Робота з картою

Використовується карта «Українська козацька держава у 1648–1651 роках».

1. Відшукайте на карті територію Української козацької держави —Гетьманщини — і визначте, які українські землі ввійшли до її складу за Зборівським договором.

2. Як змінилася територія Гетьманщини за Білоцерківським договором?

Робота методом «Ажурна пилка»

Вивчення нового матеріалу відбувається за допомогою методу«Ажурна пилка». На попередньому уроці учні одержали випереджальні завдання за групами (утворилися так звані «домашні групи»). Ці завдання збігаються з питаннями, що розглядаються під час вивчення нового матеріалу. Кількість груп дорівнює кількості запитань (в даному випадку — чотири). Кожна група вдома опрацьовувала своє завдання. Кожен учень з домашньої групи отримує «фішку» (фігурку, номер і т. д.) певного кольору. Тобто в кожній групі є один учень з червоною «фішкою», один — з зеленою, один — із жовтою, один — із синьою і т. ін.

Після актуалізаційного моменту діти 5 хв. працюють у «домашніх групах», вони обговорюють домашнє завдання, діляться одержаною інформацією, — таким чином кожен учень стає «експертом» з певного питання. Наступний етап — робота в «експертних» групах. До кожної такої групи збираються всі учасники з фішками одного кольору. Наприклад, до однієї — із зеленими фішками, другої — з червоними, третьої — з жовтою і т. ін. Таким чином, в кожній групі будуть присутні «експерти» з усіх питань нової теми. Завдання для цих груп — обмінятися інформацією за всіма питаннями. Час на виконання завдання — 10 хв. Потім учні повертаються до «домашніх» груп, де систематизують одержану інформацію, й отримують ще додаткове завдання на опрацювання джерел інформації (на це їм надається час — 5 хв.), а потім демонструють результати своєї роботи.

У ч и т е л ь.

Гетьманщина (або Військо Запорозьке) — назва Української козацької держави другої половини XVII–XVIII ст.

Система органів влади Української гетьманської держави нагадувала модель управління Запорозької Січі. Основним органом влади булла Військова (Генеральна) рада, яка вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона не була постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав Старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.

Гетьман був главою і правителем України. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов’язкові для всіх нормативні акти — універсали. Вища влада в державі належала Генеральному урядові, до якого входили гетьман та Генеральна старшина. Повноваження цього органу публічної влади поширювалися на всю територію України. На місцях управляли полкові та сотенні уряди. У великих містах управління

здійснювалося магістратами, в малих — отаманами. Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. було запроваджено посаду гетьманського

підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення

державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних джерел:

• із земельного фонду,

• з прикордонного торгового мита,

• з доходів від промислів,

• з торгівлі та з податків.