від 0,40 до 1,65 м за середніх значень 0,76, 0,69, 0,66, 0,86, 0,82 і 0,77 м відповідно. За потужністю пласт належить до групи невитриманих і тільки в межах поля шахти “Великомостівська” № 7 (резервний блок шахти) (Геологический…, 19862) він відносно витриманий. У східній частині родови- ща, на полях шахт “Великомостівська” № 1, 2, 5 і 9 на значних площах він за- знав розмиву або ж має неробочу потужність. Його будова майже повсюдно складна. Загалом за потужністю пласт належить до групи тонких (0,61–1,20 м) і відрізняється слабкою її мінливістю (менше ніж 15 %).
2 1
У межах ділянки Межиріччя-Західна, що прилягає з заходу безпосеред- ньо до полів шахт “Великомостівська” № 6, 7 і 10 Межиріченського родовища, вугільний пласт v 6 значно поширений (Геологический…, 1979) і відсутній тіль- ки в осьовій частині Куличківського підняття, де посткарбоновою ерозією зрі- зана верхня частина серпуховських відкладів. Він залягає в товщі теригенних порід іваничівської світи, складеної аргілітами, алевролітами з прошарками пісковиків, рідше вапняків. Глибина залягання пласта змінюється від 468–500 м у районі Куличківського підняття до 700–873 м у північній, південно-східній і південно-західній частинах ділянки. Пласт відносно витриманий за потужністю, яка на більшій частині площі, за даними 107 пластоперетинів, становить 0,60–1,40 м за середнього значення 0,92 м, і належить переважно до групи тонких. Будова пласта розмаїта: від простої, однопачкової, до складної і дуже складної: дво- три- та багатопачкової. Переважає пласт дво- або трипачкової структури. На Тяглівському родовищі вугільний пласт v 6 (Геологический…, 19861; Геологічний..., 19942) найбільш поширений у південній частині, на полі шахти “Тяглівська” № 3. У північній і центральній частинах родовища, на площі полів шахт “Тяглівська” № 1, 2 він повсюдно розщеплений на дві, а в окремих пласто- перетинах – на три частини, унаслідок чого різко зменшується його потужність, що призводить до втрати промислового значення. Пласт залягає в товщі теригенних порід потужністю 100–140 м, представ- лених алевролітами (44,8 %), аргілітами (35,4 %), пісковиками (14,1 %) з про- шарками вапняків (до 5 %). Глибина залягання пласта загалом змінюється від 697,8 до 1015,6 м і в середньому становить 837,4 м, а глибина залягання пласта з робочою потужністю – від 815 до 850 м (Геологический…, 19861; Геологічний..., 19942). Він має як просту, так і складну, але в основному, дво- пачкову будову (Морфология…, 1994). Як уже зазначалося, пласт з робочою потужністю поширений у крайній південній частині поля шахти “Тяглівська” № 3 (Геологічний..., 19942), на пів- день від скиду № 3 з амплітудою 12 м. На решті площі він стоншується до неробочої потужності. На площі балансових запасів потужність пласта зміню- ється від 0,70 до 1,00 м, за середнього значення 0,83 м, а на площі забалансових запасів – від 0,52 до 0,58 м, за середнього значення 0,55 м. На площі Любельського родовища пласт v 6 поширений на всіх виділених полях шахт, але нерівномірно, через значну ураженість синторф’яними та епі- торф’яними розмивами та заміщеннями, які становлять 57,7 % від загальної площі його поширення. Він залягає в товщі теригенних порід, складеній алевро- літами (51,0 %), аргілітами (29,3 %) і пісковиками (15,0 %) з прошарками вапня- ків (3,8 %). Глибина залягання пласта – від 641,7 м на сході і південному сході до 1517,8 м на північному заході. За потужністю, яка змінюється в дуже широ- ких межах (0,38–1,24 м, за середнього значення 0,66 м), він є невитриманим і належить до групи тонких і дуже тонких. Морфоструктура пласта має склад- ний зональний характер по площі (Костик и др., 1994).
|
