Проведення нетрадиційних змагань з інвалідами.

З метою вирішення завдань спортивної підготовки, зокрема завдань корекційно-реабілітаційної програми, можуть бути проведені нетрадиційні змагання з незвичних “видів спорту”. Для цього розроблено декілька специфічних тренажерних пристроїв, що дозволяють проводити змагання невеликих груп інвалідів:

· Комбінований пристрій для силових вправ. Складається з металевого каркасу, що насувається на ліжко. Інша конструкція передбачає використання інвалідного візка та в’їзд на робочий майданчик тренажера. Використовується для змагальних вправ зі штангою (макси­­­мальна вага, кількість повторень), з тягами (вага, темп), з ко­­­ромислом (темп) тощо.

· Марафон. Екранний пристрій, що має групу світлових об’єктів (за кількістю спортсменів), що рухаються збирачем імпульсів від тренажерних пристроїв з “педаль­­­ним”, “важільним” чи іншим навантаженням, на яких власне і змага­­­ються інваліди.

· Крокоходи, що мають опорні бічні стійки із колесами для запобігання падінням, важіль гальмування та маневрування, одну чи дві педалі (в залежності від виду інвалідності).

Метання дротиків у мішень сприяє розвитку координації рухів на основі тонких диференціювань кінестезичних відчуттів у сліпих. Для проведення тренувань та змагань у цій спортивній дисципліні потрібно таке обладнання: озвучена мішень, набір дротиків, стілець. Пінопластову мішень зроблено за принципом стрілецької мішені діаметром 1 м з радіусом кожного кільця зони поразки 5 см. Влучення у центр мішені приносить гравцю максимальні 50 очок. При кожному віддаленні зони поразки від центру, кількість отриманих гравцем очок зменшується на 5, в результаті чого попадання в крайню від центру зону поразки приносить гравцеві найменші 5 очок. Центр мішені озвучено дзвінком, сигнал від якого подається суддею тільки перед першим кидком в якості додаткового орієнтиру для визначення місцеположення мішені відносно гравця. З цією ж метою спинка стільця, якої гравець в положенні "сидячи" торкається спинною під час кидка, установлена паралельно площині мішені. На стадії навчання після серії кидків рекомендується підводити гравця до мішені для тактильного уточнення координат попадання дротиків. На основі тактильного сприйняття положення дротика відносно центру мішені гравець отримує можливість співставлення своїх кінестезичних відчуттів в момент кидка з реально отриманими результатами, що сприяє більш швидкому і повноцінному накопиченню рухового фонду гравця.