А групаДокумент 3 «У ході Національно-визвольної війни на звільнених українських територіях було ліквідовано землеволодіння польських магнатів, шляхти і Католицької церкви. Їхні маєтки перейшли у відання Військового скарбу і стали називатися вільними військовими селами. Мешканці таких сіл платили відносно невеликі податки на утримання нового державного апарату і війська. Селяни здобули особисту свободу і право власності на землю. Гетьманський уряд у своїй економічній і соціальній політиці орієнтувалися насамперед на інтереси козацького стану. Козаки звільнялися від багатьох податків, отримували право вільно проживати в містах і селах. Вони зберігали власне самоврядування і суд. Утверджувалася козацька власність на землю, поступово стало зростати старшинське землеволодіння». (Сас П. М. Історія України. XVI — XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 126–127) Документ 4. Із записок сотника Павла Уманця «А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю Сіверському ні воєводи, ні старости, ані писаря немає. Боже дай, щоби здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю». (Власов В. Історія України: Підручник для 8 класу. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 113) Завдання 1. Які зміни в соціально-економічному житті українців відбулися за часів утвердження Гетьманщини? 2. Порівняйте становище українського населення під владою Речі Посполитої і за часів Української козацької держави. ІV. Узагальнення та систематизація знань Організація дискусії Учитель пропонує учням виконати завдання, яке може стати темою дискусії, бо у дітей можуть виникнути різні точки зору щодо його вирішення. Відомий український історик О. Д. Бойко у своїй праці «Історія України» стверджує, що Українська козацька держава сформувалася на двох засадах: демократії та авторитаризму. Про демократичні засади свідчать такі норми: 1) функціонування Генеральної ради, в якій право голосу мало усе військо; 2) виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана; 3) відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу селянам і міщанам «покозачитися». Про авторитарні начала свідчать такі норми: 1) поступове обмеження впливу «чорних» рад і витіснення їх Старшинською радою; 2) зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана; 3) домінування командних методів управління в державному житті; 4) встановлення спадкового гетьманату. Чи поділяєте ви думку О. Д. Бойка? Свою відповідь обґрунтуйте.
|
